Справа № 201/16052/14-ц (2/201/97/2015)
14 травня 2015 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Черновського Г.В.,
при секретарі - ПісчанськійТ.М.,
за участю : позивача - ОСОБА_1,
представників позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, треті особи: Дацко Віктор Ярославович, ОСОБА_6 - про визнання недійсним договору дарування, відновлення права власності, -
12 грудня 2014 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_4, треті особи: Дацко Віктор Ярославович, ОСОБА_6 - про визнання недійсним договору дарування, відновлення права власності (а. с. 3-4).
Позивач у позовній заяві та у судовому засіданні в обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що їй на праві власності з 14 жовтня 2013 року належить квартира АДРЕСА_1, проте, на підставі рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 16 січня 2014 року право власності на вказану квартиру було зареєстровано за ОСОБА_6, який, в свою чергу, подарував дану квартиру своєму батьку ОСОБА_4 відповідно до договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Даценком Віктором Ярославовичем 25 жовтня 2014 року. Оскільки судове рішення, яким за ОСОБА_6 було визнано право власності на спірну квартиру було скасовано та відповідні позовні вимоги були залишені без розгляду, ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, в якому просила суд визнати недійсним договір дарування квартири від 25 жовтня 2014 року, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, скасувати державну реєстрацію права власності за цим правочином, підтвердити право власності на квартиру АДРЕСА_3 за ОСОБА_1.
Позивач та її представники у судовому засідання позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в тому числі, але не виключно шляхом надання оголошення в засобах масової інформації з викликом відповідача у судове засідання (а. с. 113).
Крім того, представник інтересів ОСОБА_4 - ОСОБА_8 приймав участь у судовому засіданні від 29 січня 2015 року, в якому просив суд оголосити перерву у судовому засіданні для підготовки заяви про відвід судді. Проте в подальшому ані відповідач, ані представник його інтересів до суду не з'явились.
Третя особа ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а. с. 114).
Третя особа приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дацко В.Я. у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надіслав на адресу суду письмові пояснення по даній справі, відповідно до яких заперечував проти позову, оскільки посвідчення ним спірного договору дарування відбулось на підставі рішення суду, на якому була наявна відмітка суду про набрання чинності цим рішенням та з печаткою суду (а. с. 54).
Вислухавши пояснення сторони осіб, що приймали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, судом були встановлені наступні факти:
Ні підставі договору дарування квартири, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіною А.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1038, укладеного між ОСОБА_10, який діяв від імені ОСОБА_11 на підставі довіреності, та ОСОБА_1 остання набула право власності на квартиру АДРЕСА_1
Судом також встановлено, що рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська, яке вступило в законну силу 28 січня 2014 року, за ОСОБА_6 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_4 та визнано недійсним запис реєстрації та право власності за ОСОБА_1 (а. с. 54).
На підставі договору дарування зареєстрованого за № 2309 та посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального кругу Дацко В.Я. 25 жовтня 2014 року ОСОБА_4 набув право власності на квартиру АДРЕСА_4 (а. с. 9, 54).
Судовими рішеннями Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2014 року та від 08 грудня 2014 року рішення суду від 16 січня 2014 року було скасовано та відповідні позовні вимоги були залишені без розгляду (а. с. 11, 13).
Правовідносини, які виникли між сторонами врегульовані Цивільним кодексом України.
Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ч. ч. 1, 3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною 1 ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтями 27, 46 ЦПК України передбачено, що обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов'язок із доказування обставин при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, що випливає зі змісту ст. 27 ЦПК України.
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини в контексті викладених норм права, приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 набув право власності на квартиру АДРЕСА_5 на підставі договору, яким ОСОБА_6 подарував відповідачу вказану квартиру, при цьому рішення суду, за яким за ОСОБА_6 було визнано право власності на дану квартиру було скасовано також у судовому порядку, суд приходить до висновку щодо доведеності та обґрунтованості позовних вимог позивача, у зв'язку з чим вважає за можливе задовольнити їх у повному обсязі.
Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат по даній цивільній справі та враховуючи результат розгляду справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок повернення витрат по сплаті судового збору 243,60 грн..
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 16, 203, 215, 328 ЦК, ст.ст. ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК, суд -
Позовні вимоги - задовольнити.
Визнати недійсним договір дарування квартири, яким ОСОБА_6 подарував ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 та який був посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дацко В.Я. 25 жовтня 2014 року.
Скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дацко В.Я. 25 жовтня 2014 року
Підтвердити право власності на квартиру АДРЕСА_6 за ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 в рахунок повернення витрат по сплаті судового збору 243,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддя: Г.В. Черновськой