Справа № 572/14/15-ц
18 травня 2015 року
Сарненський районний суд Рівненської області
головуючий суддя - БОЛОТВІНА Л.О.
при секретарі - СОСЮК І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сарни справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення коштів за несвоєчасне виконання судових рішень, судових витрат та моральної шкоди,
ОСОБА_1 заявила цивільний позов до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення 1612.45 грн. за несвоєчасне виконання грошового зобов»язання в розмірі 9711.65 грн. за рішеннями судів, що включає суму інфляційного збільшення зобов»язання та три проценти річних; також просила стягнути 2000 грн. моральної шкоди, оскільки вона перенесла хвилювання та хворіла; вважає, що відповідачі продали квартиру в АДРЕСА_1 , за частину якої ОСОБА_2 сплатив їй кошти через сім років, то відповідати за грошові зобов»язання мають обидва відповідачі.
В судовому засіданні позивачка збільшила позовні вимоги та просила також стягнути 3082.32 грн. за несвоєчасне виконання грошового зобов»язання та 130 грн. судових витрат, що стягнуті з ОСОБА_2 за рішенням апеляційного суду Рівненської обл.. від 25.03.2010 р.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, вважає, що позивачка таким чином, намагається збагатитись і збирає гроші на купівлю квартири; оскільки він повністю сплатив кошти в розмірі 6449.33 грн. за рішеннями судів на користь позивачки, інших коштів він їй платити не зобов»язаний; визнав, що 3082.32 грн. нарахування інфляції та 130 грн. судових витрат по рішенню апеляційного суду позивачці не сплатив.
Відповідачка ОСОБА_3 позов також не визнала, оскільки вважає, що вона є неналежним відповідачем і ніякого відношення до коштів, що стягувались з ОСОБА_2 та квартири, не має.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.
Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської обл. від 25.03.2010 р. на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 стягнуто 3082.32 грн. інфляційного збільшення за несвоєчасне виконання грошового зобов»язання та 130 грн. судових витрат у зв»язку з тим, що ОСОБА_2 тривалий час до 31.01.2008 р. не виконував рішення Рокитнівського районного суду від 26.05.2000 р., від 6.11.2001 р. та від 9.10.2000 р. про стягнення на користь позивачки відповідно 1184.33 грн., 4878 грн. та 437 грн.
Отже, рішення судів на загальну суму 6449.33 грн. 31.01.2008 р. ОСОБА_2 виконані і з нього стягнуто кошти за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань, а тому, ще раз застосуванню індекс інфляції на кошти, які сплачені, не підлягає. Разом з тим, ОСОБА_2 до цих пір не виконане грошове зобов»язання по виплаті ОСОБА_1 3082.32 грн. та 130 грн., а разом 3212.32 грн., за рішенням апеляційного суду.
Таким чином, відповідач прострочив виконання цього грошового зобов»язання і зобов»язаний сплатити позивачці борг з врахуванням індексу інфляції та з врахуванням трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України, однак лише за три роки, що передували подачі позову до суду, тобто, з січня 2012 р. по січень 2015 р., а не з 2011 р., як просила позивачка, так як існує позовна давність в три роки за стягнення таких коштів.
Отже, враховуючи індекс інфляції відповідно до поданої позивачкою довідки від 9.12.2014 р. відділом статистики у Рокитнівському районі за 2012 р., 2013 р., 2014 р., інфляційне збільшення заборгованості за цей час становить 98.04 грн.; щодо нарахування і стягнення трьох процентів річних, то кошти мають бути також обчислені і стягнуті з врахуванням правил позовної давності і ця сума становить 205.85 грн.; всього стягненню підлягає 303.89 грн.
Стягненню також підлягає 243.60 сплаченого позивачкою судового збору за позов про стягнення коштів у зв»язку з невиконанням грошового зобов»язання, що задоволений частково.
Враховуючи викладене, суд вважає, що усі кошти підлягають стягненню лише з відповідача ОСОБА_2, оскільки лише він є відповідальним за невиконання грошових зобов»язань перед позивачкою. Відповідачка ОСОБА_3 не є належним відповідачем у справі, оскільки не є суб»єктом виконання грошових зобов»язань перед позивачкою.
Суд також вважає, що не підлягає задоволенню позов в частині стягнення моральної шкоди, так як позивачка не надала доказів її заподіяння, а також, дані правовідносини не передбачають, відповідно до ст. 23 ЦК України, відшкодування моральної шкоди.
На підставі ст. 257 ЦК України, ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення», керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 303 грн. 89 коп. за несвоєчасне виконання грошового зобов»язання та 243 грн. 60 коп. сплаченого судового збору.
В решті позову до ОСОБА_2 відмовити.
В позові до ОСОБА_3 відмовити, як заявленому до неналежного відповідача.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської обл. через районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя підпис копія вірно
Суддя Сарненського
районного суду Болотвіна Л.О.