Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16
тел. 239-72-81
"01" квітня 2015 р. Справа № 911/430/15
Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариством з обмеженою відповідальністю “Легіон”, с.Кіровка, Криворізький район, Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Край-2”, м.Сквира
про стягнення 14666,59 грн.
за участю представників згідно з протоколом судового засідання.
Обставини справи:
Товариством з обмеженою відповідальністю “Легіон” (надалі позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Край-2” (надалі відповідач) про стягнення 14666,59 грн. з яких: 13142,32 грн. основного боргу; 244,29 грн. 3 % річних; 1279,98 грн. пені.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору поставки від 09.11.2007 р. № 528 у частині здійснення оплати поставленого позивачем товару.
Ухвалою господарського суду Київської області від 06.02.2015 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 04.03.2015 р.
04.03.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником позивача подано документи на вимогу ухвали суду.
Ухвалою господарського суду Київської області від 04.03.2015 р., у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено на 01.04.2015 р.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання ухвалами суду від 06.02.2015 р. та 04.03.2015 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштових відправлень з підписом представника відповідача у графі «вручено», в судове засідання явку представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи та заслухавши присутніх представників позивача, суд
встановив:
09 листопада 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Легіон» (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Край» (покупець) було укладено договір поставки № 528 (далі договір), відповідно до умов якого постачальник постачає і передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує товари згідно з замовленням покупця (додаток № 1 “Бланк замовлення”) та товаросупровідною документацією, які складають невід'ємну частину цього договору, на умовах цього договору (пункт 1.1. договору).
Відповідно до договору покупець надає замовлення постачальнику на підставі прас-листа, затвердженого сторонами та діючого на дату замовлення, в якому наведено список товарів, що поставляються за цим договором, та їх ціни, який є невід'ємною частиною цього договору (додаток № 2 «Специфікація»).
Відповідно до пункту 2.1. договору, постачальник повинен поставляти товари вчасно, до відповідної філії, магазину покупця, який вказаний у замовленні, у відповідній кількості та належної якості, а також у відповідності до усіх інших вимог згідно з замовленням, договором та законодавством.
Пунктом 2.7. договору встановлено, що право власності і ризик випадкової загибелі або пошкодження товарів переходить від постачальника до покупця з моменту, коли товари поставлено покупцеві вивантаженням на платформу магазину, і сторони підписали накладну, що засвідчує те, що товари були отримані покупцем.
Згідно з пунктом 3.3. договору, покупець здійснює вчасний розрахунок за товари. Оплата виконується шляхом банківського переказу на рахунок постачальника, зазначений у статті 9 договору, протягом терміну платежу зазначеного у пункті 1.1. додатку № 3 “Спеціальні умови”, за умови, що сума платежу не менше 50,00 грн. та, що постачальник надасть належним чином оформлені рахунки та накладні (у формі відповідно до інструкцій покупця) на адресу покупця. Якщо постачальник не надасть рахунки та накладні вчасно, покупець має право затримати розрахунок на відповідний час затримки у наданні документів. Покупець зобов'язаний попередити постачальника про недоліки у одержаних рахунках-фактурах та/чи накладних. Рахунки-фактури без номеру замовлення будуть відсилатися назад та не будуть оплачуватись покупцем.
Пунктом 1.1. додатку №3 до договору поставки сторони погодили, що покупець оплачує реалізовані товари за період один календарний тиждень у магазинах покупця протягом 10 банківських днів з дня закінчення календарного тижня за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені рахунки та накладні на адресу покупця, яка вказана у статті 9 протягом не більше ніж 7 днів з дня поставки. Якщо постачальник не надасть рахунки та накладні вчасно, покупець має право затримати розрахунок на відповідний час затримки наданих документів.
Договір укладений строком до 31 грудня 2007 року. Строк дії договору автоматично продовжується на додаткові однорічні терміни у випадку, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення його строку дії будь-яка сторона не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір припинити його дію (п. 8.1. договору).
05 вересня 2010 року між ТОВ «Легіон» (постачальник, позивач у справі), ТОВ «Край» та ТОВ «Край-2» було укладено додаткову угоду до договору поставки№528 від 09.11.2007 р. про заміну сторони у зобов'язанні, відповідно до п.1 якого, у зв'язку з тим, що ТОВ «Край» має намір припинити здійснення роздрібної торгівлі через торговельну мережу власних магазинів, в т.ч. не планує продавати товари постачальника, та втратило інтерес до договору, а ТОВ «Край-2» має намір розпочати здійснення роздрібної торгівлі через торговельну мережу власних магазинів, в т.ч. продавати товари постачальника, постачальник не заперечує та підтверджує в повному обсязі зобов'язання щодо поставок товарів до ТОВ «Край-2» на умовах укладеного з ТОВ «Край» договору. Сторони дійшли згоди про заміну сторони покупця з ТОВ «Край» на ТОВ «Край-2» у зобов'язанні по договору з 05 вересня 2010 року.
Приписами ст. 520 ЦК України передбачено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу (ст. 521 ЦК України).
Згідно з частиною першою ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Таким чином, після укладення додаткової угоди від 05.09.2010 р. до ТОВ «Край-2» від ТОВ «Край» перейшли усі права та обов'язки покупця за договором поставки від 09.11.2007 р. №528.
Оскільки сторонами не надано суду доказів припинення договору поставки у порядку встановленому п. 8.1 договору, дію договору поставки від 09.11.2007 р. № 528 пролонговано до 31 грудня 2014 року.
На виконання умов договору поставки від 09.11.2007 р. №528 позивачем за період з 13.12.2013 р. по 03.09.2014 р. було поставлено відповідачеві товар на суму 13211,60 грн., що підтверджується підписаними представниками сторін та скріпленими відтисками печаток юридичних осіб наступними видатковими накладними: №008010 від 13.12.2013 р. на суму 523,80 грн., №008185 від 20.12.2013 р. на суму 362,80 грн., №000325 від 15.01.2014 р. на суму 761,50 грн., №000376 від 17.01.2013 р. на суму 415,80 грн., №000525 від 24.01.2014 р. на суму 160,50 грн., №000678 від 31.01.2014 р. на суму 578,30 грн., №001214 від 21.02.2014 р. на суму 268,50 грн., №001554 від 07.03.2014 р. на суму 470,80 грн., №001655 від 13.03.2014р. на суму 1091,00 грн., №001682 від 13.03.2014 р. на суму 271,80 грн., № 001731 від 14.03.2014р. на суму 108,00 грн., №001903 від 21.03.2014 р. на суму 631,80 грн., №002449 від 11.04.2014 р. на суму 618,20 грн., №003356 від 16.05.2014 р. на суму 669,80 грн., №003698 від 29.05.2014 р. на суму 474,30грн., №003859 від 06.06.2014 р. на суму 192,50грн., №004023 від 12.06.2014р. на суму 475,30 грн., №004105 від 17.06.2014 р. на суму 404,70 грн., №004394 від 27.06.2014 р. на суму 1074,60 грн., №004539 від 03.07.2014 р. на суму 192,50 грн., №004565 від 03.07.2014 р. на суму 316,50 грн., №004642 від 07.07.2014 р. на суму 205,50 грн., №004693 від 10.07.2014 р. на суму 316,50 грн., №004765 від 11.07.2014 р. на суму 199,00 грн., №005017 від 24.07.2014 р. на суму 354,60 грн., №005147 від 29.07.2014 р. на суму 300,00грн., №005184 від 31.07.2014 р. на суму 354,60грн., №005716 від 21.08.2014 р. на суму 211,40 грн., №005754 від 22.08.2014р. на суму 347,80 грн., №005897 від 28.08.2014 р. на суму 272,80 грн., №005919 від 28.08.2014 р. на суму 286,40 грн. та № 006021 від 03.09.2014 р. на суму 300,00 грн.
Враховуючи той факт, що вказані видаткові накладні підписані представниками сторін, скріплені відтисками печаток позивача та відтисками штампів відповідача, за відсутності будь-яких доказів щодо неналежної якості поставленого товару з сторони відповідача, суд приходить до висновку, що позивачем належним чином виконано зобов'язання щодо поставки товару на суму 13211,60 грн.
З п. 1.1. додатку №3 до договору поставки вбачається, що відповідач мав здійснити розрахунок з позивачем за реалізовані товари за період один календарний тиждень у магазинах покупця, поставлені за вказаними вище видатковими накладними, протягом 10 банківських днів з дня закінчення календарного тижня за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені рахунки та накладні на адресу покупця, яка вказана у статті 9 протягом не більше ніж 7 днів з дня поставки.
Згідно з приписами частини першої ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Таким чином, положення п. 1.1. додатку №3 до договору поставки від 09.11.2007р. № 528 не відповідають вимогам ст. 530 ЦК України щодо встановлення строку (терміну) виконання, у даному випадку, грошового зобов'язання по сплаті коштів за поставлений товар.
З огляду на вищевказане, з метою визначення моменту виникнення обов'язку у відповідача щодо сплати поставленого позивачем товару, слід застосовувати приписи частини першої ст. 692 ЦК України, відповідно до змісту якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Таким чином, згідно з приписами частини першої ст. 692 ЦК України, у відповідача виникає обов'язок щодо сплати вартості поставленого позивачем товару в дату його поставки (дати підписання видаткової накладної).
У свою чергу, як зазначає позивач, відповідач взяті на себе зобов'язання за вказаним вище договором поставки у частині оплати вартості поставленого позивачем товару не виконав у повному обсязі, у зв'язку з чим за ТОВ «Край-2» рахується заборгованість перед ТОВ «Легіон» у розмірі 13142,32 грн.
Станом на дату судового засідання відповідачем належних та допустимих доказів, які б спростовували факт наявності заборгованості у останнього перед позивачем у розмірі 13142,32 грн. суду не надано.
Врахувавши вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати коштів, за поставлений позивачем за договором поставки №528 від 09.11.2007р. товар в розмірі 13142,32 грн.
Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем дотримано вимог даних норм процесуального законодавства і подано всі докази на підтвердження своїх позовних вимог, в той час як відповідачем не спростовано існування заборгованості перед ТОВ «Легіон» у розмірі 13142,32 грн.
Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 13142,32 грн. боргу за поставлений товар підлягає задоволенню.
Крім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 244,29 грн. 3% річних та 1279,98 грн. пені.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зробивши розрахунок 3% річних по заборгованості за поставлений товар, за кожною видатковою накладною окремо, за період з 13.12.2013 р. по 01.01.2015р. (вказаний у розрахунку позивача), суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 244,29 грн. задовольняє повністю, оскільки сума розрахунку суду більша суми заявленої до стягнення позивачем.
Згідно з частиною першою ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною першою ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 3.8. договору за несвоєчасну оплату продукції покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Відповідно до частини шостої ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Зробивши розрахунок пені по заборгованості за поставлений товар, за кожною видатковою накладною окремо з урахуванням приписів частини шостої ст. 232 ГК України, за період з 13.12.2013 р. по 01.01.2015р. (вказаний у розрахунку позивача), суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 1279,98 грн. задовольняє повністю, оскільки сума розрахунку суду більша суми заявленої до стягнення позивачем.
За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 13142,32 грн. боргу, 244,29 грн. 3% річних та 1279,98 грн. пені, загалом 14666,59 грн.
Судові витрати, відповідно до частини четвертої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на відповідача.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Край-2” (09000, Київська область, м. Сквира, вул. Леніна, буд. 22; код ЄДРПО України 35231874) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон» (53060, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Кіровка, вул. Шкільна, буд. 6; код ЄДРПО Україна 21933658) - 13142 (тринадцять тисяч сто сорок дві) гривні 32 коп. боргу, 1279 (одну тисячу двісті сімдесят дев'ять) гривень 98 коп. пені, 244 (двісті сорок чотири) гривні 29 коп. 3% річних та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) гривень 00 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 18.05.2015 року.
Суддя А.В. Лопатін