Справа № 527/637/15-ц Номер провадження 22-ц/786/1604/15Головуючий у 1-й інстанції Левицька Т.В. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
18 травня 2015 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді: Пікуля В.П.,
суддів: Прядкіної О.В., Бутенко С.Б.,
при секретарі: Зеленській О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Кредитної спілки "Глобинська" на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 14 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Кредитної спілки "Глобинська" про стягнення заборгованості за депозитним договором,-
В березні 2015 року позивач звернувся в суд з позовом до Кредитної спілки (далі - КС) "Глобинська" про стягнення заборгованості за депозитним договором, посилаючись на те, що між ним, як членом кредитної спілки «Глобинська», та відповідачем 09 грудня 2013 року був укладений договір за № 156 про надання фінансової послуги - залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок. Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 вказаного договору спілка приймає строковий внесок (вклад) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, на умовах строковості, зворотності та платності на строк 12 (дванадцять) місяців, початком якого є дата внесення внеску (вкладу) у касу чи зарахування на поточний рахунок Спілки, а закінчення - 09 грудня 2014 року в сумі 17 000,00 грн., зі сплатою 18 процентів річних, згідно встановлених ставок, що діють в Спілці на день укладання цього Договору. Станом на 12.03.2015 року заборгованість КС «Глобинська» становить 15000 грн.
ОСОБА_2 просив стягнути з відповідача КС «Глобинська» 15000 грн. за договором № 156 про надання фінансової послуги - залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 09.12.2013 року, 3% річних в сумі 112,50 грн., судові витрати по справі.
Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 14 квітня 2015 року позов ОСОБА_2 до Кредитної спілки «Глобинська» про витребування боргу за договором про надання фінансової послуги - залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок - задоволено.
Стягнуто з Кредитної спілки «Глобинська» на користь ОСОБА_2 заборгованість по поверненню члену кредитної спілки суми внеску (вкладу) в сумі 15000 грн. ( п'ятнадцять тисяч гривень), 3% річних в сумі 112,50 грн.
Стягнуто з Кредитної спілки «Глобинська» на користь ОСОБА_2 понесені ним витрати на сплату судового збору в сумі 243,60 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 700 грн.
Із рішенням суду не погодився відповідач КС „Глобинська", який його оскаржив, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невірну оцінку доказів по справі, що призвело, на його думку, до помилкового вирішення спору.
Зокрема, апелянт вказує на відсутність підстав для застосування положень ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про часткове задоволення позову, а саме: «Стягнути з кредитної спілки «Глобинська» на користь ОСОБА_2 заборгованість по поверненню члену КС суми внеску (вкладу) в сумі 15000 грн. Стягнути з кредитної спілки «Глобинська» на користь ОСОБА_2 понесені ним витрати на сплату судового збору в сумі 243, 60 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 700 грн.»
В судове засідання представник апелянта не з'явився, надавши суду заяву. У якій просить перенести судове засідання на іншу дату, у зв'язку з неможливість бути присутнім.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надавши суду заяву, у якій просить розглядати справу без його участі, із рішення суду згідний.
Оскільки представник апелянта не вказав, які поважні причини перешкоджають його явці до суду апеляційної інстанції, колегія суддів приходить до висновку, про необхідність відхилення клопотання про перенесення розгляду справи, а враховуючи наявність достатніх даних у справі про права та взаємовідносини сторін, вважає можливим розглянути справу без їх участі.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої
інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно із ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 09 грудня 2013 року між ОСОБА_2 та КС «Глобинська» був укладений договір № 156 про надання фінансової послуги - залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок.
Відповідно до п. 1.1. вказаного договору передбачено, що спілка приймає строковий внесок (вклад) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, далі внесок (вклад), на умовах строковості, зворотності та платності на строк 12 (дванадцять) місяців, початком якого є дата внесення Внеску (вкладу) у касу чи зарахування на поточний рахунок Спілки, а закінчення - 09 грудня 2014 року в сумі 17000,00 грн.(сімнадцять тисяч гривень 00 коп.)
Пунктом 1.2 встановлена процентна ставка за внеском (вкладом) у розмірі 18 процентів річних, згідно встановлених ставок, що діють в Спілці на день укладання Договору.
Згідно п.п. 2.1.3, 2.1.4 Договору, кредитна спілка повинна повернути члену кредитної спілки - вкладнику суму внеску (вкладу) по закінченню строку дії цього Договору та нести повну цивільно - правову відповідальність за виконання умов договору згідно з чинним законодавством.
Проте, КС «Глобинська» по закінченню терміну дії договору 09.12.2014 року не повернула позичальнику ОСОБА_2 в повному обсязі суму вкладу.
Станом на 14.04.2015 року заборгованість КС «Глобинська» по договору № 156 про надання фінансової послуги - залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 09 грудня 2013 року становить 15 000 грн.
У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи з аналізу вищенаведеного законодавства, враховуючи встановлені обставини, місцевий суд прийшов до вірного висновку, що КС „Глобинська" зобов'язана повернути позивачу, внесену суму за договором вкладу, відмова від такого повернення є неправомірною, тому вимога позивача про стягнення суми вкладу ґрунтується на законі, а отже підлягає до задоволення зі стягненням з відповідача на користь позивача суму за договором вкладу 15 000 грн., 112,50 грн. трьох відсотків річних від простроченої суми за період з 10.12.2014 року по 10.03.2015 року,Ё в межах заявлених позовних вимог, а також понесені позивачем судові витрати.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги КС «Глобинська» щодо неможливості застосування положень ст. 625 ЦК України та стягнення 3% річних, оскільки розмір процентів уже передбачений умовами договору, а їх нарахування, згідно договору, припиняється після його закінчення.
Так, за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Тобто проценти, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК, за своєю природою відрізняються від процентів, які підлягають сплаті за правомірне користування чужими грошовими коштами (ст.ст. 536, 1048, 1056-1, 1061 ЦК України).
Отже, визначення у договорі розміру та порядку сплати процентів за правомірне користування грошовими коштами, не виключає застосування положень ч. 2 ст. 625 ЦК України у разі, якщо боржник прострочив виконання грошового зобов'язання по даному договору.
Ця позиція підтверджується практикою Верховного Суду України і викладена у постанові ВСУ від 29 травня 2013 р. у справі № 6-39цс13.
Таким чином, висновки суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні
Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 314, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Кредитної спілки "Глобинська" - відхилити.
Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 14 квітня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий суддя: В.П. Пікуль
Судді: О.В. Прядкіна
С.Б. Бутенко
З оригіналом згідно
суддя В.П. Пікуль