Справа №560/687/15-к
20 травня 2015 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Дубровиця кримінальне провадження №22015180000000012 на підставі угоди про визнання винуватості за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Сарни Рівненської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.305, ч.2 ст.311 КК України
встановив:
Згідно з обвинувальним актом від 29 квітня 2015 року, обвинувачений ОСОБА_5 перебуваючи у м.Сарни Рівненської області у вересні 2014 року передав своєму знайомому громадянину Республіки Білорусь на ім'я " ОСОБА_6 " грошові кошти в розмірі п'ятсот гривень. За отримані кошти " ОСОБА_6 " придбав на території Республіки Білорусь прекурсор - перманганат калію, який помістив у поліетиленовий пакет білого кольору. На початку січня 2015 року ОСОБА_5 в телефонній розмові домовився із " ОСОБА_6 " про те, що останній залишить пакет із прекурсором на території Республіки Білорусь в лісистій ділянці місцевості неподалік від державного кордону України біля пункту пропуску "Городище" Державної прикордонної служби України.
23 січня 2015 року біля 19 год. ОСОБА_5 прослідував по стежці в лісистій ділянці місцевості в напрямку державного кордону України з Республікою Білорусь. Усвідомлюючи, що в даному місці відсутні пункти пропуску через державний кордон України 23 січня 2015 року біля 20 год. ОСОБА_5 перетнув державний кордон України в напрямку Республіки Білорусь і придбав шляхом знайдення залишений йому " ОСОБА_6 " поліетиленовий пакет білого кольору в якому містились 122 паперових пакетики білого кольору з перманганатом калію, а також поліетиленовий пакет з перманганатом калію.
Біля 20 год. 10 хв. 23 січня 2015 року зберігаючи при собі придбаний ним поліетиленовий пакет із перманганатом калію ОСОБА_5 реалізуючи умисел на його збут в Україні, перемістив вказаний прекурсор через митний кордон України поза митним контролем шляхом перетину в пішому порядку державного кордону України з Республікою Білорусь поблизу інформаційного попереджувального знаку "Увага державний кордон України, прохід заборонено №646". Повертаючись назад до зупинки автотранспорту, 23 січня 2015 року о 20 год. 15 хв. в лісистій ділянці місцевості, розташованій на відстані близько 400 метрів від пункту пропуску "Городище", на відстані близько 50 метрів на південь від державного кордону України з Республікою Білорусь, ОСОБА_5 був затриманий прикордонним нарядом відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " ІНФОРМАЦІЯ_3 , а поліетиленовий пакет із перманганатом калію був вилучений.
Вказані дії органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.311; ч.2 ст.305 КК України, так як ОСОБА_5 незаконно придбав і зберігав прекурсори за попередньою змовою групою осіб з метою збуту та перемістив через митний кордон України поза митним контролем прекурсори за попередньою змовою групою осіб.
29 квітня 2015 року між начальником відділу нагляду за додержанням законів СБУ, державної митної служби та державної прикордонної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області ОСОБА_3 , якій на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні №22015180000000012 та ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою, прокурор ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_5 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.2 ст.311; ч.2 ст.305 КК України, обвинувачений у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даних злочинів.
При укладені з ОСОБА_5 угоди про визнання ним винуватості, прокурором враховані слідуючі обставини:
а) беззастережне визнання своєї винуватості у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення;
б) активне сприяння у проведенні кримінального провадження щодо нього;
в) позбавлення від довгого дослідження доказів у суді та забезпечення швидкого досудового розслідування і судового провадження;
г) характер і тяжкість підозри;
д) розкаяння у скоєному та відсутність тяжких наслідків від дій підозрюваного;
є) вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих сімейних обставин та стану здоров'я.
З урахуванням особистих даних ОСОБА_5 , обставин, що пом'якшують його покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_5 повинен понести за вчинені кримінальні правопорушення, а саме:
- за ч.2 ст.305 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією 1/2 майна, належного ОСОБА_5 ;
- за ч.2 ст.311 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст.70 КК України визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією 1/2 майна, належного ОСОБА_5 .
Проте, на підставі ст.ст.75, 76 КК України сторони погоджуються на звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку терміном 3 роки з покладенням на нього обов'язків: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, періодично з'являтися в ці органи для реєстрації та повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Крім того, сторони погоджуються на те, щоб на підставі ст.77 КК України звільнити від додаткової міри покарання у вигляді конфіскації 1/2 майна належного ОСОБА_5 .
На підставі ч.4 ст.174 КПК України скасувати арешт, накладений на майно ОСОБА_5 .
Майно, яке було предметом кримінального правопорушення та вилучено з обігу, у відповідності до ст.100 КПК України знищити.
Запобіжний захід ОСОБА_5 залишити обраний раніше до вступу вироку у законну силу.
Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст.ст.468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просила цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання та інші передбачені угодою заходи.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечують проти затвердження даної угоди та призначення узгодженого в ній покарання та інших передбачених угодою заходів, при цьому обвинувачений ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.305; ч.2 ст.311 КК України, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе, відповідно до угоди, зобов'язання.
Злочини, у вчиненні яких ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості та тяжким злочином, від якого потерпілих немає.
Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції, яка передбачена ч.2 ст.305 та ч.2 ст.311 КК України.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
За таких обставин, суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_5 незаконно придбав і зберігав прекурсори за попередньою змовою групою осіб, з метою збуту та перемістив через митний кордон України поза митним контролем прекурсорів за попередньою змовою групою осіб, а тому приходить до висновку, що кваліфікація його дій за ч.2 ст.311; ч.2 ст.305 КК України є правильною, за якою належить призначити ОСОБА_5 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.314, 373, 374, 475 КПК України суд, -
засудив:
Затвердити угоду від 29 квітня 2015 року про визнання винуватості між начальником відділу нагляду за додержанням законів СБУ, державної митної служби та державної прикордонної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбаченого ч.2 ст.305; ч.2 ст.311 КК України, призначивши покарання:
за ч.2 ст.305 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років з конфіскацією 1/2 майна, належного ОСОБА_5 ;
за ч.2 ст.311 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років з конфіскацією 1/2 майна, належного ОСОБА_5 .
На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_5 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки з покладенням на нього обов'язків: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, періодично з'являтися в ці органи для реєстрації та повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк ОСОБА_5 обчислювати з моменту проголошення вироку.
На підставі ст.77 КК України звільнити від додаткової міри покарання у вигляді конфіскації 1/2 майна належного ОСОБА_5 .
Арешт майна ОСОБА_5 , як вид заходу забезпечення кримінального провадження, застосованого під час досудового розслідування 22 квітня 2015 року - скасувати.
Речові докази:
- прекурсори, які передані на відповідальне зберігання в кімнату зберігання речових доказів УСБУ в Рівненській області - знищити.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити попередній - домашній арешт.
Стягнути на підставі ст.124 КПК України з ОСОБА_5 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у сумі 1075,20 грн.(одна тисяча сімдесят п'ять гривень 20 копійок) - за проведення фізико-хімічної експертизи.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Рівненської області через Дубровицький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: підпис.
З оригіналом згідно.
Голова Дубровицького
районного суду ОСОБА_1