Справа № 554/6275/13-ц Номер провадження 22-ц/786/1208/15Головуючий у 1-й інстанції Андрієнко Г. В. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.
20 травня 2015 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Панченка О.О.,
Суддів: Бутенко С.Б.., Обідіної О.І.,
При секретарі Зеленській О.І.,
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції
на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 02 березня 2015 року
по справі за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ , -
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 02 березня 2015 року скаргу ОСОБА_3 задоволено.
Визнано неправомірною бездіяльність Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції щодо невилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та фактично неприпинення чинності арешту рухомого майна, накладеного постановою про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження № ВП 41334442 від 08.01.2014 р., яка мала місце до 21.11.2014 р.
Визнано неправомірною бездіяльність начальника Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції С.М. Усатого щодо нескасування постанови державного виконавця про арешт майна боржника від 08.01.2014 р. № ВП 41334442.
Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції К.М. Токарь щодо невиправлення помилки у терміні самостійного виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.12.2013 р. ВП № 41334442.
В апеляційній скарзі Октябрський відділ державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиціїпросить ухвалу скасувати, а провадження у справі закрити, посилаючись на те що має місце порушення судом першої інстанції норм процесуального законодавства, оскільки внаслідок закінчення виконавчого провадження, визнання судом бездіяльності державних виконавців, без визначення дій зобов'язального характеру, які необхідно вчинити державним виконавцям для припинення бездіяльності є порушенням ч. 2 ст. 387 ЦПК України.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
За змістом ст. 387 ЦПК України суд, встановивши обґрунтованість скарги, визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця неправомірними і зобов'язує усунути порушення.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.12.2013 року старшим державним виконавцем Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ Токарь К.М. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 41334442, та надано строк (зокрема року) для добровільного виконання рішення суду до 01.01.2013 року, що свідчить про допущення помилки в даті та не надання таким чином скаржнику строку для добровільного погашення боргу.
В цей же день, 25.12.2013 року державним виконавцем зроблено запит до ДАІ щодо зареєстрованих за ОСОБА_3 транспортних засобів.
08.01.2014 року державним виконавцем, без отримання відповіді з ДАІ на вищевказаний запит, було винесено постанови про арешт майна боржника та про розшук останнього. Такі постанови направлено відповідним органам, зокрема до ДАІ.
Про накладення арешту державний виконавець здійснив відповідний запит у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, зареєстрований 09.01.2014 року за № 14110829. При цьому державний виконавець використав застарілі документи, зокрема запит до ДАІ від 26.09.2013 року № 45858В-20, здійснений в межах іншого виконавчого провадження ВП № 39967294 про стягнення із ФОП ОСОБА_3 боргу. Також, на даному запиті міститься відмітка від 10.10.2013 року з найменуванням та державним номером автомобіля, який на той час ОСОБА_3 вже не належав.
27.01.2014 р. ОСОБА_3 звернувся із заявою до начальника Октябрського ВДВС із вимогою про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця про арешт майна. З аналогічною заявою 30.01.2014 року до начальника Октябрського ВДВС звернулась і власниця автомобіля ОСОБА_6 Однак обидві заяви залишились без уваги та виконання.
Судом встановлено відсутність даних про виклик скаржника державним виконавцем, натомість 21.01.2014 року останній виніс постанову про примусовий привід ОСОБА_3, а 22.01.2014 року звернувся до суду із поданням про його тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України. Дане подання 25.01.2014 року було задоволено, однак апеляційним судом 24.02.2014 року скасовано як необґрунтоване.
Також судом встановлено, що не дивлячись на те, що ОСОБА_3 05.02.2014 року в добровільному порядку сплатив борг у повному обсязі, 26.02.2014 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та про звільнення майна з під арешту, однак арешт був знятий лише 21.11.2014 року після звернення до суду з відповідною скаргою.
Згідно ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЗУ «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.
Таким чином, враховуючи те, що під час виконавчого провадження державними виконавцями було допущено ряд порушень, які виразилися у вищенаведених встановлених судом обставинах, місцевий суд прийшов до вірного висновку про наявність підстав для задоволення скарги ОСОБА_3
Разом з тим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не доводять належними доказами їх неправомірність.
Так, посилання апелянта на порушення судом першої інстанції приписів ч. 2 ст. 387 ЦПК України, не беруться до уваги колегією суддів, оскільки суд вирішив спір у межах заявлених вимог, а незазначення дій зобов'язального характеру не є обов'язковими в даному випадку, адже потреба у цьому відпала, у зв'язку з винесенням постанови про закриття виконавчого провадження.
При цьому, наявність постанови про закриття виконавчого провадження не спростовує факту порушень прав боржника, і не позбавляє його права їх захисту, що мали місце під час здійснення державними виконавцями виконавчих дій щодо ОСОБА_3
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильність висновків суду першої інстанції та не є підставами для скасування чи зміни ухвали суду.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що при розгляді справи, судом першої інстанції були виконані всі вимоги процесуального закону, всебічно перевірено обставини, спір вирішено у відповідності з нормами матеріального та процесуального права. Судове рішення є обґрунтованим, з повним відображенням обставин, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є правильними. Отже апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, 313, 314, 315 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції - відхилити.
Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 02 березня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий суддя: /підпис/ Панченко О.О.
Судді: /підпис/ Бутенко С.Б. /підпис/ Обідіна О.І.
ВІРНО: суддя Апеляційного суду
Полтавської області ______________ Панченко О.О.