14 травня 2015 року Справа № 915/411/15
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВалеКом"
54020, м.Миколаїв, пров. Транспортний, 9, п/р 26005391881200 в ПАТ "УкрСиббанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 23398755
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті"
02152, м.Київ, пр. Павла Тичини, 1-В, п/р 26001014076000 в Філії "КІБ" ПАТ "Креді Агріколь Банк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 36422974
Третя особа без самостійних
позовних вимог на предмет
спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського
нотаріального округу Маринець Оксана Сергіївна
01038, м.Київ, вул. Червоноармійська, 74, прим. 2
про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Суддя Смородінова О.Г.
Від позивача: Зотіков С.Є., дов. б/н від 08.07.2013р.
Від відповідача: Зайцев М.М., дов. б/н від 05.03.2015р.
Позивач 17.03.2015р. звернувся до господарського суду з позовом про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, вчиненого 25.02.2015р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маринець О.С. та зареєстрованого в реєстрі за №198, на договорі застави транспортного засобу від 06.12.2013р., посвідченому приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ласурія С.А. за реєстровим №3316, про звернення стягнення на автомобіль "Volkswagen Touareg" номер шасі (кузова, рами) WVGZZZ7PZED021819, рік виробництва 2013, білого кольору, державний номер ВЕ 2400 ВІ, належним на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "ВалеКом" (54020, м.Миколаїв, пров. Транспортний, 9, код ЄДРПОУ 23398755) для задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" (02152, м.Київ, пр. Павла Тичини, 1-В) на суму 823868,18 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: умов кредитного договору №50010575 від 18.11.2013р.; договору купівлі-продажу автомобіля №909555 від 18.11.2013р.; договору застави транспортного засобу реєстр. №3116 від 06.12.2013р.; акту прийому-передачі автомобіля від 07.12.2013р.; банківської виписки від 09.12.2013 року про надання кредиту; постанови Заводського відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції від 12.03.2015р. про відкриття виконавчого провадження; рахунків-фактур №00215945 від 01.10.2014р. та №00222767 від 03.11.2014р., виставлених для погашення суми кредиту; платіжного доручення №106 від 28.11.2014р.; норм ст.ст.1,15,54-57 ГПК України, та мотивовані тим, що по-перше, позивач не отримав жодної вимоги відповідача про дострокове повернення кредиту, а відтак у позивача не настав обов'язок дострокового повернення суми кредиту, вказаної у виконавчому написі нотаріуса; по-друге, відповідачем не обґрунтовано завищену суму кредиту, яку він вимагає сплатити достроково, оскільки не передбачено предметом договору повернення основної заборгованості за кредитом достроково за курсом дол. США на дату вимоги або платежу. За розрахунком відповідача, неповернута сума кредиту складає суму еквівалентну 43141,82 дол. США (49050 - 5908,18 = 43141,82). Отже поверненню підлягає 354 496,33 грн. (43141,82 - 8 217 = 354 496,33).
Відповідач у відзиві просить суд відмовити в задоволенні позову, мотивуючи наступним: починаючи з травня 2014р. позивач почав порушувати умови предмету договору щодо належної сплати кредитних платежів. У зв'язку з систематичним невиконанням умов договору, позивачу було направлено вимогу (вих. №50010575 від 04.12.2014р.) щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором. Вказана вимога була отримана позивачем 10.12.2014р.
Щодо безспірності вимог, відповідач пояснює наступне: станом на 04.12.14р. у позивача виникла заборгованість за наступними кредитними платежами:
- часткова несплата платежу за жовтень 2014р. - рахунок-фактура №00215945 від 01.10.2014р. у розмірі 10292,9 грн. (сплачено 28.11.2014р. - 3171,99 грн.);
- платіж за листопад 2014р. - рахунок-фактура №00222767 від 03.11.2014р. на суму 13464,89 грн.;
- платіж за грудень 2014р. - рахунок-фактура №00229150 від 03.12.2014р. на суму 15866,74 грн.
Всього на загальну суму 39624,53 грн.
Станом на день вчинення виконавчого напису, 05.02.2015р., строк сплати рахунку-фактури №00229150 від 03.12.2014р. вже настав.
Отримання ж рахунків по заборгованості, штрафам та вимоги (листи щодо сплати заборгованості) підтверджуються повідомленнями про вручення.
Тому відповідач вважає, що правомірно звернувся до нотаріуса Київського міського нотаріального округу Маринець О.С. для вчинення виконавчого напису на договорі застави та повної сплати заборгованості.
14.05.2015р. суд, за результатом розгляду справи, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши представника відповідача, приймаючи до уваги пояснення, надані в попередніх судових засіданнях представником позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, господарський суд -
встановив:
18 листопада 2013 року за №50010575 між товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" (далі - Компанія) та товариством з обмеженою відповідальністю "ВалеКом" (далі - Позичальник) був укладений кредитний договір відповідно до умов якого компанія надала позичальнику кредит у розмірі 403 043,85 грн., що становило еквівалент 49050,00 дол. США, строком на 60 місяців зі змінною процентною ставкою 9,9% на придбання автомобіля марки VW, модель Touareg, кузов №WVGZZZ7PZED021819, об'єм двигуна 2967 куб. см., рік випуску 2013.
Поручителем за цим договором виступила фізична особа - Валєєв Анатолій Казанфірович.
Водночас, 18 листопада 2013р. за №909555 між товариством з обмеженою відповідальністю "Автогранд Миколаїв", як продавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю "ВалеКом", як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу автомобіля марки, відповідно до умов якого продавець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити і передати у власність покупця автомобіль марки VW Touareg Premium vin WVGZZZ7PZED021819, вартістю 537 391,80 грн., а останній зобов'язався прийняти даний автомобіль та оплатити його вартість.
Акт приймання-здачі, підписаний учасниками вказаного договору 07.12.2013р., свідчить про передачу автомобіля продавцем покупцю без зауважень. З банківської виписки вбачається проведення 09.12.2013р. покупцем оплати в розмірі 403 043,85 грн. для продавця (згідно з умовами п. 5.1 договору купівлі-продажу).
В подальшому, 6 грудня 2013 року за реєстр. №3316 на забезпечення вимог компанії за вищевказаним кредитним договором, між товариством з обмеженою відповідальністю "ВалеКом", як заставодавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті", к заставодержателем, було укладено договір застави транспортного засобу, відповідно до умов якого заставодавець заставив майно - автомобіль марки Volkswagen, модель Touareg, номер шасі (кузова, рами) WVGZZZ7PZED021819, об'єм двигуна 2967 куб.см., рік виробництва - 2013, колір - білий, державний номер ВЕ2400ВІ, тип - легковий універсал-В.
За домовленістю сторін заставна вартість предмета застави становить 537391,8 грн. (п.1.1 договору застави).
За змістом положень п.1.3.2 договору застави, строк користування кредитом за кредитним договором встановлено згідно з графіком погашення кредиту, що є невід'ємною частиною до кредитного договору, але в будь-якому випадку кредит підлягає не пізніше 15 листопада 2018 року, якщо інший строк повернення кредиту не встановлено у відповідності до зазначеного кредитного договору.
Умовами пунктів 4.1, 5.3.3 та 5.4 його учасники передбачили, що заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена протягом 10 робочих днів з дня направлення заставодержателем відповідного повідомлення, звернути стягнення на предмет застави у разі: передачі заставодавцем предмета застави іншій особі без попередньої згоди заставодержателя згідно з порядком, зазначеним у пунктах 1.7, 2.3.4; порушення заставодавцем правил про заміну предмета застави, що встановлені в пунктах 1.5, 2.3.3; у разі порушення заставодавцем правил про наступну заставу, що передбачені в пунктах 1.6, 2.3.4; у разі порушення заставодавцем правил про розпорядження предметом застави згідно з пунктом 2.3.4у разі порушення заставодавцем зобов'язань щодо вживання заходів, необхідних для збереження предмета застави, що передбачені в пунктах 2.3.1, 2.3.2; у разі порушення вимог пунктів 1.9, 2.3.7, 2.3.8.
У випадку невиконання (або часткового невиконання) заставодавцем своїх зобов'язань перед заставодержателем за кредитним договором та цим договором, нотаріус на вимогу заставодержателя здійснює виконавчий напис на цьому договорі. Заставодержатель направляє повідомлення про перехід права власності та застосування застереження про добровільну передачу предмета застави заставодержателю (п.5.3.3).
Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Матеріали справи свідчать, що 25 лютого 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маринець О.С. вчинено виконавчий напис (зареєстрований у реєстрі за №198) на вказаному договорі застави, про звернення стягнення на автомобіль "Volkswagen Touareg", належний на праві власності ТОВ "ВалеКом" для задоволення вимог ТОВ "Порше Мобіліті" на суму 823686,18 грн., що складається з: 630 064,88 грн. - дострокового повернення невиплаченої суми кредиту; 39624,53 грн. - несплачених чергових платежів (прострочені відсотки та прострочена сума основного боргу); 2190,54 грн. - штрафних санкцій відповідно до ст. 8.3 загальних умов кредитування до кредитного договору; 1502,83 грн. - витрат, понесених компанією з метою повернення простроченої заборгованості; 150485,4 - штрафу за порушення терміну повернення кредиту 20% суми кредиту.
Державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції 12 березня 2015 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вказаного виконавчого напису, надано боржнику - ТОВ "ВалеКом" строк для самостійного виконання - до 19.03.2015р. включно.
Предметом даного позову виступає немайнова вимога позивача про визнання наведеного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки його було вчинено з порушенням приписів статті 88 Закону України "Про нотаріат" та статті 20 Закону України "Про заставу".
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що спірний виконавчий напис має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню з огляду на наступне.
Як визначено частиною 6 ст. 20 Закону України "Про заставу", звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.
Судом з'ясовано, що 28.02.2015р. відповідач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу із заявою про вчинення виконавчого напису на договорі застави транспортного засобу, до якої були подані: вимога вих. №50010575 від 04.12.2014р. до ТОВ "ВалеКом" щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором; акт звіряння взаємних розрахунків по договору №50010575 від 18.11.2013 станом на 16.02.2015р. між ТОВ "Порше Мобіліті" і ТОВ "ВалеКом", підписана з боку ТОВ "Порше Мобіліті"; кредитний договір №50010575 від 18.11.2013р.; договір застави транспортного засобу від 06.12.2013р. реєстр. №3316; та повідомлення про вручення поштового відправлення (докази отримання товариством "ВалеКом" вимоги).
Копії вказаних документів надані на вимогу суду приватним нотаріусом КМНО Маринець О.С. разом з листом (письмовими поясненнями) від 28.04.2015р. №23/01-16.
Докази надання нотаріусу розрахунку заборгованості станом на дату подання заяви відсутні, строк, за який провадиться стягнення заборгованості в заяві відповідача - не встановлений.
Як вже зазначалось вище, на підставі вказаної заяви приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маринець О.С. 25.02.2015р. за реєстр. № 198 було вчинено виконавчий напис на договір застави транспортного засобу з пропозицією задоволення вимоги ТОВ "Порше Мобіліті" у розмірі: 630 064,88 грн. - дострокового повернення невиплаченої суми кредиту; 39624,53 грн. - несплачених чергових платежів (прострочені відсотки та прострочена сума основного боргу); 2190,54 грн. - штрафних санкцій відповідно до ст. 8.3 загальних умов кредитування до кредитного договору; 1502,83 грн. - витрат, понесених компанією з метою повернення простроченої заборгованості; 150485,4 - штрафу за порушення терміну повернення кредиту 20% суми кредиту, що загалом становить 823 868,18 грн.
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що 12.03.2015р. заступником начальника Заводського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції вчинено постанову про відкриття виконавчого провадження № 46799616, для задоволення вимог відповідача по поверненню заборгованості за предметом договору в загальній сумі 823 868,18 грн., звернено стягнення на транспортний засіб: автомобіль марки Volkswagen, модель Touareg, номер шасі (кузова, рами) WVGZZZ7PZED021819, об'єм двигуна 2967 куб.см., рік виробництва - 2013, колір - білий, державний номер ВЕ2400ВІ, що належить на праві приватної власності ТОВ "Вале Ком".
Позивач стверджує по-перше, що вимогу не отримував, по-друге, вказана у виконавчому написі сума заборгованості не є безспірною.
Згідно зі ст. 87 Закону України "Про нотаріат", для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Приписами ст. 88 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса" від 29.06.1999р. №1172 передбачено, що для одержання виконавчого напису, при стягненні заборгованості за нотаріально посвідченим договором, подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Для одержання виконавчого напису, при стягненні заборгованості за іпотечним договором, подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору;
б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання;
в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості;
г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання;
ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.
При цьому, господарські суди при розгляді позову про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, перевіряють лише належність банку, як кредитору, права звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення його вимог за кредитним договором, правильність вимог, зазначених у виконавчому написі, а також встановлюють наявність (відсутність) об'єктивних обставин, при яких виконавчий напис втратив чинність та не підлягає виконанню.
Згідно зі ст. 599 Цивільного Кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтею 509 цього ж кодексу передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами ст.1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Згідно з нормами ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
За змістом ст. 1 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", цей Закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 вказаного Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.
Тобто вказаний Закон є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону України "Про заставу" застосовуються лише в частині, що не суперечить Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".
Отже, дослідивши всі обставини справи в сукупності з доказами наданими сторонами, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість заявленого позову, виходячи з наступного.
По-перше, в порушення вимог пунктів 4.4 та 5.23 Державної уніфікованої системи документації Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації ДСТУ 4163-2003, затвердженої наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003р. №55, вимога (повідомлення) щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за предметом договору, за вихідним №50010575 від 04.12.2014р., яка була скерована відповідачем позивачу не набула статусу документа, оскільки взагалі не містить підпису, який є обов'язковим реквізитом, який повинен мати документ.
Позивач надав суду копію вказаної вимоги, отриманої від відповідача та копію конверту, з яких вбачається, що екземпляр вимоги не містить особистого підпису директора ТОВ "Порше Мобіліті" Коренчук О.А.
Зазначений факт не спростований відповідачем в судовому засіданні, водночас має правове значення у вирішенні даного спору виходячи з вимог п.п. 3.2.1, п. 3.2, п. 3.3 кредитного договору.
Тому, оскільки належно оформлена вимога фактично не направлялась позивачу, то відповідач не набув права звернення стягнення на предмет застави.
Окрім цього, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що з пакету документів, наданих відповідачем нотаріусу для вчинення виконавчого напису, екземпляр вимоги замість особистого підпису директора ТОВ "Порше Мобіліті" Коренчук О.А. містить підпис разом з яким проставлений відбиток штампу "Заступник директора О.М. Ткаченко". При цьому копія екземпляру цієї ж вимоги, надана відповідачем містить особистий підпис саме директора ТОВ "Порше Мобіліті" Коренчук О.А.
Отже, в даному випадку, мають місце розбіжності у екземплярах вимог, зареєстрованих відповідачем за одним вихідним номером та датою, які були надані нотаріусу та боржнику - ТОВ "ВалеКом".
По-друге, разом з тим, судом було перевірено й правильність вимог, зазначених у виконавчому написі.
В ході перевірки з'ясовано, що:
- по-перше, вимога, яка була надіслана відповідачем позивачу та вимога, яка була надана відповідачем приватному нотаріусу, містять різні розміри суми дострокового повернення невиплаченої суми кредиту у бік зменшення, та несплати чергових платежів у бік збільшення.
Таку невідповідність в розрахунках відповідач суду не пояснив.
- по-друге, згідно з п.п. 1.3.1 Загальних умов кредитного договору, розмір платежів, що підлягають сплаті позичальником у повернення кредиту та додаткового кредиту, визначено в еквіваленті іноземної валюти станом на робочий день, що передував дню укладення кредитного договору, у графіку погашення кредиту, який є невід'ємною частиною кредитного договору. В подальшому позичальник сплачує платежі у повернення кредиту та додаткового кредиту відповідно до виставлених компанією рахунків у гривні; при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування обмінного курсу за безготівковими операціями банку, назву якого зазначено у кредитному договорі, до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у графіку погашення кредиту; при цьому для розрахунку використовується обмінний курс, чинний станом на робочий день, що передує дню виставлення рахунка з урахуванням передбачених нижче особливостей. Позитивне або від'ємне значення різниці, яка виникла внаслідок зміни обмінного курсу іноземної валюти за безготівковими операціями, чинного станом на робочий день, що передує дню виставлення рахунка, та обмінного курсу за безготівковими операціями, станом на робочий день, що передував дню укладення кредитного договору, по відношенню до основної суми боргу та суми процентів, вказаних у графіку погашення кредиту, враховується як коригування суми процентів, що підлягають сплаті відповідно до умов цього кредитного договору. при цьому сума основної заборгованості за кредитним договором відображається в рахунках, наданих компанією в українських гривнях відповідно до встановленого сторонами еквіваленту в іноземній валюті за обмінним курсом іноземної валюти за безготівковими операціями станом на робочий день, що передує дню укладення кредитного договору. Сторони погоджуються, що розрахункова сума процентів за відповідний період, після врахування позитивного або від'ємного значення курсової різниці, як зазначено вище, а також сума процентів, що підлягає сплаті за такий період не можуть мати від'ємне значення.
Позивач, оспорюючи визначену у виконавчому написі суму боргу, здійснив власний контррозрахунок належних до сплати сум з наданням документальних підтверджень щодо розміру цієї заборгованості.
Дослідивши та перевіривши розрахунки обох сторін відповідно до приписів п.1.3.1 загальних кредитного договору, суд знаходить слушним зауваження позивача про те, що відповідач здійснював свій розрахунок без урахування повного контексту редакції пункту 1.3.1 загальних умов договору.
Отже, за матеріалами даної справи вбачається відсутність безспірності вимог ТОВ «Порше Мобіліті», а, отже, наявність об'єктивних обставин, при яких оспорюваний виконавчий напис не підлягає виконанню.
Тому, господарський суд вважає, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис нотаріуса, вчинений 25.02.2015р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маринець О.С. та зареєстрований в реєстрі за №198, на договорі застави транспортного засобу від 06.12.2013р., посвідченому приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ласурія С.А. за реєстровим №3316, про звернення стягнення на автомобіль "Volkswagen Touareg" номер шасі (кузова, рами) WVGZZZ7PZED021819, рік виробництва 2013, білого кольору, державний номер ВЕ 2400 ВІ, належним на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "ВалеКом" (54020, м.Миколаїв, пров. Транспортний, 9, код ЄДРПОУ 23398755) для задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" (02152, м.Київ, пр. Павла Тичини, 1-В) на суму 823868,18 грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" (02152, м.Київ, пр. Павла Тичини, 1-В, п/р 26001014076000 в Філії "КІБ" ПАТ "Креді Агріколь Банк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 36422974) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВалеКом" (54020, м.Миколаїв, пров. Транспортний, 9, п/р 26005391881200 в ПАТ "УкрСиббанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 23398755)1218,0 грн. судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Повне рішення складено 19 травня 2015 року.
Суддя О.Г.Смородінова