19 травня 2015 року Чернігів Справа № 825/1466/15-а
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді - Д'якова В.І.,
за участю секретаря - Воєдило Л.П.,
відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі, -
Харківський національний університет внутрішніх справ (далі - Харківський НУВС) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 20 795,27 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 10.08.2011 по 27.03.2015. Наказом Харківського НУВС від 10.08.2011 №413 о/с відповідача прийнято на службу в органи внутрішніх справ і зараховано курсантом Харківського НУВС з 10.08.2011, присвоївши спеціальне звання «рядовий міліції». На виконання Закону України «Про міліцію» та відповідно до вимог наказу МВС України від 14.05.2007 №150 між відповідачем, Харківським НУВС та УМВС України в Чернігівській області укладено договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України. Наказом УМВС України в Чернігівській області від 27.03.2015 №112 о/с ОСОБА_1 звільнено відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України в запас Збройних Сил України за п. 64 «ж» (за власним бажанням). Згідно укладеного договору ОСОБА_1, у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі з підстав дострокового розірвання договору в зв'язку з порушення дисципліни або відмови від подальшого проходження служби в органах внутрішніх справ повинен добровільно відшкодувати фактичні витрати на його підготовку. На час звернення до суду відповідачем фактичні витрати не відшкодовані. За таких обставин позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського НУВС витрати, пов'язані з утриманням його у вищому навчальному закладі у розмірі 20 795,27 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, надіслав суду заяву в якій просив провести розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 10.08.2011 по 27.03.2015.
На виконання вимог Закону України «Про міліцію» та наказу МВС України від 14.05.2007 №150 «Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України» від 11.08.2008, з курсантом ОСОБА_1 10.08.2011 укладено договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України (а.с. 9-10).
Статтею 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що початком проходження військової служби вважається: день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних.
Судом також встановлено, що наказом Харківського НУВС від 10.08.2011 № 413 о/с відповідач з 10.08.2011 був прийнятий на службу до органів внутрішніх справ України та зарахований курсантом на денну форму навчання за державним замовленням до Харківського національного університету внутрішніх справ та йому було присвоєно спеціальне звання «рядовий міліції» (а.с. 6).
Наказом Харківського НУВС від 05.07.2014 №140 о/с відповідача відраховано зі складу курсантів та відрекомендовано до УМВС України в Чернігівській області для подальшого проходження служби (а.с.7).
Наказом УМВС України в Чернігівській області 27.03.2015 № 112 о/с ОСОБА_1 був звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за п. 64 «ж» (за власним бажанням) згідно Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (а.с. 8).
У відповідності до пункту 4 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» одним із видів військової служби - є військова служба (навчання) курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки.
Пунктом 2 статті 52 Закону України «Про освіту» передбачено, що випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 2.3.6 договору від 10.08.2011 замовник зобов'язується в разі відрахування із навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі, за підставами, передбаченими пунктом 3 цього договору, відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 № 313 затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ (далі - Порядок №313), який визначає механізм відшкодування особами, навчання яких за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС прирівнюється до проходження військової служби (далі - особи), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:
1) дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС (далі - навчальний заклад) у зв'язку з небажанням особи продовжувати навчання або порушенням нею дисципліни;
2) відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.
Відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних: з грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлює МВС разом з Мінфіном України.
Витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця у навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, Головним управлінням або управлінням МВС та особою.
Наказом Міністерства внутрішніх справ від 14.05.2007 № 150 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 №313 «Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ» та відповідно до вимог Законів України «Про вищу освіту», «Про міліцію», з метою вдосконалення порядку підготовки фахівців у вищих навчальних закладах МВС України за державним замовленням, затверджено Типовий договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, згідно якого передбачено відшкодування вказаних витрат.
Спільним Наказом МО України, МФ України, МВС України, МТЗ України, АДПС України, УДО України, СБ України №419/831/240/605/537/219/534 від 16.07.2007, затверджено Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі - Порядок № 419).
Відповідно до п. 2.1 Порядку № 419 відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на грошове забезпечення, продовольче забезпечення, речове забезпечення, медичне забезпечення, перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад, оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
Згідно п.п. 2.1.1, п. 2.1 Порядку № 419 витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.
Порядок № 419 передбачає диференціацію розміру відшкодування особами вказаних витрат залежно від факту проходження або не проходження такими особами строкової військової служби до навчання у ВНЗ МВС України.
Згідно з розрахунком витрат, здійсненим відповідно до Порядку № 419, відповідач повинен відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у Харківському НУВС, в розмірі 20 795,27 грн. Оскільки, відповідача звільнено за пунктом 63 «ж» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за власним бажанням), що підпадає під пп. 3.2 п. 3 договору від 10.08.2011, виходячи з формулювання причин звільнення, він повинен відшкодувати витрати на його утримання за період навчання у позивача.
Відповідно до п. 6 Порядку № 313 у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати стягнення їх суми здійснюється в судовому порядку.
З викладеного вбачається, що відповідач, за період навчання з 10.08.2011 по 05.07.2014, повинен відшкодувати витрати на грошове забезпечення у загальній сумі 20 795,27 грн.
Вказана сума підтверджується довідкою-розрахунком позивача, яка міститься у матеріалах справи (а.с.11).
Також в силу ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.
У частинах 3, 4 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Підстав для неприйняття визнання адміністративного позову судом не встановлено.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі є правомірні та підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674 за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1827,00 грн.) та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат (4872,00 грн.).
За вказаний позов позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 1827,00 грн.
Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10% розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Позивачем під час подання адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 182,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням №613 від 17.04.2015 (а.с.3).
Тому, згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір у розмірі 1644,30 грн. присуджується на користь Державного бюджету України за рахунок відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 9, 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -
Адміністративний позов Харківського національного університету внутрішніх справ задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (61080, м. Харків, пр.50-річчя СРСР, 27, код ЄДРПОУ 08571096, р/р 3125520110566 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Харківській області, МФО 851011) витрати, пов'язані з утриманням особи у вищому навчальному закладі, в сумі 20 795 (двадцять тисяч сімсот дев'яносто п'ять) грн. 27 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Державного бюджету (р/р 31216206784002, отримувач - УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, код ЄДРПОУ - 38054398, банк - ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) судовий збір у розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя В.І. Д'яков