Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"30" квітня 2015 р. Справа № 911/580/15
Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", м. Бориспіль
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецснабхендлінг", Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайки
про стягнення 5932,80 грн.
суддя Лопатін А.В.
за участю представників згідно протоколу судового засідання.
Обставини справи:
Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (надалі позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецснабхендлінг" (надалі відповідач) про стягнення 5932,80 грн. з яких: 4898,43 грн. основного боргу; 348,52 грн. пені; 80,55 грн. 3% річних; 605,30 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов договору від 30.04.2015 р. №02.1.2-14/25-66 у редакції додаткової угоди №4 від 20.05.2014 р., у частині оплати послуг, наданих позивачем віповідачем.
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.02.2015 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 11.03.2015 р.
10.03.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником позивача подано документи на вимогу ухвали суду.
11.03.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником позивача подано клопотання про залучення іншого відповідача.
11.03.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником відповідача подано відзив у якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні 11.03.2015 р., заслухавши присутніх представників учасників судового процесу, оголошено перерву до 14.04.2015 р.
08.04.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представник позивача подав заперечення на відзив у яких просить задовольнити позовні вимоги.
14.04.2015 р. у судовому засіданні оголошено перерву до 23.04.2015 р., про що присутніми представниками учасників судового процесу підписано відповідну розписку. Присутніми представниками учасників судового процесу подано клопотання у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України про продовження строку розгляду спору.
Ухвалою господарського суду Київської області від 14.04.2015 р. було задоволено вищезазначене клопотання та продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів.
У судовому засіданні 23.04.2015 р., заслухавши присутніх представників учасників судового процесу, судом оголошено перерву до 30.04.2015 р.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судовому представників сторін, суд
встановив:
30 квітня 2010 року між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (позивач, власник мереж), Фізичною особою-підприємцем Плясом Олексієм Миколайовичем (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансаерохендлінг» (платник) укладено договір про технічне забезпечення електропостачання споживача № 02.1.2-14/25-66 відповідно до п.1.1. якого власник мереж забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії споживачу в обсягах згідно з договором про постачання або купівлю-продаж електричної енергії, з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а споживач дотримується установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачує за отримані послуги, визначені п. 4.1. цього договору.
Згідно з п. 4.1.1. договору споживач зобов'язується здійснювати оплату:
- За перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електромереж згідно з додатком № 5 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії» (за умови середньомісячного споживання активної електроенергії більше 5000 кВт/год);
- За технічне обслуговування електричних установок споживача (в разі письмового звернення споживача щодо необхідності проведення обслуговування та при можливості власника мереж, а також при умові укладання додаткової угоди до договору).
Пунктом 7.1. договору встановлено, що облік активної та реактивної електроенергії у споживача, струмоприймачі якого приєднані до електричних мереж власника мереж, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ.
У п. 7.3. договору зазначено, що на підставі показів засобів обліку електричної енергії у терміни, передбачені додатком № 6 «Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту споживача про покази приладів обліку», споживачем та власником мереж оформлюються такі документи:
- Акт про обсяг переданої споживачу електричної енергії;
- Акт результатів замірів електричної енергії.
Відповідно до п. 9.1. договору відносини між споживачем та постачальником електричної енергії регулюються умовами договору про постачання електричної енергії.
Пунктом 10.8. договору передбачено, що цей договір діє з 18.11.2009 р. до 18.11.2010 р.
Сторони погодили, до договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України (п. 10.9. договору).
Зазначений договір підписано уповноваженими представниками та скріплено відтисками печаток підприємств.
Крім того, 20 травня 2014 року між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (позивач, сторона-1), Фізичною особою-підприємцем Плясом Олексієм Миколайовичем (сторона-2), Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансаерохендлінг» (сторона-3) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецснабхендлінг» (сторона-4) укладено додаткову угоду № 4, відповідно до п. 1 якої сторони погодили:
- За згодою сторони-1 та сторони-2, сторона-3 передає стороні-4, а сторона-4 приймає на себе всі права та обов'язки (зобов'язання) сторони-3 згідно умов договору;
- Права та обов'язки сторони-3 за договором сторона-4 набуває з 01.03.2014 р.
- Сторона-1 та сторона-2 не заперечує проти заміни сторони-3 в договорі стороною-4, підписуючи зі своєї сторони угоду та дають свою згоду на відповідну заміну в порядку та на умовах, визначених цією угодою;
- Всі зобов'язання за договором, в тому числі грошові, які виникли до 01.03.2014 р. у сторони-3 перед стороною-1 мають бути виконані стороною-3 на користь сторони-1 згідно умов договору;
- З 01.03.2014 р. сторона-4 несе обов'язок по виконанню всіх зобов'язань за договором перед стороною-1, в тому числі, по невиконаних неналежно виконаних зобов'язаннях (в тому числі по грошових) сторони-3 перед стороною-1, що виникли до 01.03.2014 року.
- Відступлення прав та обов'язків сторони-3 на користь сторони-4 відбувається безоплатно;
- Сторона-4 підписуючи цю угоду, підтверджує, що їй була передана вся необхідна інформація (документація), пов'язана із договором, зокрема і та, що стосується спорів і суперечностей за договором між стороною-1 та стороною-3.
Зазначена угода підписана уповноваженими представниками та скріплена відтисками печаток підприємств.
Як зазначає позивач, на виконання умов договору позивачем складено та передано споживачу рахунки-фактури та акти приймання-здачі виконаних послуг за січень 2014 р. на суму 1244,50 грн., за лютий 2014 р. на суму 1318,40 грн., жовтень 2014 р. на суму 945,16 грн., листопад 2014 р. на суму 1390,37 грн., на загальну суму - 4898,43 грн.
У свою чергу, відповідач, за твердженнями позивача, в порушення зобов'язань за договором допустив пропущення строків оплати послуг,наданих в січні-лютому та в жовтні-листопаді 2014 року, у зв'язку із чим у відповідача перед позивачем наявна заборгованість у розмірі 4898,42 грн.
Як зазначено вище, відповідно до п. 1. Додаткової угоди №4 від 20.05.2014 р. всі зобов'язання за договором, в тому числі грошові, які виникли до 01.03.2014 р. у ТОВ «Транс-Аеро-Хендлінг» перед ДП «МА «Бориспіль» мають бути виконані ТОВ «Транс-Аеро-Хендлінг» на користь ДП «МА «Бориспіль» згідно умов договору.
В той же час, п. 1. Додаткової угоди №4 від 20.05.2014 р. сторони погодили, що з 01.03.2014р. ТОВ «Спецснабхендлінг» несе обов'язок по виконанню всіх зобов'язань за договором перед ДП «МА «Бориспіль», в тому числі, по невиконаних неналежно виконаних зобов'язаннях (в тому числі по грошових) ТОВ «Транс-Аеро-Хендлінг» перед ДП «МА «Бориспіль», що виникли до 01.03.2014 року.
З системного налізу вказаних вище абзаців умов п. 1. Додаткової угоди №4 від 20.05.2014 р. до договору №02.1.2-14/25-66 від 30.04.2010 р. про технічне забезпечення електропостачання споживача вбачається, що умови вказаної додаткової угоди у частині визначення обсягу прав та обов'язків відповідача, які переходять до останнього за умовами договору №02.1.2-14/25-66 від 30.04.2010 р. є взаємосуперечливими та взаємовиключними.
Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами частини першої статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на той факт, що умови п. 1. Додаткової угоди №4 від 20.05.2014 р. до договору №02.1.2-14/25-66 від 30.04.2010 р. про технічне забезпечення електропостачання споживача у частині визначення обсягу прав та обов'язків відповідача, які переходять до останнього за умовами договору №02.1.2-14/25-66 від 30.04.2010 р. є взаємосуперечливими та взаємовиключними, вказана додаткова угода, як підстава заявлених позивачем позовних вимог не є належним доказом у розумінні ст. ст. 33, 34 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, а також враховуючи недоведеність позивачем факту порушення саме відповідачем суб'єктивного матеріального права або законного інтересу позивача, суд дійшов висновку, що пред'явлені до відповідача вимоги про стягнення 4898,43 грн. основного боргу, з підстав, викладених у позовній заяві, є необґрунтованими та недоведеними належними доказами, в зв'язку з чим задоволенню не підлягають.
Вимоги щодо стягнення з відповідача 348,52 грн. пені, 80,55 грн. 3% річних та 605,30 грн. інфляційних втрат є похідними від вимоги про стягнення основного боргу, відповідно, останні також судом залишаються без задоволення.
Витрати про сплаті судового збору, у відповідності до частини п'ятої ст. 49 ГПК України, у разі відмови у задоволенні позову, покладаються судом на позивача.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. У задоволенні позову відмовити.
Повне рішення складено 19.05.2015 року.
Суддя А.В. Лопатін