14 травня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/1191/15-а
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кузьменко Н.А.
при секретарі - Багненко Т.В.
за участю: представників позивача - Гончарова Ю.М., Кістінь І.В.
представників відповідача - Зозулі І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державної фінансової інспекції в Херсонській області до відділу освіти Каховської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
16 квітня 2015 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної фінансової інспекції в Херсонській області (далі - позивач, ДФІ) до відділу освіти Каховської міської ради (далі - відповідач, Відділ освіти) з позовними вимогами про зобов'язання вчинити певні дії, шляхом повного виконання вимоги про усунення фінансових порушень від 23.02.2015 року №40-13/269, а саме:
- п.2.1. усунути фінансове порушення шляхом повернення від фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 грошових коштів на реєстраційний рахунок відділу освіти Каховської міської ради на суму 175363,15 грн., які в подальшому перерахувати до бюджету м. Каховка по коду надходження 24060300 «Інші надходження». В разі добровільної відмови фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 в поверненні грошових коштів провести претензійно-позовну роботу щодо стягнення грошових коштів на суму 175363,15 грн.;
- п.2.2. усунути фінансове порушення шляхом повернення від фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 грошових коштів на реєстраційний рахунок відділу освіти Каховської міської ради на суму 11023,00 грн., які в подальшому перерахувати до бюджету м. Каховка по коду надходження 24060300 «Інші надходження». В разі добровільної відмови фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 в поверненні грошових коштів провести претензійно-позовну роботу щодо стягнення грошових коштів на суму 11023,00 грн.;
- п.2.3. здійснити повернення грошових коштів на суму 66,40 грн. на реєстраційний рахунок відділу освіти Каховської міської ради, які в подальшому перерахувати до бюджету м. Каховка по коду надходження 24060300 «Інші надходження» на суму 66,40 грн.
Обґрунтовуючи свою правову позицію позивач в адміністративному позові зазначив, що в ході проведеної позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності у відділі освіти Каховської міської ради Каховською ОДФІ в Херсонській області були зроблені висновки про порушення вимог законодавства, які зафіксовані в акті №40-27/01 від 13.02.2015 р., на підставі якого відповідачу виставлено вимогу від 23.02.2015 р. за №40-13/269 про усунення фінансових порушень. Порушення викладені в вимозі відповідач добровільно не усунув, зазначене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених в адміністративному позові.
Представник відповідача в судовому засіданні 14 травня 2015 року надав письмові заперечення в яких вимоги позивача не визнає з таких підстав. Стосовно п.2.1. вимоги про усунення порушень, Відділ освіти самостійно у вересні 2014 року виявив факт шахрайства з боку посадових осіб централізованої бухгалтерії відділу освіти Каховської міської ради та ФОП ОСОБА_4 і направив відповідну заяву до правоохоронних органів з метою повернення бюджетних коштів. Стосовно п.2.2. вимоги про усунення порушень, 20 березня 2015 року на адресу ФОП ОСОБА_5 було направлено лист-претензію з вимогою повернути на рахунки відділу освіти безпідставно перераховані кошти в сумі 11023,00 грн., 21 квітня 2015 року спрямовано позовну заяву до Господарського суду Херсонської області про стягнення заборгованості. Стосовно п.2.3. вимоги про усунення порушень, до меморіального ордеру №7 було внесено уточнення та відображено дебіторську заборгованість відділу освіти перед ФОП ОСОБА_5, претензія по стягненню заборгованості в розмірі 66,40 грн. буде уточнена в позовній заяві до Господарського суду Херсонської області. Все це на думку відповідача є підставами для залишення позовної вимоги ДФІ без розгляду.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав викладених в запереченнях.
Розглянувши надані сторонами документи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Судом встановлено, що відповідно до постанови старшого слідчого СВ Каховського РВ УМВС України в Херсонській області від 12 січня 2015 року про призначення позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності, ухвали Каховського міськрайонного суду Херсонської області про надання дозволу на проведення позапланової виїзної ревізії від 14 січня 2015 року в справі №658/91/15-к, направлення на проведення позапланової ревізії №2 від 16 січня 2105 року Каховською ОДФІ проведено позапланову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності у Відділі освіти Каховської міської ради щодо стану і достовірності бухгалтерського обліку і фінансової звітності за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року.
За наслідками позапланової виїзної ревізії складено акт №40-27/01 від 13.02.2015 р., в якому зафіксовані порушення п.1 ст.46 Бюджетного кодексу України, ч.1,3,5 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.4.1. Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах державної казначейської служби України (затверджений наказом Мінфіна України №309 від 02.03.2012 р.), п.2.1., п.2.4.,2.5. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджене наказом Мінфіна України №88 від 24.05.1995 р.).
Каховською об'єднаною державною фінансовою інспекцією 23 лютого 2015 року винесено вимогу про усунення виявлених ревізією порушень №40-13/269.
Заявлений до виконання в даній справі пункт 2 зазначеної вимоги передбачає: п.2.1. усунути фінансове порушення шляхом повернення від фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 грошових коштів на реєстраційний рахунок відділу освіти Каховської міської ради на суму 175363,15 грн., які в подальшому перерахувати до бюджету м. Каховка по коду надходження 24060300 «Інші надходження». В разі добровільної відмови фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 в поверненні грошових коштів провести претензійно-позовну роботу щодо стягнення грошових коштів на суму 175363,15 грн.; п.2.2. усунути фінансове порушення шляхом повернення від фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 грошових коштів на реєстраційний рахунок відділу освіти Каховської міської ради на суму 11023,00 грн., які в подальшому перерахувати до бюджету м. Каховка по коду надходження 24060300 «Інші надходження». В разі добровільної відмови фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 в поверненні грошових коштів провести претензійно-позовну роботу щодо стягнення грошових коштів на суму 11023,00 грн.; п.2.3. здійснити повернення грошових коштів на суму 66,40 грн. на реєстраційний рахунок відділу освіти Каховської міської ради, які в подальшому перерахувати до бюджету м. Каховка по коду надходження 24060300 «Інші надходження» на суму 66,40 грн.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».
Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (ст.68 Конституції).
Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.
Згідно п. 7 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Згідно пункту 3 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550, акт ревізії - це документ, який складається особами, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати.
Пункт 35 цього Порядку передбачає, що акт ревізії складається зі вступної та констатуючої частин.
У констатуючій частині наводиться інформація про результати ревізії в розрізі кожного питання програми із зазначенням того, за який період, яким способом (вибірковим, суцільним) та за якими документами перевірено ці питання, а також висновок про наявність або відсутність порушень законодавства.
Виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції контролюючого органу, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.
Пункти 45, 46 вказаного Порядку визначають, що у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи контролюючого органу, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі - Положення про Держфінінспекцію, Держфінінспекція відповідно), зазначена інспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення про Держфінінспекцію).
Відповідно до пункту 6 зазначеного Положення Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Також, Положенням про Держфінінспекцію установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція має право звернутися до суду в інтересах держави.
Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
В даному випадку законодавець поділяє повноваження ДФІ здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень та процедуру звернення до суду в інтересах держави при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів
Частиною 2 статті 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» встановлено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Так, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Кривіцька та Кривіцький проти України» (Заява N 30856/03§43) суд наголошує, що «вислів "згідно із законом" не просто вимагає, щоб оскаржуваний захід мав підставу в національному законодавстві, але також звертається до якості такого закону. Зокрема, положення закону мають бути достатньо чіткими у своїх термінах, а також закон має передбачати засоби юридичного захисту проти свавільного застосування ... Функція роз'яснення та тлумачення положень національного закону належить насамперед національним судам».
З наведеного суд дійшов висновку, що обов'язковими для виконання є не всі без винятку вимоги ДФІ. Для того щоб підпадати під визначення ч.2 ст.15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» вимога повинна відповідати ознакам законності, тобто ґрунтуватись на нормах законодавства.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Наведені норми закріплюють за ДФІ право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
Суд звертає увагу сторін, що спірні пункти містять інформацію про завдані збитки та містять суму таких збитків 175363,15грн., 11023,00 грн. та 66,40 грн. відповідно.
У порядку адміністративного судочинства може розглядатись лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для відповідача.
У справі, яка розглядається, ДФІ пред'явила вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.
Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом ДФІ, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 15 квітня та 13 травня 2014 року (справи №№ 21-40а14, 21-89а14 відповідно).
Оцінка судом обставин справи базується на наданих доказах, їх належності та переконливості, в поєднанні з принципами КАС України.
Як передбачає ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнана джерелом права.
Згідно п.1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) "Кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру...".
Зокрема в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Бочан проти України (N 2)» (Заява N 22251/08 §42) зазначено, що «…для того, щоб "цивільний" аспект пункту 1 статті 6 Конвенції був застосовним, має існувати спір щодо "права", яке можна небезпідставно назвати таким, що визнане національним законодавством, незалежно від того, чи захищене це право Конвенцією. Спір має бути дійсним та серйозним; він може стосуватися не лише фактичної наявності права, але й меж і способу його здійснення; і, насамкінець, результат провадження має бути безпосередньо вирішальними для зазначеного права, при цьому самих лише опосередкованих зв'язків або непрямих наслідків не достатньо для застосування пункту 1 статті 6 Конвенції».
За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень, з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.
Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 1 ст. 71 КАС України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
На підставі вимог частини 3 статті 160 КАС України, в судовому засіданні 14 травня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст.94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 14, 71, 86, 94, 158 - 163 КАС України, суд, -
постановив:
Адміністративний позов Державної фінансової інспекції в Херсонській області до відділу освіти Каховської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 19 травня 2015 р.
Суддя Кузьменко Н.А.
кат. 9.5.