Справа № 535/103/15-ц Номер провадження 22-ц/786/1479/15Головуючий у 1-й інстанції Загнійко А. В. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.
13 травня 2015 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:
головуючого: судді Одринської Т.В.,
суддів: Гальонкіна С.А., Лобова О.А.,
при секретарі: Гнатюк О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 02 квітня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Святослав» про визнання договорів оренди землі недійсними,-
У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ПСП «Святослав» про визнання договорів оренди землі недійсними, посилаючись на відсутність в них істотних умов, а саме: умов збереження стану об'єкта оренди та умови передачі земельної ділянки, оскільки не встановлено якісні показники земельних ділянок на момент їх передачі орендарю, які є підставою для порявняння при закінченні дії договору.
Рішенням Котелевського районного суду Полатвської області від 02 квітня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Святослав» про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між Приватним сільськогосподарським підприємством «Святослав» та ОСОБА_3 23.08.2007 року, зареєстрованого у Котелевському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 25.01.2008 року за №040854500042, - відмовлено у повному обсязі.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Святослав» про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між Приватним сільськогосподарським підприємством «Святослав» та ОСОБА_4 12.10.2007 року, зареєстрованого у Котелевському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 25.01.2008 року за №040854500251, - відмовлено у повному обсязі.
Вирішено питання щодо судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, не з'ясування всіх обставин, що мали значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів прави та встановлено судом першої інстанції, що відповідно до договору оренди землі від 23.08.2007 року, укладеного в с. Ковалеве Котелевського району Полтавської області між орендодавцем ОСОБА_3 та орендарем приватним сільськогосподарським підприємством «Святослав», орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 4,95 га, яка знаходиться на території Ковалевської сільської ради Котелевського району Полтавської області, із зазначенням серії та номера державного акта на право власності на земельну ділянку - НОМЕР_1. Строк дії договору - 10 років. У той же день сторони склали акт про передачу та прийом земельної ділянки. Договір зареєстровано у Котелевському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.01.2008 року за №040854500042. /а.с.12-15/.
Згідно з договором оренди землі від 12.10.2007 року, укладеного в с. Ковалеве Котелевського району Полтавської області між орендодавцем ОСОБА_4 та орендарем приватним сільськогосподарським підприємством «Святослав», орендодавець передала, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 4,17 га, яка знаходиться на території Ковалевської сільської ради Котелевського району Полтавської області, із зазначенням серії та номера державного акта на право власності на земельну ділянку - НОМЕР_2. Строк дії договору - 10 років. У той же день сторони склали акт про передачу та прийом земельної ділянки. Договір зареєстровано у Котелевському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.01.2008 року за №040854500251. /а.с.9-11/.
Згідно з відміткою державного нотаріуса Котелевської державної нотаріальної контори на державному акті на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого на ім'я ОСОБА_3 та відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, позивачка ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 4,9510 га на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 30.11.2011 року №2163, посвідченого державним нотаріусом Котелевської державної нотаріальної контори 30.11.2011 року за реєстровим №2163. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - НОМЕР_4 /а.с.8, 41/.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Котелевської державної нотаріальної контори 17.12.2014 року за реєстровим №1912, та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, позивачка ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 4,1701 га, яка розташована на території Ковалевської сільської ради Котелевського району Полтавської області, та належала ОСОБА_4 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - НОМЕР_5 /а.с.6/.
За життя спадкодавці ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належні їм на праві власності земельні ділянки передали в оренду.
Позивачем визнаний факт передачі земельних ділянок в оренду відповідачеві, своєчасного отримання спадкодавцями орендної плати за їх життя. ОСОБА_2 не зверталася до ПСП «Святослав» з питання отримання орендної плати за спірними договорами оренди після оформлення 30.11.2011 року своїх спадкових прав на землю після смерті ОСОБА_3, оскільки вона була зайнята доглядом за хворою матір'ю, як і після оформлення спадщини 17.12.2014 року після смерті ОСОБА_4, чи з приводу врегулювання питань щодо оренди земельних ділянок. До суду з позовною заявою для вирішення даног опитання також не зверталася.
Відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Згідно з ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Одночасно ч.1 ст. 15 ЦК України визначає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
Згідно з п.40 зазначених вище спірних договорів оренди землі, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору /а.с.10, 13/.
На підставі ч.1 ст.15 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент укладення спірних договорів оренди землі), істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.
Згідно з ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до положень ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Висновки районного суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України від 25 грудня 2013 року (справа 6-94цс13), де зазначено, що вимоги ст. 360-7 ЦПК України, підлягає застосуванню при розгляді справ у подібних правовідносинах, суд повинен встановити чи дійсно порушуються права орендодавців у зв'язку з відсутністю в договорах оренди умов, передбачених ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначити істотність цих умов та з'ясувати в чому саме полягає порушення їхніх законних прав.
Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» визначені істотні умови договору оренди, відсутність хоча б однієї з цих істотних умов є відповідно до ч. 2 цієї ж статті підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору оренди недійсним.
За змістом ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Посилання апелянта на відсутність у договорі умов передачі земельної ділянки орендарю та відсутність у договорах умов збереження стану об'єкта оренди не заслуговують на увагу, так як у п. 28 спірних договорів оренди землі визначено право орендодавця вимагати від орендаря дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, а пунктом 31 договорів передбачено обов'язок орендаря дотримуватися режиму природоохоронного використання земель /а.с.10, 13/.
Також у пунктах 18-20 спірних договорів передбачено умови і строки передачі земельної ділянки в оренду, відповідно до яких, передача земельної ділянки орендарю здійснюється без розроблення проекту її відведення у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі /а.с.9, 12/.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.15 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, яка діяла на момент укладення спірних договорів оренди землі), за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, тощо, що фактично є правом сторін договору оренди землі.
Твердження апелянта, щодо не визначення розміру орендної плати, спростовуються п.9 спірних договорів зазначено, де зазначено, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі два відсотки від суми земельного паю у натуральній формі /а.с.9, 12/.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Колегія суддів погоджується з висновком районного суду про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки сама по собі відсутність зазначених позивачем умов не свідчить про безпосереднє порушення прав та інтересів орендодавця, не унеможливлює фактичне виконання орендарем своїх обов'язків перед власником землі, в тому числі не позбавляє сторони узгодити вказане питання шляхом внесення до договору змін, доповнивши його такими умовами, що передбачено п.36 договору.
Суд першої інстанції повно та об'єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, вірно застосував норми матеріального права відповідно до характеру правовідносин, що склалися між сторонами.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків районного суду.
На підставі викладеного колегія суддів прийшла до висновку, що необхідно відхилити апеляційну скаргу, а рішення місцевого суду залишити без змін.
Керуючись ст. 303, 304, ч.1 п.1 ст. 307, 308, ч.1 п. 1 ст. 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 02 квітня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий суддя: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Полтавської області Т.В. Одринська