"19" травня 2015 р.Справа № 5017/3700/2012
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Мирошниченко М. А., суддів: Воронюка О.Л., Лашина В.В.
(склад колегії суддів сформовано на підставі автоматичного розподілу справ між суддями)
при секретарі судового засідання - Кияшко Р.О.
за участю представників :
Військового прокурора Південного регіону - Чалий М.Г.,
Міністерства оборони України - Дідух С.П. (на підставі доручення),
Білгород-Дністровської КЕЧ району - не з'явився,
Тарутинської РДА Одеської області - Кюссе І.Г.,
ФГ „Таврія-К” - Гусаров О.Л. (на підставі доручення),
Кабінету Міністрів України - Касьянова О.В. (на підставі доручення),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса апеляційну скаргу Військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону на рішення господарського суду Одеської області від 18.02.2015 р. по справі № 5017/3700/2012 за заявою Фермерського господарства „Таврія-К” про перегляд нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2014 р. у справі № 5017/3700/2012
за позовом Заступника Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району до Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області, Фермерського господарства "Таврія-К" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Кабінету Міністрів України про визнання недійсним договору оренди землі та витребування земельної ділянки,
18.12.2012 р. Заступником Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (далі Прокурор) у господарському суді Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району пред'явлено позов до Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області та Фермерського господарства "Таврія-К" про :
- визнання недійсним договору оренди землі № б/н від 28.12.2007 року - об'єкт оренди - земельна ділянка площею 450,00 га;
- витребування з чужого незаконного володіння - з володіння ФГ «Таврія-К» земельну ділянку, передану ФГ «Таврія-К» за: договором оренди землі № б/н від 28.12.2007 року - об'єкт оренди - земельна ділянка площею 450,00 га; (т. 1 а.с. 2-7)
В процесі розгляду справи Прокурор неодноразово змінював підстави позовних вимог.
08.01.2014 р. Прокурором з урахуванням постанови Вищого господарського суду України, до господарського суду надана заява (вх. № 698/14 від14.01.2014 р.) про уточнення позовних вимог (т.3 а.с.36-38), в якій він просив:
- визнати недійсним договір оренди землі № б/н від 28.12.2007 року - об'єкт оренди - земельна ділянка площею 450,00 га укладений між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області та ФГ «Таврія - К»;
- витребувати у ФГ «Таврія - К» та зобов'язати повернути Міністерству оборони України зі складенням акту прийому-передачі, земельні ділянки, передані Тарутинською районною адміністрацією Одеської області земельну ділянку площею 450,00 га вартістю 1 483 020,00 грн. за договором оренди № б/н від 28.12.2007 р.;
- накласти арешт на земельну ділянку передану Тарутинською районною адміністрацією Одеської області за договором оренди землі ФГ «Таврія - К» № б/н від 28.12.2007 р. - земельна ділянка площею 450,00 га, яка розташована на території Веселодолинської сільської ради Тарутинського району;
- судові витрати по справі віднести за рахунок відповідача.
В обґрунтування позовних вимог (з урахуванням уточнень) прокурор зазначив, що 28.12.2007 р. між Тарутинською РДА та ФГ “Таврія-К” укладено договір оренди землі, загальною площею 450 га, відповідно до умов якого на підставі розпорядження голови Тарутинської райдержадміністрації № 398/А-2007 від 28.12.2007 р. була передана в оренду ФГ “Таврія-К” земельна ділянка загальною площею 450га строком на 49 років. На думку прокурора, вказаний договір суперечить приписам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, у зв'язку з чим є недійсним, оскільки постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 р. скасовані розпорядження Тарутинської РДА “Про використання земель Тарутинського загальновійськового полігону” від 05.05.2005 р. та п.1 Розпорядження від 14.12.2005 р. №386/А-2005 “Про внесення змін до деяких розпоряджень голови райдержадміністрації щодо урегулювання земельних відносин з військовими формуваннями” як такі, що не відповідають вимогам закону. Зазначеними розпорядженнями Тарутинської РДА припинено право користування земельною ділянкою площею 23253,17 га, яка була надана в користування військовій частині НОМЕР_1 для організації загальновійськового полігону і розташована на території Веселодолинської сільської ради, та переведено її до остаточного вирішення земельних суперечок в землі запасу Веселодолинської сільської ради, а незаконно вилучена земельна ділянка в подальшому була надана в оренду фізичним та юридичним особам (в тому числі ФГ “Таврія-К”). Також прокурор зазначив, що спірна земельна ділянка знаходиться на обліку Білгород-Дністровської КЕЧ району, тобто Тарутинська РДА, укладаючи спірний договір оренди землі і не маючи жодних повноважень на володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою загальною площею 450 га, розпорядилась самовільно і незаконно землями оборони, всупереч вимогам ЗУ “Про оренду землі” та Земельного кодексу України. Будь-які дозволи щодо передачі земельних ділянок загальновійськового полігону суб'єктам господарювання, у тому числі і ФГ “Таврія-К”, ані Міністерством оборони України, ані Білгород-Дністровською КЕЧ району не надавались. Крім того, прокурор послався на те, що рішенням господарського суду Одеської області від 30.07.2013 р. по справі № 916/876/13, залишеним в силі постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 р., скасовано розпорядження Тарутинської РДА від 25.12.2007 року №398/А-2007, а отже підстава передачі земельної ділянки в оренду відпала.
Відтак, з посиланням на норми ст. ст. 203, 215, 387, 388, 391 ЦК України, ст. ст. 179, 208 ГК України прокурор просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Справа № 5017/3700/2012 розглядалась господарськими судами неодноразово.
Рішенням господарського суду Одеської області від 27.03.2014 р. по справі № 5017/3700/2012 (суддя Степанова Л.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 р., позов Прокурора задоволено частково, визнано недійсним договір оренди землі б/н від 28.12.2007 р., укладений між Тарутинською районною державною адміністрацією та ФГ "Таврія-К", у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.08.2014 р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 р. та рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2014 р. по справі № 5017/3700/2012 в частині відмови в позовній вимозі про витребування земельної ділянки скасовано та справу № 5017/3700/2012 в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області, а в решті частині рішення суддів першої і апеляційної інстанції залишено без змін. (т. 4 а.с. 136-141)
Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.09.2014 р. справу № 5017/3700/2012 прийнято до свого провадження суддею Погребною К.Ф., залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Кабінет Міністрів України. (т. 4 а.с. 144)
Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.10.2014 р. (суддя Погребна К.Ф.) по справі № 5017/3700/2012 було призначено судову експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено до одержання судом результатів судової експертизи. (т. 4 а.с. 214-215)
17.01.2015 р. до господарського суду Одеської області від Фермерського господарства „Таврія-К” надійшла заява (вх. № 2-197/15) про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2014 року по справі № 5017/3700/2012 за нововиявленими обставинами в порядку, передбаченому ст. ст. 112-114 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування вказаної заяви ФГ „Таврія-К” зазначає, що підставою задоволення позовних вимог Прокурора у даній справі стало скасування рішенням господарського суду Одеської області від 30.07.2013 р. у справі № 916/876/13 розпорядження райдержадміністрації № 398/А-2007 від 28.12.2007 р., яким ФГ „Таврія-К” затверджено проект землеустрою та надана в оренду спірну земельна ділянка та на підставі якого було укладено договір оренди земельної ділянки площею 450 га від 28.12.2007 року між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області та ФГ „Таврія-К”. Зокрема, суд першої інстанції в мотивувальній частині рішення зазначив: „Приймаючи до уваги, що рішенням суду визнано недійсним розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області № 398/А-2007 від 28.12.2007 р., на підставі якого було укладено договір оренди земельної ділянки площею 450 га від 28.12.2007 року між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області та ФГ „Таврія-К”, вказаний договір підлягає визнанню недійсним”. Суд апеляційної інстанції також в постанові від 03.06.2014 р. підтвердив правомірність висновку суду першої інстанції про те, що у зв'язку із визнанням недійсним розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області № 398/А-2007 від 28.12.2007 р. (на підставі якого було укладено договір оренди земельної ділянки площею 450 га від 28.12.2007 р. між Тарутинською РДА та ФГ „Таврія-К”) згідно рішення господарського суду Одеської області від 30.07.2013 р. у справі № 916/876/13, договір оренди земельної ділянки від 28.12.2007 р. підлягає визнанню недійсним, а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
19.12.2014 року заявником було отримано постанову Вищого господарського суду України від 10 грудня 2014 року, якою скасовано рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2014 року по справі № 916/876/13.
Таким чином, на думку заявника, розпорядження Тарутинської райдержадміністрації № 398/А-2007 від 27.12.2007 р. „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ „Тиса”, ВАТ „Ім. Чапаєва”, ФГ „Таврія-К”, ФГ „Колос-2006”, ТОВ „Мазур-Юг”, ВАТ ім. Калініна, ПП „Фетица”, ПП „Роман” на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради” є чинним. Як вказує заявник, виходячи з положень статей 116, 124 ЗК України та п. 2.24 роз'яснень постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин”, за умови чинності розпорядження райдержадміністрації від 28.12.2007 р. № 398/А-2007, правові підстави для визнання недійсним укладеного на його підставі договору оренди землі № б/н від 28.12.2007 р. відсутні.
Враховуючи викладене заявник просив суд скасувати рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2014 року по справі № 5017/3700/2012 за нововиявленими обставинами у частині визнання недійсним договору оренди землі б/н від 28.12.2007 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову Прокурора у вказаній частині відмовити.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.01.2015 р. (суддя Петров В.С.) по справі № 5017/3700/2012 заяву Фермерського господарства „Таврія-К” прийнято до провадження. (т. 4 а.с. 214-215)
16.02.2015 р. Міністерством оборони України було подано клопотання про зупинення провадження у даній справі з перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами до закінчення розгляду господарським судом справи № 916/876/13. (т. 5 а.с. 32-33)
Рішенням господарського суду Одеської області від 18.02.2015 р. по справі № 5017/3700/2012 (повний текст якого складено суддею Петровим В.С. 20.02.2015 р.) заяву Фермерського господарства „Таврія-К” про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2014 р. у справі 5017/3700/2012 задоволено. Рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2014 р. у справі 5017/3700/2012 скасовано в частині визнання недійсним договору оренди землі б/н від 28.12.2007 р. У задоволенні позовних вимог Прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району до Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області та Фермерського господарства "Таврія-К", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Кабінет Міністрів України, про визнання недійсним договору оренди землі відмовлено.
Рішення господарського суду вмотивовано тим, що оскільки розпорядження Тарутинської райдержадміністрації Одеської області № 398/А-2007 від 28.12.2007 р. є чинним та не скасовано у встановленому законом порядку на теперішній час, що свідчить про існування рішення органу виконавчої влади про передачу в оренду спірної земельної ділянки, то оспорюваний договір оренди було укладено в порядку, передбаченому ст.ст. 116, 124 Земельного кодексу України, та з дотриманням вимог Закону України „Про оренду землі”, тим більш вказаний договір пройшов державну реєстрацію у встановленому порядку в Тарутинському районному відділі Одеської регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру 12.01.2008 р. Відтак, з огляду на вказане господарський суд доходить до висновку про відсутність підстав для визнання недійсним укладеного між відповідачами спірного договору оренди землі за наявності чинного розпорядження Тарутинської райдержадміністрації, на підставі якого було укладено такий договір. (т. 5 а.с. 43-47)
Відхиляючи клопотання Міністерства оборони про зупинення провадження у справі суд зазначив що:
по-перше, розгляд даної справи в порядку ст. 112-114 ГПК України не є неможливим до вирішення справи № 916/876/13 та господарський суд не позбавлений можливості при розгляді справи надати правову оцінку угоді, щодо якої заявлено цей позов. При цьому судом враховано приписи ч. 3 ст. 114 ГПК України, якими встановлено місячний строк на розгляд поданої ФГ „Таврія-К” заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, перевищення якого може бути порушенням прав заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України");
- по-друге, згідно ч. 8 ст. 114 ГПК України у разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Відтак, даний спір в частині вимог прокурора про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору оренди землі від 28.12.2007 р. підлягає вирішенню по суті
Не погоджуючись з рішенням місцевого суду військовий прокурор Білгород-Дністровського гарнізону звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в який просить рішення господарського суду від 18.02.2015 р. у справі № 5017/3700/2012 скасувати та прийняти нове, яким заяву ФГ «Таврія - К» про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2014 р. у справі № 5017/3700/2012 за нововиявленими обставинами залишити без задоволення, а рішення без змін.
В обґрунтування скарги скаржник зазначив, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки оспорюваний договір оренди землі, укладений між Тарутинською РДА та ФГ «Таврія-К» укладено на виконання розпорядження голови Тарутинської РДА № 398/А-2007 від 28.12.2007 і є похідним від вказаного розпорядження, а тому судом не правомірно відхилено клопотання про зупинення провадження у справі. Також скаржник послався на практику Вищого господарського суду України.
Скаржник зазначає, що Одеським апеляційним адміністративним судом встановлено, що право постійного землекористування у Одеського військового округу виникло згідно з постановою Ради народних комісарів УРСР від 1945 року та на підставі рішення Ізмаїльського облвиконкому від 1946 року. Окрім того, судом було встановлено, що спірні земельні ділянки площею 23 253.17 га є землями оборони, а власником земельних ділянок, закріплених за суб'єктами, що перебувають у сфері управління Міністерства, є держава в особі Кабінету Міністрів України. Таким чином Міністерство оборони, як центральний орган виконавчої влади, може приймати рішення стосовно земель оборони в межах прав, наданих користувачу земельної ділянки (ст.. 95 ЗК України), тобто наділене виключно повноваженнями на відмову від права користування земельною ділянкою.
Таким чином скаржник прийшов до висновку, що посилання суду на той факт, що неможливо визнати договір оренди недійсним без визнання недійсним розпорядження Тарутинської РДА, ще раз підтверджує той факт, що вказані справи є взаємопов'язаними.
В той же час, суд відмовляє у зупиненні провадження у цій справі з посиланням на обмеженість строку розгляду заяви про перегляд за нововиявлеиними обставинами та неприпустимість порушення прав заявника (ФГ «Таврія-К»). Разом з цим суд чомусь зневажає правами та законними інтересами позивачів у справі (Міністерство оборони України та Білгород-Дністровська КНЧ району), які вже більше двох років у судах намагаються поновити свої порушені права на використання земель оборони, збоку Тарутинської РДА. яка своїми незаконними діями передала землі полігону в користування третім особам в тому числі і ФГ «Таврія-К».
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.03.2015 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 05.05.2015 р. о 10:00 год., про що учасники процесу, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені.
21.04.2015 р. від Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому ця адміністрація просила суд відмовити в задоволенні скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Тарутинська районна державна адміністрація Одеської області також заявила клопотання про продовження строку розгляду справи та відкладення її розгляду на іншу дату з посиланням на те, що її представник який представляє цю адміністрацію по цієї справи знаходиться у відпустці.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 05.05.2015 р. вищезазначене клопотання було задоволено, продовжено строк апеляційного провадження на 15 днів та відкладено розгляд справи на 19.05.2015 р. о 10.30, про що учасники процесу, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені.
Фіксація судового засідання 19.05.2015 р. здійснювалась за допомогою технічних засобів.
Представник Білгород-Дністровської КЕЧ району в судове засідання не з'явився і колегія суддів прийняла рішення про розгляд справи за його відсутністю.
Представник Прокурора в усних поясненнях наданих суду підтримав апеляційну скаргу і просив суд скасувати рішення господарського суду від 18.02.2015 р. у справі № 5017/3700/2012 та прийняти нове, яким заяву ФГ «Таврія - К» про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2014 р. у справі № 5017/3700/2012 за нововиявленими обставинами залишити без задоволення, судове рішення від 27.03.2014 р. - без змін.
Представник позивача - Міністерства оборони України в усних поясненнях наданих суду підтримав апеляційну скаргу Прокурора.
Представник відповідача - ФГ «Таврія-Т» в усних поясненнях наданих суду просив суд залишити рішення місцевого господарського суду від 18.02.2015 р. без змін, а апеляційну скаргу Прокурора без задоволення.
Представник відповідача - Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області усних поясненнях наданих суду просив суд, залишити рішення місцевого господарського суду від 18.02.2015 р. без змін, а апеляційну скаргу Прокурора без задоволення.
Представник Кабінету Міністрів України в усних поясненнях наданих суду підтримав апеляційну скаргу Прокурора.
Заслухавши усні пояснення учасників процесу, обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, відзиві на неї , дослідивши обставини справи та наявні у матеріалах справи докази, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається та це встановив місцевий господарський суд, що рішенням господарського суду Одеської області від 27.03.2014 р. по справі №5017/3700/2012 було задоволено позов Заступника Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в частині вимог про визнання недійсним договору оренди землі б/н від 28.12.2007 р., укладеного між Тарутинською райдержадміністрацією Одеської області та ФГ “Таврія-К”.
Зазначене судове рішення переглядалось судами апеляційної і касаційної інстанції і було залишено в силі в цієї частині та набуло в цієї частини законної сили.
Визнаючи рішенням від 27.03.2014 р. по справі №5017/3700/2012 недійсним договір оренди землі б/н від 28.12.2007 р., укладений між Тарутинською райдержадміністрацією Одеської області та ФГ “Таврія-К”, господарський суд Одеської області в обґрунтування свого висновку послався на такі обставини .
По-перше, рішенням господарського суду Одеської області по справі № 916/876/13 від 30.07.2013 р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 р., визнано недійсним розпорядження Тарутинської РДА № 398/А-2007 від 28.12.2007 р. про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок на умовах оренди земель запасу Веселодолинської сільської ради, у тому числі стосовно ФГ “Таврія-К”,тобто визнано недійсним розпорядження на підставі якого було укладено договір оренди земельної ділянки площею 450 га від 28.12.2007 р. між Тарутинської РДА та ФГ “Таврія-К”), договір оренди земельної ділянки від 28.12.2007 р.
По-друге, в рішення господарського суду Одеської області по справі № 916/876/13 від 30.07.2013 встановлено, що спірні земельні ділянки є землями оборони; власником земельних ділянок, закріплених за суб'єктами, що перебувають у сфері управління Міністерства оборони України, є держава в особі Кабінету Міністрів України. Виходячи з того, що землі оборони знаходяться у Міністерства оборони лише у користуванні, розпорядження ними здійснює лише Кабінет Міністрів України, який має право припиняти право користування земельною ділянкою, що входить до складу земель оборони, тобто Тарутинської РДА не мала права розпоряджуватись земельною ділянкою яку вона передала за оспорюваним договором оренди ФГ “Таврія-К”.
При цьому колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що на будь-які інші підстави, факти, обставини та наявні у справі докази в обґрунтування своєї позиції суд першої інстанції не посилався та не надавав їм оцінку.
З огляду на викладене колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що ухвалюючи 27.03.2014 р. рішення по справі №5017/3700/2012 про визнання недійсним договору оренди землі б/н від 28.12.2007 р., господарський суд Одеської області обґрунтовував свій висновок лише встановленими рішенням господарського суду Одеської області по справі № 916/876/13 від 30.07.2013 р. обставинами.
Водночас з матеріалів справи вбачається, що постановою Вищого господарського суду України від 10.12.2014 року по справі № 916/876/13 скасовано рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2014 року по справі № 916/876/13, тобто судове рішення, яким визнано недійсним розпорядження Тарутинської РДА № 398/А-2007 від 28.12.2007 р., і яким встановлено що спірні земельні ділянки є землями оборони; власником земельних ділянок, закріплених за суб'єктами, що перебувають у сфері управління Міністерства оборони України, є держава в особі Кабінету Міністрів України. Виходячи з того, що землі оборони знаходяться у Міністерства оборони лише у користуванні, розпорядження ними здійснює лише Кабінет Міністрів України, який має право припиняти право користування земельною ділянкою, що входить до складу земель оборони, тобто що Тарутинської РДА не мала права розпоряджуватись земельною ділянкою яку вона передала за оспорюваним договором оренди ФГ “Таврія-К”, а справу № 916/876/13 направлено на розгляд до суд першої інстанції .
Матеріали справи свідчать, що на час звернення ФГ “Таврія-К” до господарського суду Одеської області зі заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2014 р. по справі №5017/3700/2012, тобто станом на 17.01. 2015 року і на час ухвалення господарським судом Одеської області рішення від 18.02.2015 р. по справі № 5017/3700/2012, спір по справі справу № 916/876/13 не розглянуто по суті і по ньому не ухвалено рішення.
За таких обставин встановлені скасованим рішенням господарського суду Одеської області від 27.03.2014 року по справі № 916/876/13 обставини не можна враховувати при розгляді спору про визнання недійсним договору оренди по справі 5017/3700/2012 і ці обставини не можуть бути підставою для задоволення цього позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Згідно з п. п. 1, 4 ч. 2 ст. 112 ГПК України підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.
Як зазначалось вище постановою Вищого господарського суду України від 10.12.2014 р. у справі № 916/876/13 рішення господарського суду Одеської області від 30.07.2013 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 р., якими визнано недійсним розпорядження Тарутинської РДА № 398/А-2007 від 28.12.2007 року, скасовано, а справу № 916/876/13 направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області і на цей час спір не вирішено по суті, розгляд справи триває.
За таких обставин, як вірно зазначив суд першої інстанції у рішенні від 18.02.2015 р. по справі № 5017/3700/2012, розпорядження Тарутинської райдержадміністрації № 398/А-2007 від 27.12.2007 р. „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ „Тиса”, ВАТ „Ім. Чапаєва”, ФГ „Таврія-К”, ФГ „Колос-2006”, ТОВ „Мазур-Юг”, ВАТ ім. Калініна, ПП „Фетіца”, ПП „Роман” на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради” є чинним а обставини які були встановлені рішенням господарського суду Одеської області від 30.07.2013 р. по справі № 916/876/13 не можуть прийматись до уваги.
Отже, враховуючи те, що рішення господарського суду Одеської області від 30.07.2013 р. у справі № 916/876/13, на підставі якого господарським судом було прийнято рішення у даній справі № 5017/3700/2012 про часткове задоволення позову прокурора в частині вимог про визнання договору оренди землі від 28.12.2007 р. недійсним, було скасовано, колегія судова апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність нововиявлених обставин, що зазначені в п. 4 ст. 112 ГПК України, на які посилається ФГ „Таврія-К” у своїй заяві.
Відповідно до п. 8.6 Постанови пленуму Вищого господарського суду України N 17 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що приписами ст. ст. 112-114 ГПК України не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення .
З огляду на вищенаведене, факт чинності розпорядження Тарутинської райдержадміністрації № 398/А-2007 від 27.12.2007 р., що не підлягає доказуванню, спростовує ті факти, що були покладено в основу рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2014 р. у справі № 5017/3700/2012, яким було задоволено позовні вимоги прокурора про визнання договору оренди землі від 28.12.2007 р. недійсним.
За таких обставин колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що місцевий суд обґрунтовано задовольнив заяву ФГ „Таврія-К” у який це підприємство просило скасувати за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2014 р. у справі № 5017/3700/2012.
Згідно ч. 8 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України у разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом.
Враховуючи вказану правову норму місцевий суд після скасування рішення від 27.03.2014 р. обґрунтовано розглянув даний спір в частині вимог прокурора про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору оренди землі від 28.12.2007 р. по суті.
Як зазначалось вище та встановлено судом, розпорядженням Тарутинської райдержадміністрації Одеської області №398/А-2007 від 28.12.2007р. “Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення ТОВ “Тіса”, ВАТ “ім.Чапаєва”, ФГ “Таврія-К”, ФГ “Колос-2006”, ТОВ “Мазур-ЮГ”, ВАТ “Калініна”, ПП “Фетіца”, ПП “Роман” земельних ділянок на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради” затверджено подані ТОВ “Тіса”, ВАТ “ім.Чапаєва”, ФГ “Таврія-К”, ФГ “Колос-2006”, ТОВ “Мазур-ЮГ”, ВАТ “Калініна”, ПП “Фетіца”, ПП “Роман” проекти землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок із земель запасу Веселодолинської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Так, згідно вказаного розпорядження Тарутинської райдержадміністрації ФГ “Таврія-К було передано земельну ділянку площею 450 га ріллі в довгострокову оренду строком на 49 років; зобов'язано керівників вищезазначених юридичних осіб укласти договори оренди землі з районною державною адміністрацією.
На підставі цього розпорядження 28.12.2007 р. між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області та Фермерським господарством “Таврія-К” було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого Тарутинська райдержадміністрація (орендодавець) надала, а ФГ “Таврія-К” (орендар) прийняло у строкове (строком на 49 років) платне користування земельну ділянку загальною площею 450 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу на території Веселодолинської сільської ради Тарутинського району.
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно із ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно положень ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Крім того, за приписами ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно зі статтею 15 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на момент укладення спірного договору) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.
Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо.
Проаналізувавши зміст спірного договору оренди землі від 28.12.2007 р. колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що при укладанні спірного договору відповідачі дійшли згоди з усіх вищенаведених істотних умов договору оренди землі, які передбачені частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на момент укладення спірного договору), що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для застосування до спірного договору частини другої вказано статті Закону щодо визнання договору оренди землі недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст.116 Земельного кодексу України (в редакції станом на 28.12.2007р.) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Згідно із ч. 1 ст. 124 ЗК України (в редакції станом на 28.12.2007 р.) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
В п. 2.24 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (зі змінами і доповненнями) зазначено, що для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди суттєве значення має з'ясування правового режиму спірної земельної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду згідно з вимогами статей 84, 118, 123, 124 Земельного кодексу України з урахуванням необхідності у певних випадках дотримання порядку її вилучення. З огляду на це судам потрібно встановлювати наявність у відповідної ради повноважень для вирішення питання щодо затвердження проекту відведення і передачі спірної земельної ділянки в оренду, а отже й дійсність укладеного договору, що оспорюється. З огляду на це судам необхідно враховувати, що оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, то без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними з підстав відсутності повноважень у відповідної місцевої ради чи органу виконавчої влади на затвердження проекту відведення та передачі спірної земельної ділянки в оренду.
У вирішенні спорів про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки суди мають з'ясовувати наявність на момент укладення оспорюваного договору оренди рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки, оскільки його відсутність суперечить вимогам пункту 5 частини четвертої статті 15 Закону України "Про оренду землі" та пункту 3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. N 677. Також, розглядаючи справи у спорах про визнання недійсними договорів оренди, суди повинні з'ясовувати питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори (п. 2.26 Постанови Пленуму ВГСУ № 6).
Враховуючи що розпорядження Тарутинської райдержадміністрації Одеської області № 398/А-2007 від 28.12.2007 р. є чинним та не скасовано у встановленому законом порядку на теперішній час, що свідчить про існування рішення органу виконавчої влади про передачу в оренду спірної земельної ділянки, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що оспорюваний договір оренди було укладено в порядку, передбаченому ст. ст. 116, 124 Земельного кодексу України, та з дотриманням вимог Закону України „Про оренду землі”.
Слід також зазначити і на ці обставини також звернув увагу місцевий суд, що спірний договір пройшов державну реєстрацію у встановленому порядку в Тарутинському районному відділі Одеської регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру 12.01.2008 р. що також підтверджує його чинність і дійсність.
За таких підстав колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції огляду, що позовні вимоги прокурора про визнання недійсним договору оренди землі б/н від 28.12.2007 р. є необґрунтованими, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.
З огляду на викладене колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування рішення господарського суду Одеської області від 18.02.2015 р. по справі № 5017/3700/2012 та задоволення апеляційної скарги Військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 99, 101-105, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд-
Рішення господарського суду Одеської області від 18.02.2015 р. по справі № 5017/3700/2012 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону на зазначене судове рішення - без задоволення.
Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено і підписано 19.05.2015 р.
Суддя - доповідач: М.А. Мирошниченко
Судді: О.Л. Воронюк
В.В. Лашин