Єдиний унікальний номер 201/3730/15-к
Номер провадження 1-кп/201/187/2015
21 квітня 2015 року м. Дніпропетровськ
вул. Паторжинського, 18а
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
представника потерпілої - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 30 грудня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040030000942 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кіровське, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, який має неповнолітніх дітей - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працюючого водієм ТОВ “Медекспрес плюс”, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
29 грудня 2014 року, близько 21 години 40 хвилин, ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем “Мерседес-Бенц 313”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_9 , рухався в м. Дніпропетровську по проспекту Гагаріна з боку вулиці Бронетанковій в напрямку вулиці Козакова, із швидкістю приблизно 30 - 35 км на годину.
На шляху руху ОСОБА_4 , грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність к дорожнім обставинам та їх змінам, при виникненні небезпеки для руху, у вигляді пішохода ОСОБА_5 , яка перетинала проїзну частину проспекту Гагаріна, по напрямку руху автомобіля, заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу не прийняв, і, продовжуючи рух, в районі е/о № 725, скоїв на неї наїзд. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_5 , 1986 року народження, заподіяно тілесні ушкодження у вигляді закритого двохлодижкового перелому лівого гомілко-ступного суглобу зі зміщенням відламків та підвивихом ступні до зовні, які відносяться до ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що зумовлюють тривалий розлад здоров'я, строком понад три тижні (більше ніж 21 день).
Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом - автомобілем “Мерседес-Бенц 313”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не виконав вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, який наголошує : 12.3. - "При виникненні небезпеки для руху або перешкоди, який водій об'єктивно здатний виявити, він повинен негайно вжити заходи для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди", невиконання якого перебуває в причинному зв'язку з наслідками, що наступили.
Таким чином, ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України визнав повністю і показав, що працює водієм в ТОВ “Медекспрес плюс” та керує автомобілем швидкої допомоги марки “Мерседес-Бенц 313”. 29 грудня 2014 року, приблизно о 21 годині 40 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем “Мерседес-Бенц 313”, державний номер НОМЕР_1 , рухався в м. Дніпропетровську по проспекту Гагаріна в напрямку вулиці Козакова в районі Дніпропетровського державного університету. З ним в автомобілі знаходився лікар. В той день йшов сніг, було темно, дорога була нечищена та слизька, видимість погана, у зв'язку із чим, рухався повільно, не більше 30 км на годину. По проїзній частині йшла потерпіла ОСОБА_5 , побачивши її, став гальмувати, намагався викрутити кермо вліво, але не встиг зупинити автомобіль, не вистачило приблизно 5 см відстані, та скоїв наїзд на потерпілу. Після чого, вийшов із автомобіля, побачив ОСОБА_5 , яка лежала на дорозі, її нога була під колесами автомобіля, тоді він зрозумів, що у неї скоріш всього перелом ноги, дістав носилки, разом із лікарем поклали потерпілу на носилки, лікар оказав першу медичну допомогу останній, наклав на ногу шину та зробив знеболюючий укол. Він викликав швидку медичну допомогу 103 та робітників ДАІ. Потерпілу на швидкій відправили до міської лікарні № 16. Після чого, залишився чекати співробітників ДАІ, які приїхали, провели огляд місця події та все зафіксували. Далі поїхав до ДАІ, де дав пояснення. В той день був за кермом був тверезий. Додав, що приходив до потерпілої у лікарню, оказував допомогу, просив пробачення, щиро каявся у скоєному. Разом із цим, показав, що робота водія в ТОВ “Медекспрес плюс” це єдине джерело його доходу. Проживає разом із дружиною, яка не працює, та двома неповнолітніми дітьми, які знаходяться у нього на утриманні. Крім того, доглядає за своїми батьками пенсійного віку, які теж знаходяться у нього на утриманні.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 показала, що працює спеціалістом по комп'ютерній графіці в ТОВ “Овакс”. 29 грудня 2014 року була дуже погана погода, йшов сніг, дороги були нечищені та слизькі, міський та інший транспорт практично не ходив. Їй подзвонив чоловік та попередив, що у зв'язку із погодними умовами забрати її з роботи на автомобілі не зможе, та наказав йти додому пішки. Вона вийшла з роботи та пішла по вулиці Красній до проспекту Гагаріна, рухалася по проїзній частині дороги, оскільки по тротуару не можливо було пройти із-зі великої кількості снігу. На проспекті Гагаріна, її підвезла незнайома дівчина на своєму автомобілі до зупинки суспільного транспорту “Університет”, десь за 30-40 метрів до пішохідного переходу, після чого, вона продовжила рухатися по проїзній частині дороги по проспекту Гагаріна, ближче до правого боку дороги. Через декілька хвилин побачила автомобіль схожий на Газель, який почав гальмувати, витягла вперед руки, доторкнулась до автомобіля та впала, автомобіль скоїв на неї наїзд, зокрема, переїхав ногу. Після чого, з автомобіля вийшов обвинувачений і лікар, достали носилки та поклали її на них, лікар наклав на ногу шину та зробив знеболюючий укол. Після чого, карета швидкої допомоги доставила її у міську лікарню № 16, де зробили знімок та поставили діагноз - закритий двохлодижковий перелом лівого гомілко-ступного суглобу зі зміщенням відламків та підвивихом ступні. У лікарні на стаціонарному лікуванні вона знаходилася до 06 січня 2015 року, після чого була переведена на амбулаторне лікування, яке проходе до теперішнього часу. Підтвердила у судовому засіданні, що обвинувачений приходив до неї у лікарню, допомагав їй та просив пробачення, тому просила суд суворо його не наказувати. Вважає, що всьому виною була дуже погана погода в той день та сніг. Претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_4 не має.
Оскільки в судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння, а так само визнав всі фактичні обставини їх вчинення, а прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, за відсутності їх заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, переконавшись у тому, що всі зазначені особи правильно розуміють зміст встановлених обставин, в порядку ст. 349 ч. 3 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені показаннями обвинуваченого та потерпілої, наданими ними безпосередньо в судовому засіданні, які відповідають всім фактичним обставинам інкримінованого ОСОБА_4 діяння і ніким не оспорюються, суд приходить до переконання, що діяння, яке вчинено обвинуваченим дійсно мало місце, воно містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і ОСОБА_4 винний у його вчиненні, так як він, своїми діями, керуючи транспортним засобом, вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, тому він підлягає покаранню за вчинення такого кримінального правопорушення.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд відповідно до положень ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Насамперед, суд враховує, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття у скоєному та активне сприяння розкриттю злочину.
Дослідивши дані про особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_4 раніше не судимий, працює водієм в ТОВ “Медекспрес плюс”, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дружину ОСОБА_10 , яка не працює, що підтверджується копією її трудової книжки із відповідним записом про її звільнення, та своїх батьків пенсійного віку ОСОБА_11 , 1940 року народження та ОСОБА_12 , 1940 року народження, за місцем проживання та роботи характеризується із позитивної сторони, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують його покарання, наведені вище, суд приходить до переконання, що виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, можливо без призначення найсуворішої міри покарання, передбаченої санкцією статті за вчинення даного злочину, і вважає, що ОСОБА_4 має бути призначено покарання у вигляді штрафу, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде найбільш необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.
Вирішуючи питання про доцільність застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд, з врахуванням конкретних обставин дорожньо-транспортної пригоди, її наслідків, характеру допущених водієм ОСОБА_4 порушень Правил безпеки дорожнього руху України, його щирого каяття у вчиненому діянні, а також приймаючи до уваги те, що обвинувачений офіційно працює водієм в ТОВ “Медекспрес плюс” і для нього це єдиним джерелом існування, знаходження на його утриманні дружини, двох неповнолітніх дітей та батьків пенсійного віку, суд вважає за можливе, не застосовувати до нього додаткову міру покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Відповідно до вимог ст. 118, 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Тому з огляду на це, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_4 витрат по проведенню судової автотехнічної експертизи у розмірі 491 (чотириста дев'яносто одної) гривні 40 (сорок) копійок, що підтверджується відповідною довідкою про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні, на користь держави.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 118, 124, 368, 370- 374, 394 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 3 400 (три тисячі чотириста) гривень, без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_4 витрати по проведенню судової автотехнічної експертизи у розмірі 491 (чотириста дев'яносто одної) гривні 40 (сорок) копійок на користь держави.
Вирок суду набирає законної сили після спливу тридцяти денного строку, встановленого ст. 395 КПК України для його оскарження. Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили та його виконання.
Вирок може бути оскаржений в порядку ст. 395 КПК України.
Апеляційну скаргу на вирок може бути подано до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку в порядку ст. 376 КПК України негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1