Справа № 552/4834/13-ц Номер провадження 22-ц/786/107/15Головуючий у 1-й інстанції Кузіна Ж. В. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.
15 травня 2015 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Одринської Т.В.,
Суддів: Лобова О.А., Акопян В.І.
При секретарі: Гнатюк О.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виділ частки із спільної часткової власності, -
Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 16 березня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 19 листопада 2014 року - скасовано.
В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виділ частки із спільної часткової власності - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 4263 грн.
01 квітня 2015 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до Апеляційного суду Полтавської області з заявою-клопотанням про ухвалення додаткового рішення, в якій прохав вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених ним у зв'язку з розглядом апеляційної скарги позивача на оплату правової допомоги та стягнути на його користь 3 500, 00 грн.
Перевіривши матеріали справи та доводи заяви ОСОБА_2, колегія суддів, приходить до висновку, що заява не підлягає до задоволення за наступних підстав.
Згідно п.4 ч.1 ст. 220 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Як вбачається з рішення апеляційного суду Полтавської області від 16 березня 2015 року питання про судові витрати, які були понесені сторонами під час розгляду справи та заявлені в судовому засіданні було вирішено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 4 263 грн.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.48 Постанови № 10 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК. Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідачем вимога про стягнення понесених ним в суді апеляційної інстанції витрат не заявлялась, відповідні докази та розрахунок не надавались.
В матеріалах справи є оригінал квитанції від 18 грудня 2014 року про оплату адвокату Ошеці О.А. - 1 500,00 грн., але відсутній відповідний розрахунок та доказів понесених витрат в зазначеній сумі.
Крім того, колегія суддів, не приймає до уваги надану позивачем квитанцію від 16.03.2015 року, оскільки вона подана після розгляду даної справи.
Відповідно до п. 41 вищезазначеного Пленуму, роз'яснено, що якщо під час розгляду справи докази на підтвердження понесених судових витрат суду не надавалися, то додаткове рішення щодо розподілу цих витрат ухвалюватись не може і в задоволенні такої заяви має бути відмовлено.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для ухвалення додаткового рішення не вбачається, тому в задоволенні заяви ОСОБА_2 слід - відмовити.
Керуючись ст.ст. 220, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
В задоволенні заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виділ частки із спільної часткової власності - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий суддя : /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області Т.В. Одринська