Справа № 553/5260/14-ц Номер провадження 22-ц/786/1460/15Головуючий у 1-й інстанції Юхно С. П. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
13 травня 2015 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді : Обідіної О.І.
Суддів : Бутенко С.Б., Прядкіної О.В.
При секретарі : Кальник А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 6 квітня 2015 року по справі за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту роботи у важких і шкідливих умовах праці,
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 6 квітня 2015 року заяву ОСОБА_2 про встановлення факту роботи у важких і шкідливих умовах праці залишено без розгляду.
Роз'яснено ОСОБА_2, що він має право звернутися до суду із відповідним позовом у порядку позовного провадження.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та направити матеріали справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно п.2 ч.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.
Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про встановлення факту роботи у важких і шкідливих умовах праці, в якій просив встановити факт виконання ним в період з 1 червня 1993 року по 3 листопада 1994 року роботи у важких і шкідливих умовах праці на Полтавському заводі залізобетонних виробів №7 за професією апаратника гасіння вапна.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 29 січня 2015 року провадження за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту роботи у важких і шкідливих умовах праці закрито, оскільки заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. При цьому заявнику було роз'яснено право звернення в порядку адміністративного судочинства.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 3 березня 2015 року вищезазначену ухвалу місцевого суду скасовано, справу повернуто до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Залишаючи заяву ОСОБА_2 без розгляду з підстав ч. 6 ст. 235 ЦПК України, суд першої інстанції свої висновки мотивував тим, що останнім фактично оспорюється правильність винесення адміністрацією заводу запису про посаду, яку він обіймав впродовж 1993-1994 р.р., у зв'язку з чим в нього виникла необхідність підтвердити пільговий стаж відповідно до Списку №2 виробництв, робіт, цехів, професій і посад, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, що свідчить про наявність спору про право, а відтак заявнику необхідно звертатись до суду в порядку позовного провадження.
Колегія суддів не може погодитись з вказаним висновком з наступних підстав.
Як роз'яснено в п. 2 Постанови Пленуму ВСУ №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при вирішенні питання про підвідомчість справи, суди мають право враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено несудовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду.
Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637, якщо документи не збереглися, підтвердження трудового стажу провадиться районними (міськими) відділами соціального захисту населення на підставі показань свідків; у інших випадках наявність певного стажу роботи визначається у порядку, передбаченому законодавством, що регулює правовідносини, з якими пов'язана необхідність встановлення цього стажу;
При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність.
Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.
Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження на підставі ч. 2 ст. 122 ЦПК, а коли справу вже відкрито - закриває провадження в ній.
Залишаючи заяву без розгляду з підстав, визначених ч.6 ст.235 ЦПК України, зазначені вимоги закону суд першої інстанції залишив поза увагою, у зв'язку з чим допустився помилки при застосуванні норм процесуального права, що призвело до невірного вирішення питання - замість закриття провадження по справі, суд визнав за необхідне залишити заяву без розгляду.
За вказаних обставин ухвала місцевого суду підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали про закриття провадження по справі з підстав, визначених ч.1 п.1 ст. 205 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 312 ч.1 п.2, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково .
Ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 6 квітня 2015 року скасувати та закрити провадження по справі за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту роботи у важких і шкідливих умовах праці.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів .
З оригіналом згідно.