ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
05 травня 2015 року м. Київ № 826/7644/15
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Арсірій Р.О., ознайомившись з позовною заявою
за позовом ОСОБА_1
до Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м.Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визнати незаконними виконавчі дії, скасувати постанови про накладення штрафу.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Кодексом адміністративного судочинства України встановлені вимоги щодо форми, змісту позовної заяви, порядку її подання.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору.
Як вбачається з даної позовної заяви, позивачем документу про сплату судового збору при зверненні до суду з позовною заявою або доказів того, що позивач звільнений від сплати судового збору не надано, обґрунтоване клопотання про відстрочення чи звільнення від сплати судового збору останнім також до суду не подано.
Суд звертає увагу, що у даному випадку посилання позивача на п.13 ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про судовий збір» як на підставу для звільнення від сплати судового збору при зверненні з адміністративним позовом до суду є помилковим.
Так, згідно з вказаним пунктом судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.
Відповідно до частини другої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Зміст цієї норми вказує на те, що вимозі про відшкодування шкоди передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача. За такого правового врегулювання вимога про відшкодування шкоди не є об'єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка їй передує, такий платіж сплачується.
Як приклад такого правозастосування можна навести ухвалу Вищого адміністративного суду України від 9 квітня 2014 року (38184501), в якій суд зазначив, що положення пункту 13 частини другої статті 3 Закону про судовий збір не поширюється на позов з вимогами про визнання дій протиправними, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та поновлення виконавчого провадження.
Разом з цим суд звертає увагу позивача, що ставки сплати судового збору встановлено статтею 4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становить 0,06 розміру мінімальної заробітної плати, за подання до адміністративного суду позову майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 2 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» з 1 січня 2015 року установлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1218 гривень.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» від 23.01.2015 №2 доведено до відома суддів апеляційних, окружних адміністративних судів та місцевих загальних судів довідку про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами Закону України «Про судовий збір», якою визначено, що з урахуванням вимог статті 6 Закону України «Про судовий збір» з позовних заяв, що містять кілька вимог немайнового характеру, судовий збір справляється з кожної вимоги окремо.
Крім цього позивачу також слід уточнити позовні вимоги.
Відповідно до статті 383 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Згідно з вимогами статті 384 цього Кодексу зазначена скарга подається до суду, який видав виконавчий документ. Статтею 368 зазначеного Кодексу також передбачено, що питання, пов'язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу.
Таким чином, спори, що виникають під час виконання рішень у цивільних справах підсудні місцевому загальному суду, який ухвалив рішення, що підлягає до виконання.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду від 13.12.2010, № 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. Також до юрисдикції адміністративних судів належать справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.
Таким чином у даній справі у порядку адміністративного судочинства можуть бути розглянуті лише вимоги про скасування постанови про накладення штрафу.
Згідно з частиною 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень.
На порушення вказаної норми закону позивачем не надано копій всіх документів, що приєднано ним до позовної заяви для вручення відповідачу.
Відповідно до ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачеві строк для надання можливості усунути вищезазначені недоліки позовної заяви.
Керуючись ст. 106, ч. 1 ст. 108, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
1.Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху .
2.Встановити позивачу строк протягом п'яти днів з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
3.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч.3 ст. 108 КАСУ.
Дана ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України. та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 КАС України.
Суддя Р.О. Арсірій