19 травня 2015 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого судді - Ковалевича С.П.
суддів: Демянчук С.В., Оніпко О.В.
секретар судового засідання - Пиляй І.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 18 листопада 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Перевіривши докази та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 18 листопада 2014 року в задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» відмовлено у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Вважаючи дане рішення незаконним через порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, ПАТ КБ «Приватбанк» подало на нього апеляційну скаргу.
На обґрунтування скарги вказує, що відмовляючи у задоволенні позовуу зв'язку з пропуском строку позовної давності, судом першої інстанції залишено поза увагою, що відповідно до пунктів 9.3 та 9.5 договору картрахунок відкритий на невизначений термін та може бути закритий на підставі заяви держателя. Відповідно до п.9.12 Умов та правил надання банківських послуг, які є невід'ємною частиною кредитного договору сторони домовились, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту його підписання. Якщо жодна зі сторін не заявляє про його припинення він автоматично лонгується на такий же термін.
Стверджує, що строк дії договору було встановлено до 13.02.2007р., автоматично договір було пролонговано, на даний час договір діє до 13.02.2016 р., оскільки з 2008 року жодна зі сторін не заявила про свій намір його розірвати.
Посилаючись на викладені обставини, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов ПАТ КБ «Приватбанк» задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Матеріалами справи встановлено, що відповідно до укладеного договору від 13.02.2006 року №б/н відповідач отримала кредит у розмірі 4400,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Строк дії кредитного договору на відкриття кредитної лінії від 13 лютого 2006 року тривав 12 місяців (п.9.12 умов) та кінцевий термін його закінчився 13 лютого 2006 року.
Згідно зі ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства у встановлений строк відповідно до умов договору.
З розрахунку заборгованості ПАТ КБ «Приватбанк» вбачається, що в результаті неналежного виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором станом на 31.08.2014 року утворилась заборгованість в розмірі 9734,08 грн., яка складається з: 1887,48 грн. - заборгованість за кредитом, 6906,88 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 439,72 грн. (процентна складова).
15 жовтня 2014 року (в редакції від 18.09.2014 року) ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 вказаної заборгованості.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).
17 листопада 2014 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про застосування наслідків пропуску строку позовної давності (а.с.27).
Згідно ч.1 та ч.5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з розрахунку ПАТ КБ «Приватбанк», відповідачем останній платіж в рахунок погашення кредиту було сплачено ще 21.10.2010 року, заборгованість повністю не була сплачена позичальником.
З часу останнього внесення відповідачем по справі платежу в рахунок кредиту минуло 4 роки. Саме тоді у позивача виникло право звернення до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості, однак з такими вимогами позивач звернувся до суду лише 15 жовтня 2014 року.
Пунктом 9.12 умов та правил надання банківських послуг передбачено, що якщо на протязі даного строку, одна із сторін не поінформувала другу сторону про припинення договору, він автоматично лонгується на той самий строк - тобто на 12 місяців. Таке правило не свідчить про можливість безкінечної пролонгації договору, оскільки це по суті скасовує встановлення строку позовної давності, що не відповідає вимогам ч.1 ст.251 та ч.1 ст.252 ЦК України, а також суперечить правовій природі інституту позовної давності, що урегульований главою 19 ЦК України.
Положення договору щодо автоматичного лонгування визначають не термін дії кредитного ліміту, який відповідає строку дії картки, визначений у заяві про надання кредиту, а лише визначає терміни дії умов щодо надання банківських послуг, які регулюють відносини між банком та клієнтом щодо відкриття та обслуговувань карткового рахунку клієнта, а також інших банківських послуг.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, з якими погоджується і колегія суддів.
З врахуванням вказаних обставин, ст.ст. 256, 257, ч.1,5 ст.261, ч.4 ст. 267 ЦК України та факту пред'явлення ПАТ КБ «Приватбанк» позову лише у жовтні 2014 року, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановленні обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 307, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» відхилити.
Рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 18 листопада 2014 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Сторони по справі мають право оскаржити рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня проголошення ухвали апеляційної інстанції в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: С.П. Ковалевич
Судді: С.В. Демянчук
О.В. Оніпко