18 травня 2015 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого судді Собіни І.М.
Суддів: Ковальчук Н.М., Оніпко О.В.
Секретар судових засідань Шептицька С.С.
З участю представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" на рішення Рівненського міського суду від 08 квітня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В серпні 2014 року Публічне акціонерне товариство (далі ПАТ) „Дельта Банк" звернулось до суду із вказаними позовними вимогами.
Рішенням Рівненського міського суду від 08 квітня 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі представник ПАТ „Дельта Банк" не погоджуючись з рішенням суду, вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з"ясуванням обставин, що мають значення для справи, невірною оцінкою досліджених доказів.
Вказує, що 18 квітня 2008 року між ТзОВ „Український промисловий банк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 22-0121001/ФК-08, за умовами якого, позичальник отримала кредит у розмірі 267600гривень. В забезпечення виконання зобов"язань за кредитним договором між ТзОВ „Український промисловий банк", ОСОБА_3 - поручителем та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 22-0121001/Zфпор-08.
30 червня 2010 року між ТзОВ „Український промисловий банк", ПАТ „Дельта Банк" та Національним банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов"язань від ТзОВ „Український промисловий банк" на користь Акціонерного товариства „Дельта Банк".
Позичальник - ОСОБА_2 була повідомлена про заміну кредитора у зобов"язанні, не заперечувала цього і в судовому засіданні, в подальшому здійснювала часткове погашення заборгованості на користь нового кредитора, зверталася до нього з листами.
Вважає, що висновок суду про відсутність у позичальника інформації про умови, на яких отримувався кредит, його сукупну вартість, щодо заборгованості та підстав для звернення позивача з позовом до суду, не ґрунтується на реальних обставинах та доказах у справі.
Позичальнику було відомо про порядок здійснення платежів згідно умов укладеного кредитного договору, затвердженого графіку погашення кредиту, оскільки відповідно до п. 7.1 кредитного договору, позичальник ствердила, що шляхом підписання договору, позичальник підтверджує факт письмового ознайомлення з умовами кредитування банку.
Суд, досліджуючи в судовому засіданні оригінал кредитної справи, не взяв до уваги та не надав належної оцінки наявним у матеріалах кредитної справи заяви-анкети позичальника та листа-повідомлення про умови кредитування.
Доводить, що факту порушення вимог закону кредитором та прострочення кредитора, як того вимагає ст. 613 ЦК України банком допущено не було.
У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання основного зобов"язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення всієї частини позики (разом з нарахованими процентами, згідно ст. 1048 ЦК), що підлягає сплаті.
Станом на день звернення ПАТ з цим позовом до суду 25 червня 2014 року у позичальника вже була прострочена заборгованість: по тілу кредиту - 3827,80гривень, по відсотках - 2097,30гривень і по комісії - 374,64гривні.
З дотриманням вимог кредитного договору банк надіслав позичальникові та поручителю листи-вимоги про наявність заборгованості за кредитним договором та необхідності її сплати.
Посилаючись на наведене просив, оскаржуване рішення скасувати і ухвалити у справі нове рішення про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь банку 222290,10гривень заборгованості за кредитним договором та понесені банком судові витрати.
В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2 та представник ОСОБА_3 вказують на законність та обґрунтованість рішення суду, просили залишити його без змін, а апеляційну скаргу представника ПАТ „Дельта Банк" відхилити.
Колегія суддів заслухавши доповідача, доводи та заперечення сторін у межах апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду дійшла висновку про її відхилення з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 18 квітня 2008 року між ТзОВ „Український промисловий банк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 22-0121001/ФК-08, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 267600гривень, під 11,8% річних, на строк до 17 квітня 2039 року для придбання нерухомості.
Виконання зобов"язання забезпечено порукою відповідно до договору поруки № 22-0121001/2фпорт-08 укладеного 18 квітня 2008 року між ТзОВ „Український промисловий банк" та ОСОБА_3
Згідно ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов"язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов"язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 516 ЦК заміна кредитора у зобов"язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов"язанні, новий кредитор несе ризик настання для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов"язку первісному кредиторові є належним виконанням.
30 червня 2010 року між ТзОВ „Укрпромбанк", АТ „Дельта Банк" та „Національним банком України" було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов"язань на користь АТ „Дельта Банк", внаслідок такої передачі „Укрпромбанком" „Дельта Банку" як новому кредитору перейшли права вимоги до боржників повного, належного та реального виконання зобов"язань за кредитними та забезпечувальними договорами.
Згідно п. п. 2.4, 2.5 умов кредитного договору, повернення кредиту здійснюється щомісячно частинами у розмірі не менше 719,35гривень по 20 число (включно) кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, шляхом безготівкового перерахунку коштів з рахунку позичальника та/або шляхом внесення готівки до каси банку.
Допитана судом в якості свідка позичальник ОСОБА_2 пояснила, що вона вчасно і в повній мірі сплачувала всі платежі відповідно до графіка складеного „Укрпромбанком" протягом двох років з початку отримання кредиту.
В 2010 році їй стало відомо, що „Укрпромбанк" відступив право вимоги до неї новому кредитору ПАТ „Дельта Банк", новий графік погашення кредиту вона не отримувала, сплачувала кредит щомісячно за повідомленням менеджера ПАТ „Дельта Банку", хоч згідно п.1.11 кредитного договору погашення кредиту мало відбувалися за графіком.
Зазначені доводи позичальника суд до уваги не приймає, оскільки відступлення права вимоги, не є підставою для невиконання нею умов кредитного договору, до того ж п. п. 2.4 та 2.5 кредитного договору передбачають порядок повернення кредиту та сплату відсотків (а.с.6).
Пунктом 3.2 постанови НБУ „Про затвердження Правил надання банкам України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту" від 10 травня 2007 року № 168, кредитний договір має містити графік платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплат процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов"язань споживача за кожним платіжним періодом з урахуванням даних, передбачених у додатку до цих правил. У графіку платежів має бути докладно розписана сукупна вартість кредиту за кожним платіжним періодом.
Із вищевказаними умовами позичальник була ознайомлена, що підтверджується п. 7.1 кредитного договору, в якому зазначено, що шляхом підписання цього договору позичальник підтверджує факт письмового ознайомлення з умовами кредитування банку та отримання відповідного листа-повідомлення про умови кредитування банку, за якими надається цей кредит. А також підтверджує те, що уважно ознайомилася із змістом цього договору, всі умови цього договору зрозума, повністю з ними згодна, заперечень, зауважень та запитань не має та зобов"язується їх дотримуватися та виконувати (а.с.11).
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК якщо договором встановлений обов"язок позичальника повернути позику частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Розмір заборгованості по кредиту сторонами не оспорюється.
Згідно ч. ч. 1 і 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов"язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Пред"явленням вимоги до поручителя, є як направлення йому вимоги про погашення боргу позичальником , так і пред"явлення до нього позову в суді.
Виходячи з наведеного, колегія судів приходить до переконання про невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення і ухвалення у справі нового рішення про задоволення вимог банку.
Керуючись ст. 88, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 313, 314, 316 ЦПК України, ст. ст. 517, 526, 628,629 ЦК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" задовольнити.
Рішення Рівненського міського суду від 08 квітня 2015 року скасувати.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" заборгованість за кредитом, в сумі 220290,10гривень, з яких: 218195,90гривень - тіло кредиту; 3719,56гривень відсотки і 374,64гривні комісії.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" в рівних частках з кожного судовий збір в сумі 2222,90гривень, та по 555,70гривень з кожного в дохід держави судовий збір за подачу апеляційної скарги Публічним акціонерним товариством „Дельта Банк".
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено сторонами в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів починаючи з дня набрання ним законної сили.
Головуючий І.М.Собіна
Судді: Н.М.Ковальчук
О.В.Оніпко