693/276/15-ц
2/693/128/15
12.05.2015 м. Жашків
Жашківський районний суд Черкаської області в складі :
головуючого судді Шимчика Р.В.,
при секретареві Піддубняк О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жашків цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про захист гідності, честі, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист гідності, честі, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що у лютому 2015 року їй стало відомо про те, що відповідачки звернулися до прокурора Жашківського району Черкаської області Бойка І.Л. із зверненням від 17.01.2015 року, у якому вказується (дослівно): «зазнаємо переслідувань у зв'язку з нашим зверненням до прокуратури щодо вимагання хабарів директором школи ОСОБА_1.»; «просимо притягнути директора школи ОСОБА_1 за перевищення повноважень та психологічний тиск».
Оскільки дана інформація викладена у письмовому зверненні, врученому адресатові, то це викладення є нічим іншим як поширення інформації про фізичні особу.
З огляду на вказане у зверненні відповідачів саме фактичних тверджень, а не оціночних суджень, як от «зазнаємо переслідувань» та «за перевищення повноважень», позивачка вважає, що поширення відповідачами наведеної вище недостовірної інформації призвело до порушення права на повагу до її гідності та честі, права на недоторканність ділової репутації позивачки, чим завдано їй також моральної шкоди.
Надана відповідачами інформація про те, що вони зазнають переслідувань зі сторони позивача, а також про те, що позивачку слід притягнути до відповідальності за перевищення службових повноважень, є завідомо неправдивою, оскільки будь-які факти, які свідчили б про переслідування відповідачів або перевищення позивачкою своїх службових повноважень, не мали місця. Також вказана інформація не підтверджена жодним компетентним органом і не підкріплена жодними доказами.
Відповідачами було зазначено завідомо неправдиві відомості у зверненні до правоохоронних органів, то ці дії тягнуть за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
Позивачка ідентифікує себе як особистість з індивідуальними характеристиками, а значить має власну гідність. Членами сім»ї, родичами, колегами по роботі і знайомими вона оцінується позитивно в силу її способу життя, відповідності вчинків загальноприйнятним нормам моралі, тому здобула честь.
Працюючи директором школи позивачка набула ділову репутацію, так як отримала позитивні відгуки суспільства за наслідками своєї трудової діяльності.
Поширення відповідачами недостовірної інформації про їхнє «переслідування» позивачкою та про «перевищення повноважень» з її боку принижують гідність і честь, а також порочать ділову репутацію ОСОБА_1
На підтвердження відсутності будь-яких переслідувань відповідачів з боку позивачки та відсутність фактів перевищення нею службових повноважень за час роботи на посаді директора школи, працівниками школи та батьками учнів школи були направлені відповідні службові записки та листи керівнику відділу освіти Жашківської РДА.
Принизивши гідність, честь і ділову репутацію позивачки шляхом поширення про неї недостовірної інформації, відповідачі завдали їй моральної шкоди, оскільки вказуючи на «переслідування» і «перевищення» нею службових повноважень, вони дискредитують її як особистість і як посадову особу навчального закладу. Завдану моральну шкоду позивачка оцінює у 6 000 гривень.
На підставі викладеного позивачка просить суд зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_5 шляхом подання відповідної письмової заяви у прокуратуру Жашківського району спростувати інформацію про те, що вони зазнають переслідувань зі сторони ОСОБА_1 та про те, що остання перевищила повноваження, а також стягнути з відповідачів солідарно на її користь 6000 грн в якості відшкодування завданої їй моральної шкоди.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 заявлений позов підтримала в повному обсязі і просила його задовольнити, суду пояснила, що вона працює директором Жашківської спеціалізованої школи № 1 з поглибленим вивченням окремих предметів. У лютому місяці 2015 року їй стало відомо, що відповідачі звернулися до прокурора Жашківського району Черкаської області із зверненням в якому зазначили, що вона вимагає хабарі та просили притягнути її до відповідальності за перевищення повноважень та психологічний тиск. Вона ідентифікує себе як особистість з індивідуальними характеристиками, а значить має власну гідність. Так як відповідачі розповсюдили про неї недостовірну інформацію, вона вважає, що вони принизили її гідність, честь, ділову репутацію. Також просила стягнути з відповідачів моральну шкоду за приниження її гідності, честі, ділової репутації.
В судовому засідання відповідачка ОСОБА_2 заявлений позов не визнала просила в його задоволенні відмовити.
В судовому засідання відповідачка ОСОБА_3 заявлений позов не визнала просила в його задоволенні відмовити.
В судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_6, яка діє згідно довіреностей від 20.03.2015 року, заявлений позов не визнала, просила в його задоволенні відмовити та суду пояснила, що її довірительки звернулися до прокурора Жашківського району Черкаської області Бойка І.Л. із зверненням від 17.01.2015 року у якому зазначили, що зазначають переслідувань у зв'язку зі зверненням до прокуратури щодо вимагання хабарів директором школи ОСОБА_1 та просили притягнути її до відповідальності за перевищення службових повноважень та психологічний тиск. У зверненні до прокурора відповідачі висловлювали свою думку і погляди на ситуацію, яка склалася на той час у їхніх відносинах з позивачкою. Відповідачі не спотворювали інформацію, не перекручували факти, а зазначили відповідні події, надали їм свою оцінку та просили в разі наявності підстав прийняти відповідні міри реагування. Інформація у листі не містить образ та наклепу, не ганьбить позивачку, не принижує її честь і гідність, а є реалізацією конституційного права. Зазначені відповідачами в зверненні до прокурора Жашківського району твердження щодо переслідування, фактично є не що іншим, як оцінюючим судженням. Адже на, думку відповідачів, постійне прискіпливе ставлення до них без наявних підстав, необґрунтоване складання актів про відсутність їх на робочому місті ними розцінюється як утиск. Позивачкою не надано суду доказів того, що діями відповідачів їй спричинено моральних страждань. Визначена позивачкою сума шкоди в розмірі 6000 немотивована жодним чином не підтверджена належними на достатніми доказами.
Суд, вислухавши пояснення позивачки, відповідачів та представника останніх, показання свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.
Судом установлено, що згідно наказу № 658-К Жашківського відділу освіти від 27 серпня 2008 року, ОСОБА_1 соціального педагога спеціалізованої школи № 1 м. Жашкова з поглибленим вивченням окремих предметів призначено на посаду директора СПШ № 1 м. Жашків з 01.09.2008 року.
Згідно копії звернення заступників директора Жашківської спеціалізованої школи №1 з поглибленим вивченням окремих предметів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 17.01.2015 року до прокурора Жашківського району Бойка І.Л., відповідачі звернулися до прокурора з повідомленням про те, що вони зазнають переслідувань у зв'язку із їхнім зверненням до прокуратури щодо вимагання хабарів директором школи ОСОБА_1, в зв'язку з чим просили провести розслідування за зазначеними у зверненні фактами на відповідність законності вчинених дій та притягнути до відповідальності директора школи ОСОБА_1 та начальника райво ОСОБА_7 за перевищення повноважень та психологічний тиск.
Вказане звернення прокурором Жашківського району Бойком І.Л. було направлено за належність директору Департаменту освіти і науки Черкаської ОДА 20 січня 2015 року.
На час розгляду справи відомостей про результати розгляду звернення до суду не поступили.
Також, у розпорядження суду стороною відповідачів було надано копію колективного листа-звернення, датованого 04 серпня 2014 року, адресованого Президентові України, Міністру освіти і науки України та Генеральному прокурору України, який підписано також відповідачками ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як членами педагогічного колективу Жашківської СШ №1 з поглибленим вивченням окремих предметів, в якому, серед іншого, зазначалося про те, що директор школи ОСОБА_1 вимагала та отримувала від батьків учнів школи грошові кошти за певні послуги.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, кожна окремо суду пояснили, що з приводу звернення відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до прокурора Жашківського району Бойка І.Л. в січні 2015 року їм нічого не відомо; про зміст звернення вони не знають і про нього взагалі ні від кого не чули. Охарактеризували позивачку з позитивної сторони.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що про звернення відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до прокурора Жашківського району Бойка І.Л. від 17 січня 2015 року та його зміст їй стало відомо від самої ж позивачки. Більше ні від кого вона про нього не чула.
Згідно ст. 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Згідно ст.. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Право висловлювати судження, оцінки, думки, як уже було зазначено, гарантоване ст. 34 Конституції України. Це право закріплена також ст.. 10 Європейської конвенції «Про захист прав людини і основних свобод», яка відповідно до ст.. 9 Конституції України, є складовою частиною національного законодавства.
Згідно ст.. 16 Пленуму Верховного суду України постанова № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.
Згідно ст.. 47-1 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
Рішенням Конституційного Суду України від 10.04.2003 року № 8-рп/2003 справа № 1-9/2003, установлено, що межі допустимої інформації щодо посадових та службових осіб можуть бути ширшими порівняно з межами такої інформації щодо звичайних громадян. Звернення громадян, в яких містяться певні відомості про недодержання законів посадовими або службовими особами, передаються чи повідомляються не з метою доведення таких відомостей до громадськості чи окремих громадян, а з метою їх перевірки уповноваженими на це законом іншими посадовими особами. Тому такі звернення за змістом частини першої статті 7 Цивільного кодексу України не можуть вважатися поширенням відомостей, які порочать честь, гідність та ділову репутацію або завдають шкоди інтересам посадової чи службової особи.
Крім того, згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 1997 року, за змістом статті 7 Цивільного кодексу звернення громадянина до правоохоронних органів про захист своїх прав від неправомірних дій інших осіб, у тому числі показання свідка під час попереднього слідства, не може вважатися поширенням неправдивих відомостей.
З урахуванням викладеного, судом установлено, що звернення відповідачів до прокурора району в січні місяці 2015 року не мало на меті публічного донесення викладених у ньому фактів, при цьому вони скористалися своїм конституційним правом на звернення, як на їхню думку, до компетентного органу з метою провести розслідування законності дій позивачки як директора школи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 34, 40 Конституції України, Пленуму Верховного суду України постанова № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», Законом України «Про інформацію», ст.ст. 10, 11, 213-215 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про захист гідності, честі, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаській області через Жашківський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя: Роман Васильович Шимчик