Справа № 569/4399/15-ц
19 травня 2015 року
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі судді - Тимощука О.Я.,
при секретарі - Андрощук О.Я.,
з участю позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - адвоката Сурікової С.І.,
відповідача - ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказала, що 02 липня 1999 року зареєструвала шлюб з відповідачем у Відділі реєстрації актів цивільного стану м. Рівне, про що було зроблено відповідний актовий запис № 592. Від шлюбу мають неповнолітню доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з нею. Протягом останніх декількох років подружнього життя чоловік поводив себе в сім»ї зверхньо та цинічно по відношенню до неї, ніколи не рахувався з її бажаннями, потребами, думкою, приймаючи рішення, які мають серйозні наслідки для сім»ї, не порадившись з нею. Безпричинно, використовуючи будь-які незначні приводи, влаштовував сварки, при цьому ображав її, принижуючи її людську та жіночу гідність. Така поведінка чоловіка, часті сварки, привели до того, що між ними виникли напружені, неприязні стосунки. В квітні 2014 року вони припинили подружні стосунки. З цього часу не ведуть спільного господарства, останні п»ять років мають окремий бюджет. Вважає, що при таких обставинах їхня сім»я розпалася і подальше її збереження недоцільне. Вона втратила до чоловіка почуття любові, поваги, довіри, без яких існування сім»ї неможливе. Чоловік не надає матеріальну допомогу на дитину у належному розмірі та своєчасно, у зв»язку з чим вона вимушена звертатися до нього з проханням дати на дитину гроші. Відповідач має постійну роботу та його доходи є стабільними. Просить суд розірвати шлюб та стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячно по ? частини з усіх видів його заробітку (доходу), з моменту подачі заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття та доньку залишити їй на виховання.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Сурікова С.І. підтримали позовні вимоги та просять суд їх задоволити.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вказав, що не має наміру розривати шлюб, а кошти сплачує добровільно.
Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, з"ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, беручи до уваги наявність неповнолітньої дитини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав: 02 липня 1999 року сторони зареєстрували шлюб у Відділі реєстрації актів цивільного стану м. Рівне, про що було зроблено відповідний актовий запис № 592. Від шлюбу мають неповнолітню доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Протягом останніх декількох років подружнього життя відповідач поводив себе в сім»ї зверхньо та цинічно по відношенню до позивачки, ніколи не рахувався з її бажаннями, потребами, думкою, приймаючи рішення, які мають серйозні наслідки для сім»ї, не порадившись з нею. Безпричинно, використовуючи будь-які незначні приводи відповідач влаштовував сварки, при цьому ображав позивачку, принижуючи її людську та жіночу гідність. Така поведінка відповідача, часті сварки, привели до того, що між сторонами виникли напружені, неприязні стосунки. В квітні 2014 року сторони припинили подружні стосунки. З цього часу вони не ведуть спільного господарства, останні п»ять років мають окремий бюджет. Позивачка вважає, що при таких обставинах їхня сім»я розпалася і подальше її збереження недоцільне. Позивачка втратила до відповідача почуття любові, поваги, довіри, без яких існування сім»ї неможливе. Відповідач не надає матеріальну допомогу на дитину у належному розмірі та своєчасно, у зв»язку з чим позивачка вимушена звертатися до відповідача з проханням дати на дитину гроші. Відповідач має постійну роботу та його доходи є стабільними.
Відповідно до ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Суд прийшов до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам. Позивач втратила до відповідача почуття любові, довіри і поваги, сторони не ведуть спільного господарства, отже шлюб існує формально.
Відповідач не надає достатньої матеріальної допомоги на утримання дитини.
Згідно статті 180 Сімейного кодексу України: батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів.
Аналізуючи наведені норми, суд приходить до висновку, що судові витрати, щодо стягнення аліментів необхідно стягнути з відповідача в прибуток держави, а судові витрати в розмірі 243,60 грн. за позовну вимогу про розірвання шлюбу слід стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі ст.ст. 110, 112, 180-183, 191 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 59, 60, 88, 208, 209, 213 -215, 218 Цивільно - Процесуального Кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, зареєстрований 02 липня 1999 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану м. Рівне, про що було зроблено відповідний актовий запис № 592 - розірвати.
Доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити на виховання з матір»ю.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви, тобто з 20 березня 2015 року, і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення допустити до негайного виконання у межах платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок судових витрат та на користь держави 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлений 20 травня 2015 року.
Суддя Рівненського
міського суду О.Я. Тимощук