18.05.2015 р. Справа№ 914/3276/14
Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи за скаргою від 14.04.2015 року скаржника (вх.№1613/15 від 20.04.2015р.) (стягувача): Фермерського господарства "Пустомитівське", м.Пустомити Львівської області
на дії органу державної виконавчої служби
Стягувач: Drobiarstwo - Dzialy specjalne Malec Lidia (Польського підприємства птахівництва "Лідія Малець"), 05-530 Gora Kalvaria, Debowka 1A, Polska, numer identyfikacyjny REGON 011679517 (Республіка Польща, 05-530, м. Гора Кальваря, вул. Дебовка 1А, ідентифікаційний номер 011679517)
орган ДВС, дії державного виконавця якого оскаржуються : Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, м.Львів;
по справі №914/3276/14
за позовом: Drobiarstwo - Dzialy specjalne Malec Lidia (Польського підприємства птахівництва "Лідія Малець"), 05-530 Gora Kalvaria, Debowka 1A, Polska, numer identyfikacyjny REGON 011679517 (Республіка Польща, 05-530, м. Гора Кальваря, вул. Дебовка 1А, ідентифікаційний номер 011679517)
до відповідача: Фермерського господарства "Пустомитівське", 81100, Львівська обл., м. Пустомити, вул. Фабрична 19 ідентифікаційний номер 33424916.
про стягнення заборгованості. Ціна позову: 3 833 746,15 грн.
Суддя Кітаєва С.Б.
Представники:
від скаржника (боржника): не з'явився;
від позивача: Кондрашов Д.І., копія довіреності у матеріалах справи;
від органу, дії якого оскаржуються: не з'явився.
Суть спору: скаржник (боржник у справі): Фермерське господарство «Пустомитівське», м. Пустомити Львівської області, подав на розгляд до господарського суду Львівської області скаргу на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області в порядку ст.121-2 ГПК України, в якій просить визнати незаконним винесення постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 30.03.2015 року у виконавчому провадженні ВП №46844222 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та від 30.03.2015 року у виконавчому провадженні ВП №46844222 про стягнення з боржника виконавчого збору, винесені при виконанні наказу, виданого Господарським судом Львівської області у справі №914/3276/14 за позовом Drobiarstwo - Dzialy specjalne Malec Lidia (Польського підприємства птахівництва «Лідія Малець») до Фермерського господарства «Пустомитівське» про стягнення заборгованості та скасувати їх.
Скарга мотивована тим, що боржника було фактично позбавлено можливості самостійно виконати вимоги постанови про відкриття виконавчого провадження та сплатити заборгованість через неналежне повідомлення про строк на самостійне виконання, накладення арешту на його рахунки та майно, а також тим, що ним та стягувачем в межах строку на самостійне виконання судового наказу було укладено та подано до Господарського суду Львівської області мирову угоду щодо заборгованості, яка стягувалась у виконавчому провадженні.
Ухвалою від 21.04.2015 року суд прийняв скаргу до розгляду, призначив розгляд скарги в судовому засіданні на 06.05.2015 року; вимоги до учасників судового процесу висвітлені в ухвалі. З підстав, наведених в ухвалі від 06.05.2015 року розгляд справи відкладався на 18.05.2015 року.
Представник Фермерського господарства «Пустомитівське» у судове засідання не з'явився, проте через канцелярію подав суду заяву про уточнення вимог скарги від 18.05.2015 року. Вказаною заявою, із посиланням на пункт 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», Фермерське господарство «Пустомитівське» уточнило позовні вимоги і просило суд: визнати незаконним винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 30.03.2015 року у виконавчому провадженні ВП №46844222 та постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 30.03.2015 року у виконавчому провадженні ВП №46844222, винесені старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, п. Павлишиним Т.І.; визнати недійсними та скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 30.03.2015 року у виконавчому провадженні ВП №46844222 та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 30.03.2015 року у виконавчому провадженні ВП №46844222, винесені старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, п. Павлишиним Т.І.
Окрім цього, 18.05.2015 року Фермерське господарство «Пустомитівське» через канцелярію подало суду заяву про розгляд скарги за відсутності представника ФГ «Пустомитівське». При цьому, в зазначеній заяві представник Фермерського господарства «Пустомитівське» зазначав, що вимоги, заявлені у скарзі (з урахуванням уточнених вимог) підтримує та просить скаргу задоволити повністю.
Вказані заяви прийнято судом, скаргу розглянуто в судовому засіданні за відсутності представника ФГ «Пустомитівське» та з урахуванням уточнених вимог.
Представник Drobiarstwo - Dzialy specjalne Malec Lidia (Польське підприємство птахівництва «Лідія Малець») в судовому засіданні подав пояснення, в яких зазначено, що скарга Фермерського господарства «Пустомитівське» на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області є підставною та обґрунтованою. В свою чергу, винесення постанови про стягнення з Скаржника виконавчого збору від 30.03.2015 року у виконавчому провадженні ВП №46844222 та постанови про стягнення з Скаржника витрат на проведення виконавчих дій від 30.03.2015 року у виконавчому провадженні ВП №46844222 є неправомірними, а самі постанови - такими, що підлягають до скасування. Представником Drobiarstwo - Dzialy specjalne Malec Lidia підтримано і уточнені вимоги скарги.
Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області явки представника у судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час та дату такого засідання, вимог ухвал суду від 21.04.2015 року та від 06.05.2015 року не виконав письмових вмотивованих пояснень на скаргу суду не надав. Слід зазначити, що згідно з ч.2 ст.121-2 ГПК України, неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
За таких умов суд вважає за можливе провести розгляд скарги за відсутності представника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області.
Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається за наявними у справі документами.
Розглянувши скаргу, оцінивши наявні у справі матеріали в їх сукупності, згідно ст.43 ГПК, суд дійшов висновку, що скарга підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
21.11.2014 року Господарський суд Львівської області прийняв рішення у справі № 914/3276/14 за позовом Drobiarstwo - Dzialy specjalne Malec Lidia (Польського підприємства птахівництва «Лідія Малець») до Фермерського господарства «Пустомитівське», яким позов задоволив повністю, стягнув з Фермерського господарства «Пустомитівське» на користь Drobiarstwo - Dzialy specjalne Malec Lidia (Польського підприємства птахівництва «Лідія Малець») 3604354,75 грн. - основного боргу; 112882,83 грн. - 3% річних за період, 116508,57 - пені; а також сплачений судовий збір у розмірі 73080.00 грн.
На виконання вказаного рішення господарським судом Львівської області стягувачу видано відповідні накази від 08.12.2014 року.
12.03.2015 року постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області було відкрито виконавче провадження ВП №46844222 на підставі наказу у справі №914/3276/14 виданого Господарським судом Львівської області про стягнення з Фермерського господарства «Пустомитівське» (81100, Львівська обл., м. Пустомити, вул. Фабрична 19, ідентифікаційний код: 33424916) на користь Drobiarstwo - Dzialy specjalne Malec Lidia (Польського підприємства птахівництва «Лідія Малець») (Polska 05-530 Gora Kalvaria, Debowka 1A, (Республіка Польща, 05-530, Гура Кальварія Дебовка 1А.) заборгованості у розмірі 3833746,15 грн.
У вказаній постанові боржнику встановлено семиденний термін для самостійного виконання наказу господарського суду Львівської області, а саме - до 19.03.2015 року.
В цей же день, в рамках виконавчого провадження ВП №46844222 було накладено арешт на майно Фермерського господарства «Пустомитівське» та оголошено заборону його відчуження.
Постановою від 16.03.2015 року, тобто ще до закінчення строку наданого для добровільного виконання, у виконавчому провадженні ВП №46844222 було накладено арешт на всі рахунки Фермерського господарства «Пустомитівське»:
відкриті у Західному ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" МФО: 325321
на усі рахунки відкриті у ПАТ КБ "Надра" МФО: 380764
на усі рахунки відкриті у Центральній філії ПАТ "Кредобанк" МФО:325365
на усі рахунки відкриті у АТ "Райффайзен банк Аваль" МФО: 380805
на усі рахунки відкриті ПАТ "Креді агріколь банк" МФО: 300614
на усі рахунки відкриті у ПАТ "Оксі банк" МФО: 325990
19.03.2015 року Фермерське господарство «Пустомитівське» скерувало клопотання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про відтермінування проведення дій із примусового виконання наказу у справі № 914/3276/14 виданому Господарським судом Львівської області. Вказане клопотання вмотивовано тим, що постанову про відкриття виконавчого провадження ФГ «Пустомитівське» отримало лише 18.03.2015 року, тобто за один день до граничного строку її добровільного виконання.
23.03.2015 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 46844222 до 27.03.2015 року.
30.03.2015 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, котрою постановлено стягнути з Фермерського господарства «Пустомитівське» виконавчий збір у розмірі 383374,61 грн. Вказана постанова обґрунтована тим, що постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 12.03.2015 року відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 914/3276/14 виданий 08.12.2014, виданого Господарським судом Львівської області, запропоновано боржнику виконати його самостійно, боржником у наданий строк наказ не виконано.
30.03.2015 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області також винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у сумі 112,00 грн.
07.04.2015 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 46844222 на підставі п.2 ч.1 ст. 49, статтею 50 Закону України "Про виконавче провадження". Постанову вмотивовано тим, що на адресу відділу надійшла заява стягувача від 03.04.2015р. якою просить закінчити виконавче провадження у зв'язку із визнанням судом мирової угоди між стягувачем і боржником.
При розгляді скарги суд виходив із наступного.
Розгляд господарськими судами скарг у порядку статті 121-2 ГПК є однією з форм судового контролю щодо виконання рішень, ухвал, постанов, а виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу. Отже, зазначені скарги щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів підлягають розгляду господарським судом, який розглянув відповідну справу у першій інстанції, тобто тим господарським судом, що видав виконавчий документ, незалежно від того, якою саме особою подано скаргу. Розгляд таких скарг здійснюється господарським судом за правилами ГПК України. Сторони, інші особи, які задіяні до участі у судовому процесі, наділені не лише процесуальними правами, а й обов'язками і зобов'язані добросовісно користуватися належними процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до ч.1 ст.4-5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Частина 3 названої статті містить вимогу щодо форми судових рішень. Усі судові рішення (рішення, постанови, ухвали) господарський суд виносить в письмовій формі.
Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.
Частина 1 ст.82 ГПК України встановлює, що вирішення спору по суті у суді першої інстанції повинно закінчуватись винесенням судового акта, який називається рішенням. Постановленням судового рішення закінчується діяльність суду по розгляду справи і вирішенню спору. Результат вирішення справи по суті знаходить офіційне закріплення в судовому рішенні, яке містить державно-владний та індивідуально конкретний припис і ґрунтується на нормі права, що застосована судом.
Судове рішення містить остаточний висновок відносно прав і обов'язків сторін, приписує їм певну поведінку на майбутнє. Окрім того, судове рішення являє собою імперативне веління, яке адресується не тільки учасникам процесу, а й органам державної влади, до сфери компетенції яких входить виконання судових рішень.
Стаття 115 ГПК України встановлює обов'язковість рішень, ухвал, постанов господарського суду, що набрали законної сили - обов'язковість судових рішень. Судові рішення є обов'язковими на всій території України. Ця норма є відтворенням норми ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення, ухвалені іменем України, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Рішення, ухвали, постанови господарського суду (судові рішення), що набрали законної сили, виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх в добровільному порядку.
Статтею 2 Закону визначено органи і посадові особи, які здійснюють примусове виконання рішень. Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».
Відповідно до ст.4 Закону України «Про державну виконавчу службу» державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції від 08.03.2015 року, чинній на момент відкриття виконавчого провадження та винесення оскаржуваних постанов (надалі за текстом - Закон), учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.
Відповідно до ст.8 Закону, сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, яка зобов'язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов'язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення .
Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій.
Відповідно до ст.25 Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Судом встановлено, що Фермерське господарство «Пустомитівське» отримало поштою постанову про відкриття виконавчого провадження ФГ «Пустомитівське» 18.03.2015 року. Тобто, саме 18.03.2015 року скаржник був належним чином повідомлений про необхідність добровільного виконання постанови про відкриття виконавчого провадження, в той час, як постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №46844222 боржнику було надано строк для самостійного виконання судового наказу до 19.03.2015 року.
Відповідно до ч.1 ст. 35 Закону, за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.
Згідно з ч. 1 ст. 31 Закону, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Відповідно до Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 року № 2274/5 вихідна кореспонденція відправляється через діловода не пізніше наступного робочого дня після підписання (затвердження) документа (супровідного листа). Для реєстрації таких документів у відділі ведеться Журнал реєстрації вихідної кореспонденції.
В свою чергу, примірник постанови про відтермінування виконавчих дій до 27.03.2015 року ФГ «Пустомитівске» одержало лише 03.04.2015 року, а направлений боржнику він був 27.03.2015 року, що підтверджується відбитком печатки поштового відділення на відповідному конверті, що є порушенням прав ФГ «Пустомитівске» як боржника у виконавчому провадженні.
Відтак, як вбачається із матеріалів справи, Фермерське господарство «Пустомитівське» не було належним чином повідомлене про надані строки для самостійного виконання наказу від 08.12.2014 року у справі №914/3276/14 виданого Господарським судом Львівської області, а відтак - обмежене у реалізації своїх прав як боржника та можливості самостійно виконати судовий наказ.
При цьому, 12.03.2015 року в рамках виконавчого провадження ВП №46844222 було накладено арешт на все майно Фермерського господарства «Пустомитівське» та оголошено заборону його відчуження. А постановою від 16.03.2015 року у виконавчому провадженні ВП №46844222 було накладено арешт на всі рахунки Фермерського господарства «Пустомитівське». Вказані арешти було накладено на протязі наданого виконавцем строку на самостійне виконання судового наказу та не було знято станом на момент звернення Скаржника із скаргою (що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень та довідок банків, копії яких містяться у матеріалах справи).
Відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Отже, ФГ «Пустомитівське» на протязі строку наданого для самостійного виконання судового наказу не мало можливості розпоряджатись своїм майном та коштами для погашення заборгованості.
Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним судом України у п. 20 Постанови пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.2003 № 14, відповідно до статей 45, 46 Закону № 606-XIV витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово. Суд може визнати стягнення виконавчого збору необґрунтованим, якщо встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення не узгоджувався зі строками, встановленими в ч. 2 ст. 24 Закону «Про виконавче провадження», і був нереальним.
Таким чином, нормами Закону гарантується право та можливість боржника на добровільне виконання рішення суду після відкриття виконавчого провадження. Разом з тим, із огляду на вищенаведене, боржника було фактично позбавлено гарантованого йому права на добровільне виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 27 Закону, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Відповідно до ст. 28 Закону (в редакції, чинній на день відкриття виконавчого провадження та на день винесення оскаржуваних постанов), у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи.
Окрім цього, в силу статті 43 Закону України «Про виконавче провадження», розподіл стягнутих державним виконавцем з боржника за виконавчим провадження грошових сум (у тому числі одержаної від реалізації боржника) здійснюється в такому порядку: у першу чергу повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на організацію та проведення виконавчих дій; в другу чергу компенсуються витрати державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, не покриті авансовим внеском сторін та інших осіб; у третю чергу задовольняється вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 % фактично стягнутої суми і т.д.
Тобто, виходячи із змісту наведених норм законодавства та із наведеної вище позиції Верховного суду України, виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій стягуються державним виконавцем з боржника виключно у разі невиконання останнім виконавчого документа, з метою виконання якого відкрито виконавче провадження, у строк, встановлений державним виконавцем, а також, у випадку вжиття державним виконавцем заходів, спрямованих на примусове виконання виконавчого документа - рішення суду.
Згідно зі ст. 32 Закону заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;
2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;
4) інші заходи, передбачені рішенням.
Разом із цим, у матеріалах справи відсутні докази того, що відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області було стягнуто повністю чи частково із Фермерського господарства «Пустомитівське» суму коштів, зазначену у наказі від 08.12.2014 року у справі №914/3276/14 виданому Господарським судом Львівської області.
Більше того, у матеріалах справи присутня ухвала Господарського суду Львівської області від 01.04.2015 року, якою затверджено мирову угоду на стадії виконання судового рішення по справі № 914/3276/14 за позовом Drobiarstwo - Dzialy specjalne Malec Lidia (Польського підприємства птахівництва «Лідія Малець») до фермерського господарства «Пустомитівське» про стягнення заборгованості. Як вбачається із п. 1 вказаної мирової угоди, сторони визнають та підтверджують факт існування заборгованості фермерського господарства «Пустомитівське» перед Drobiarstwo - Dzialy specjalne Malec Lidia за Контрактом № 3/U/2013 від 07.11.2012 року та Контрактом № 1/U/2014 від 14.10.2013 року у розмірі, встановленим рішенням Господарського суду Львівської області від 21.11.2014 року у справі № 914/3276/14.
Отже, станом на 01.04.2015 року відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області не було стягнуто із Фермерського господарства «Пустомитівське» коштів, зазначених у наказі від 08.12.2014 року у справі № 914/3276/14 виданому Господарським судом Львівської області.
Скаржник стверджує про безпідставне стягнення з нього виконавчого збору, оскільки він був фактично позбавлений можливості виконати рішення суду самостійно (не повідомлений належним чином про межі строку такого самостійного виконання, а також позбавлений можливості розпоряджатися своїми коштами та майном із огляду на накладений на них арешт), примусового стягнення коштів відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області не здійснював, а вже 01.04.2015 року Господарський судом Львівської області було затверджено мирову угоду між сторонами виконавчого провадження, що є підставою для його закриття.
Відповідно до ст. 78 ГПК України, відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.
Відповідно до п. 7.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», відповідно до частини четвертої статті 121 ГПК мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.
Суд бере до уваги те, що мирову угоду між сторонами виконавчого провадження було затверджено судом 01.04.2015 року, тобто ще до дати отримання боржником постанови про відкладення вчинення виконавчих дій, а спільну заяву про затвердження згаданої мирової угоди боржником та стягувачем подано до суду 27.03.2015 року (що підтверджується відбитком печатки канцелярії Господарського суду Львівської області на поданій копії заяви), тобто в межах терміну, на який відкладалось проведення виконавчих дій.
Відтак, сторонами виконавчого провадження станом на 27.03.2015 року було укладено мирову угоду і передано на затвердження суду. П. 2, 3, 4 згаданої мирової сторонами було погоджено порядок погашення заборгованості, а саме - було розстрочено сплату ФГ «Пустомитівським» основної заборгованості та відстрочено сплату пені, 3% річних та судових витрат. Як вбачається із тексту зазначеної мирової угоди, датою здійснення першого платежу за нею є 30.04.2015 року.
Таким чином, уклавши мирову угоду від 27.03.2015 року ФГ «Пустомитівське» приступило до самостійного погашення заборгованості, встановленої рішенням Господарського суду Львівської області від 21.11.2014 року у справі № 914/3276/14, на підставі якого було видано наказ від 08.12.2014 року, тобто - до добровільного виконання такого наказу.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що сплив строку про добровільне виконання сам по собі не може бути достатньою підставою для стягнення виконавчого збору, оскільки виконавчою службою не вчинено дій, пов'язаних з виконанням рішення, виконавче провадження закінчено на підставі мирової угоди між стягувачем та боржником. Суд погоджується із доводами скаржника стосовно незаконності винесення постанови про стягнення із боржника виконавчого збору від 30.03.2015 року у виконавчому провадженні ВП №46844222.
Стосовно підстав винесення постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у сумі 112,00 грн. від 30.03.2015 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.41 Закону України «Про виконавче провадження», витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Кошти виконавчого провадження складаються, зокрема, зі стягнутих з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.
До витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату: перевезення, зберігання і реалізація майна боржника; послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій; поштового переказу стягувану аліментних сум; проведення розшуку боржника, його майна чи розшуку дитини; розміщення оголошення в засобах масової інформації; виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення єдиного державного реєстру виконавчого провадження; інших витрати, необхідних для забезпечення належного виконання рішень органами державної виконавчої служби.
Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними у 10-денний строк до суду.
Як вбачається із п. 2 ч. 1 ст. 43 Закону, у другу чергу за рахунок стягнутих державним виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум компенсуються витрати державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, не покриті авансовим внеском сторін та інших осіб.
З матеріалів справи вбачається, що з моменту відкриття виконавчого провадження ВП №46844222 до дня винесення постанови про його закінчення відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області не було здійснено заходів примусового виконання рішення, будь - яких грошових сум з боржника не стягнуто. Доказів вжиття державним виконавцем заходів щодо примусового виконання рішення суду у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження» відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області суду не надано.
Із огляду на вищенаведене, суд доходить висновку про безпідставність винесення постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 30.03.2015 року.
Відповідно до пункту 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту:
- визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або
- визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або
- зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або
- визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Щодо вимог про визнання незаконним винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 30.03.2015 року у виконавчому провадженні ВП №46844222 та постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 30.03.2015 року у виконавчому провадженні ВП №46844222, винесених старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області п.Павлишиним Т.І. та визнання недійсними постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 30.03.2015 року у виконавчому провадженні ВП №46844222 та постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 30.03.2015 року у виконавчому провадженні ВП №46844222, винесені винесених старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області п.Павлишиним Т.І., то суд вважає доводи скаржника правомірними і в цій частині скарга підлягає до задоволення.
Щодо вимоги про скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 30.03.2015 року у виконавчому провадженні ВП №46844222 та постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 30.03.2015 року у виконавчому провадженні ВП №46844222, винесені винесених старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області п.Павлишиним Т.І., то в цій скарга задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до положень ст.83 ЗУ "Про виконавче провадження"керівник органу державної виконавчої служби при здійсненні контролю за діями державного виконавця під час виконаня рішення, якщо вони суперечать вимогам Закону, вправі своєю постановою скасувати постанову, акт, інший процесуальний документ, винесений державним виконавцем у виконачому провадженні, або зобов'язати державного виконаця провести дії у порядку передбаченому цим Законом.
Законодавець, заборонивши втручання інших державних та недержавний органів та їй посадових осіб у виконавче провадження, крім випадків, передбачених цим Законом, також всановив відповідальність за таке втручання, зокрема кримінальну відповідальність.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 121-2, 86 ГПК України, суд ,-
1. Скаргу Фермерського господарства "Пустомитівське", м.Пустомити Львівської області від 14.04.2015 року скаржника (вх.№1613/15 від 20.04.2015р.) (стягувача), з врахуванням заяви про уточнення вимог до скарги від 18.05.2015р. за вх..№20154/15, задоволити частково.
2. Визнати незаконним винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 30.03.2015 року у виконавчому провадженні ВП №46844222 та постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 30.03.2015 року у виконавчому провадженні ВП №46844222, винесених старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області п.Павлишиним Т.І.
3. Визнати недійсними та скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 30.03.2015 року у виконавчому провадженні ВП №46844222 та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 30.03.2015 року у виконавчому провадженні ВП №46844222, винесені винесених старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області п.Павлишиним Т.І.
4. В частині вимог про скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 30.03.2015 року у виконавчому провадженні ВП №46844222 та постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 30.03.2015 року у виконавчому провадженні ВП №46844222, винесені винесених старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області п.Павлишиним Т.І. - відмовити.
Суддя Кітаєва С.Б.