14 травня 2015 року Чернігів Справа № 2а/2570/3421/2012
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., за участі секретаря Сугакової Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу
за позовом ОСОБА_1
до 1. Департаменту соціального захисту населення
2. Чернігівської обласної державної адміністрації
про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії
за участю
представників сторін:
від позивача ОСОБА_1 , -
До Чернігівського окружного адміністративного суду 17.05.2015 надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) до 1. Департаменту соціального захисту населення, 2. Чернігівської обласної державної адміністрації, в якому позивач з урахуванням уточнення позовних вимог просить:
- визнати протиправними бездіяльність Чернігівської обласної державної адміністрації у зв'язку з тим, що заяви про встановлення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи дітям учасника ліквідації аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 тривалий час до комісії не подавались і не були розглянуті згідно законодавства України.
- визнати протиправними дії Чернігівської обласної державної адміністрації в особі комісії із встановлення статусу постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи при Чернігівській обласній державній адміністрації стосовно відмови у наданні статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи дітям учасника ліквідації аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
- визнати протиправними бездіяльність і дії Чернігівської обласної державної адміністрації в особі комісії із встановлення статусу постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи при Чернігівській обласній державній адміністрації стосовно відмови у наданні статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи дітям учасника ліквідації аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
- визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської обласної державної адміністрації в особі комісії із встановлення статусу постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи при Чернігівській обласній державній адміністрації оформлене протоколами №15 від 6.8.2008р., № 18 від 18.6.2009р., в яких відмовлено у встановленню статусу дітей потерпілих від Чорнобильської катастрофи дітям учасника ліквідації аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
- визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської обласної державної адміністрації в особі комісії із встановлення статусу постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи при Чернігівській обласній державній адміністрації оформлене протоколом №5 від 02.04.2010р., в яких відмовлено у розгляді заяви ОСОБА_1 щодо надання статусу дітей потерпілих від Чорнобильської катастрофи дітям учасника ліквідації аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до наступного судового рішення.
- визнати протиправними бездіяльність Чернігівської обласної державної адміністрації у зв'язку з неповідомленням про час і місце засідання комісії і не надсилання копій рішень від 06.08.2009р. та від 02.04.2010р. комісії із встановлення статусу постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи при Чернігівській обласній державній адміністрації.
- зобов'язати Чернігівську обласну державну адміністрацію в особі комісії із встановлення статусу постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи при Чернігівській обласній державній адміністрації вжити заходи щодо належного розгляду та прийняття рішення стосовно встановлення статусу дітей потерпілих від Чорнобильської катастрофи дітям учасника ліквідації аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 06.08.2008р.
- зобов'язати Чернігівську обласну державну адміністрацію видати посвідчення встановленого зразка потерпілих від Чорнобильської катастрофи дітям учасника ліквідації аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 06.08.2008р.
Так, постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.12.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2013 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 12.03.2015 касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково та скасував постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.12.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2013, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції, із зобов'язанням встановити дійсність порушення Чернігівською обласною державною адміністрацією строків подання заяви про встановлення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи до комісії, обставин прийняття рішень Чернігівської обласної державної адміністрації в особі комісії із встановлення статусу постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи при Чернігівській обласній державній адміністрації, що оформлені протоколами №15 від 06.08.2008 року, №18 від 18.06.2009 року, №5 від 02.04.2010 року та сам факт прийняття таких рішень.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 07.08.2007 року позивач набув статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 3), а з 05.03.2009 року отримав категорію 1 та відповідні посвідчення. У 2007-2008 роках він неодноразово звертався до Чернігівської обласної державної адміністрації з заявами про встановлення статусу дитини потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи своїм неповнолітнім дітям згідно пункту 5 статті 27 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи", однак, всупереч положенням вказаного закону та обставинам, встановленим рішенням суду, комісія з розгляду питань щодо визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при Чернігівській обласній державній адміністрації в установленому положенням порядку документів не приймала та питання про встановлення статусу на своєму засіданні не розглядала, а відтак жодного рішення по даному питанню не виносила, чим грубо порушено норми пункту 12 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 51 від 20.01.1997 року, пунктів 3, 4 Розпорядження голови Чернігівської обласної державної адміністрації №220 від 18.05.2006 року "Про затвердження Положення про Комісію з розгляду питань щодо визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при Чернігівській обласній державній адміністрації".Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги з наданням додаткових пояснень.
Представники відповідачів у судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що з позивач у 1983-1986 роках та 1988-1989 роках брав безпосередню участь у регламентних роботах по обслуговуванню ядерних боєприпасів, їх зберіганню і транспортуванню для відповідних випробувань і навчань.
07 серпня 2007 року Комісією зі встановлення статусу громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при Чернігівській обласній державній адміністрації було прийняте рішення про видачу позивачу посвідчення категорії 3 відповідно до Порядку віднесення громадян із числа тих, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї або постраждали за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 грудня 1992 року №674.
Після встановлення групи інвалідності позивачу рішенням Комісії 05.03.2009 року визначено статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, та видано посвідчення.
У 2007-2008 роках позивач звертався до Чернігівської обласної державної адміністрації з заявами про встановлення статусу дитини потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи його неповнолітнім дітям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 згідно з пунктом 5 статті 27 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи", в чому йому було відмовлено, що підтверджується протоколом від 06.08.2008 № 15, від 18.06.2009 № 18 та від 02.04.2010 № 5 з посиланням на те, що діти, батьки яких віднесені до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи із числа громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, ядерних випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї правових підстав для віднесення до категорій дітей, постраждалих від Чорнобильської катастрофи не мають (а.с. 205-213 Т.2).
Таким чином, дослідивши фактичні обставини справи та врахувавши висновки Вищого адміністративного суду викладені в ухвалі від 12.03.2015, суд зазначає, що відповідно до пункту 5 статті 27 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, належать неповнолітні діти, які народились після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері мав підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, або народжені матір'ю, яка на час настання вагітності або під час вагітності мала підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до статей 9, 10 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Відповідно до частини четвертої статті 14 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадяни, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, належать до категорії 1, або 2, або 3. Порядок визначення цих категорій встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно приписів пунктів 2, 4 Порядку віднесення громадян із числа тих, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї або постраждали за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 грудня 1992 року №674, до категорії 3 належать особи, які складали ядерні заряди і здійснювали на них регламентні роботи для проведення відповідних випробувань і військових навчань, брали участь у підземних випробуваннях ядерної зброї, а також ті, які переопромінились при охороні ядерних полігонів під час випробувань (якщо їх не віднесено до категорії 1).
Особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, видаються посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідної категорії на підставі довідки, що підтверджує їх участь у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, виданої відповідно військовою частиною або Центральним військовим архівом Співдружності Незалежних Держав.
Статтею 65 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Судом встановлено, що позивач не брав безпосередньої участі у ліквідації аварії на ЧАЕС та її наслідків, а також не зазнав радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи, так як він визнаний судом таким, що здійснював регламентні роботи по обслуговуванню ядерних боєприпасів, їх зберіганню і транспортуванню для відповідних випробувань і навчань, у зв'язку з чим йому було видано посвідчення згідно Порядку.
Разом з тим, системний аналіз наведених норма дає підстави стверджувати, що позивач, як особа, якій рішенням Комісії від 07.08.2007 року було видано посвідчення категорії 3, а рішенням від 05.03.2009 року визначено статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, має право на пільги, що передбачені Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Пункт 5 статті 27 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" фактично визначає, що за умови віднесення особи до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, або наявності у них права на таке віднесення, неповнолітні діти такої особи відносяться до дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи. Жодних обмежень щодо цього ні Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ні Порядок віднесення громадян із числа тих, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї або постраждали за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 грудня 1992 року № 674, не містять.
Судом встановлено, що на момент звернення до відповідачів (заява від 10.09.2007, від 01.10.2007 а.с. 118 Т.1, а.с. 214 Т.2) діти позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були неповнолітніми (17 та 14 років) та народилися після 26.04.1986, а саме 08.07.1990 та 16.07.1993, що підтверджується свідоцтвами про народження наявними в матеріалах справи (а.с. 134 Т.1).
Суд наголошує, що подальші звернення позивача до відповідачів у 2009 та 2010 роках пов'язані з наданням статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи його дитині ОСОБА_3 1993 року народження та з зв'язку з набранням законної сили рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 лютого 2008 року у справі № 2-а-42/08 та Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2009 року.
За таких обставин, суд визнає вчинене порушення прав позивача триваючим та всі подальші звернення останнього до відповідачів і рішення винесені за їх результатами - взаємопов'язаними, оскільки з системного аналізу вищенаведених норм права вбачається відсутність обмежень щодо віднесення неповнолітніх дітей особи, що належить до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - ОСОБА_1 ), до дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Враховуючи встановлене суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Чернігівської обласної державної адміністрації в особі комісії із встановлення статусу постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи при Чернігівській обласній державній адміністрації стосовно відмови у наданні статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи дітям учасника ліквідації аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; визнати протиправними бездіяльність і дії Чернігівської обласної державної адміністрації в особі комісії із встановлення статусу постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи при Чернігівській обласній державній адміністрації стосовно відмови у наданні статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи дітям учасника ліквідації аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської обласної державної адміністрації в особі комісії із встановлення статусу постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи при Чернігівській обласній державній адміністрації оформлене протоколами №15 від 06.08.2008, № 18 від 18.06.2009, в яких відмовлено у встановленню статусу дітей потерпілих від Чорнобильської катастрофи дітям учасника ліквідації аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської обласної державної адміністрації в особі комісії із встановлення статусу постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи при Чернігівській обласній державній адміністрації оформлене протоколом №5 від 02.04.2010, в яких відмовлено у розгляді заяви ОСОБА_1 щодо надання статусу дітей потерпілих від Чорнобильської катастрофи дітям учасника ліквідації аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Поряд з цим, суд вважає за необхідне зауважити, що 25.11.2013 розпорядженням голови Чернігівської обласної державної адміністрації комісію із встановлення статусу постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи було ліквідовано без визначення правонаступника, а тому оскільки Законом України «Про місцеві державні адміністрації» визначено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань соціального захисту, зайнятості населення, праці та заробітної плати (п. 10 ч.1 ст. 13 цього Закону) та з метою відновлення порушених прав позивача та його дітей, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати саме Чернігівську обласну державну адміністрацію вжити заходи щодо належного розгляду та прийняття рішення стосовно встановлення статусу дітей потерпілих від Чорнобильської катастрофи дітям учасника ліквідації аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 06.08.2008 та зобов'язати Чернігівську обласну державну адміністрацію видати посвідчення встановленого зразка потерпілих від Чорнобильської катастрофи дітям учасника ліквідації аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 06.08.2008.
До такого висновку суд прийшов тому, що зміст судового захисту порушеного права полягає у відновленні стану, який мала особа до вчиненого порушення, а оскільки підстави для відмови у віднесенні неповнолітніх дітей особи, що належить до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - ОСОБА_1 ), до дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи були відсутні і вирішення зазначеного питання було здійснено у межах семирічного строку, суд приходить до висновку про необхідність захисту порушених прав позивача та його дітей, які на час виникнення спірних правовідносин мали всі підстави для отримання спірного статусу та підтверджуючих його документів (відповідних посвідчень).
Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, що у зв'язку з вчиненням протиправних дій та бездіяльності, відповідачі позбавили права дітей позивача на отримання пенсій та державних пільг, які їм надаються, а тому, серед іншого, неспроможність позивача протягом тривалого періоду домогтися отримання його неповнолітніми дітьми, на момент виникнення спірних правовідносин, статусу дітей потерпілих від Чорнобильської катастрофи дітям учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, становить порушення їх права на мирне володіння своїм майном передбачене статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , згідно якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Також, у своїх висновках Суд неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога ст.1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом", а п.2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію "законів". Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах "Амюр проти Франції", "Колишній король Греції та інші проти Греції" та "Малама проти Греції").
Водночас ст. 1 Першого протоколу не гарантує права на надбання майна (рішення у справах "Ван дер Мюсель проти Бельгії" та "Копеський проти Словаччини"). Особа може заявляти про порушення ст.1 Першого протоколу тільки тією мірою, якою оскаржувані рішення національного суду стосуються її майна в розумінні цього положення. "Майном" може бути як "існуюче майно", так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні "легітимні сподівання" на реалізацію майнового права. "Легітимні сподівання" за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі "Копеський проти Словаччини").
Суд зауважує, що принцип захисту легітимних очікувань належить до принципів, що розвивалися судовою практикою Європейського суду з метою контролю за здійсненням влади так, щоб не допустити свавілля та зловживань, з метою захисту від можливих порушень з боку публічної адміністрації, в першу чергу, при реалізації державними органами та посадовими особами дискреційних повноважень.
Поряд з цим, необхідно наголосити, що суд зобов'язував відповідачів надати докази подання заяв про встановлення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи до комісії та докази повідомлення про час і місце засідання комісії, надсилання копій рішень від 06.08.2009 та від 02.04.2010 комісії позивачу, але останніми їх надано не було, а тому в силу ч. 2, 6 ст. 72 Кодексу про адміністративне судочинство України, суд прийшов до висновку про задоволення позову в частині визнання протиправною бездіяльності Чернігівської обласної державної адміністрації у зв'язку з тим, що заяви про встановлення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи дітям учасника ліквідації аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 тривалий час до комісії не подавались і не були розглянуті згідно законодавства України та визнання протиправною бездіяльність Чернігівської обласної державної адміністрації у зв'язку з неповідомленням про час і місце засідання комісії і не надсилання копій рішень від 06.08.2009 та від 02.04.2010 комісії із встановлення статусу постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи при Чернігівській обласній державній адміністрації.
Таким чином, враховуючи вимоги Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 19 Конституції України та частину 1 статті 11, статей 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав, що позовні вимоги ОСОБА_1 з вищенаведених підстав підлягають частковому задоволенню.
В іншій частині позову, щодо визнання протиправним та скасування рішення комісії, оформлене протоколом №5 від 02.04.2010 до наступного судового рішення, суд вважає за необхідне відмовити за необгрунтованістю.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись статей 2, 9, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними бездіяльність Чернігівської обласної державної адміністрації у зв'язку з тим, що заяви про встановлення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи дітям учасника ліквідації аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 тривалий час до комісії не подавались і не були розглянуті згідно законодавства України.
Визнати протиправними дії Чернігівської обласної державної адміністрації в особі комісії із встановлення статусу постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи при Чернігівській обласній державній адміністрації стосовно відмови у наданні статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи дітям учасника ліквідації аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Визнати протиправними бездіяльність і дії Чернігівської обласної державної адміністрації в особі комісії із встановлення статусу постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи при Чернігівській обласній державній адміністрації стосовно відмови у наданні статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи дітям учасника ліквідації аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської обласної державної адміністрації в особі комісії із встановлення статусу постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи при Чернігівській обласній державній адміністрації оформлене протоколами №15 від 6.8.2008р., № 18 від 18.6.2009р., в яких відмовлено у встановленню статусу дітей потерпілих від Чорнобильської катастрофи дітям учасника ліквідації аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської обласної державної адміністрації в особі комісії із встановлення статусу постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи при Чернігівській обласній державній адміністрації оформлене протоколом №5 від 02.04.2010р., в яких відмовлено у розгляді заяви ОСОБА_1 щодо надання статусу дітей потерпілих від Чорнобильської катастрофи дітям учасника ліквідації аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Визнати протиправними бездіяльність Чернігівської обласної державної адміністрації у зв'язку з неповідомленням про час і місце засідання комісії і не надсилання копій рішень від 06.08.2009р. та від 02.04.2010р. комісії із встановлення статусу постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи при Чернігівській обласній державній адміністрації.
Зобов'язати Чернігівську обласну державну адміністрацію вжити заходи щодо належного розгляду та прийняття рішення стосовно встановлення статусу дітей потерпілих від Чорнобильської катастрофи дітям учасника ліквідації аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 06.08.2008р.
Зобов'язати Чернігівську обласну державну адміністрацію видати посвідчення встановленого зразка потерпілих від Чорнобильської катастрофи дітям учасника ліквідації аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 06.08.2008р.
В ншій частині позову відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя Ю.О.Скалозуб