12.05.15р. Справа № 904/1422/15
За позовом Селянського (фермерського) господарства "МЕДОК", с. Шевченківка Магдалинівського району Дніпропетровської області
до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО", м. Дніпропетровськ в особі Магдалинівського району електричних мереж Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО", смт. Магдалинівка Магдалинівського району Дніпропетровської області
про скасування рішення комісії Магдалинівського району електричних мереж по розгляду акта про порушення споживачем Правил користування електричною енергією від 16.01.2015 року про нарахування збитків на суму 30 539,48 грн.
Суддя Бєлік В.Г.
Представники:
від позивача:не з''явився;;
від відповідача: Носик Б.М., довіреність № 241/1001 від 14.07.2014 року, начальник відділу з правового забезпечення діяльності районних відділень енергозбуту департаменту
Селянське (фермерське) господарство "МЕДОК" звернулось до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО" в особі Магдалинівського району електричних мереж Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО" в якому просить скасувати рішення комісії Магдалинівського РЕМ по розгляду акта про порушення споживачем Правил користування електричною енергією від 16.01.2015р. про нарахування СФГ "Медок" шкоди на суму 30 534,48 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано наступним.
Між сторонами укладений договір про постачання електричної енергії № 125/22.07 від 26.12.2008р.
21.11.2014р. Енергопостачальною організацією було проведено перевірку дотримання вимог споживачем Правил користування електричною енергією. Перевіркою було встановлено, що споживач - Селянське (фермерське) господарство "МЕДОК" за адресою: Магдалинівський район, с. Євдокіївка, приміщення корпусу по вирощуванню молодняка птиці МТФ №2 порушив ст. 27 Закону України "Про енергоенергетику", пункти 3.3, 3.31, 6.40 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996 року № 28 в редакції Постанови НКРЕ від 22.11.2006 року № 1497.
За результатами розгляду перевірки постачальником електричної енергії було складено акт про порушення Д № 007780 від 21.11.2014р.
16.01.2015р. відбулося засідання комісії по розгляду акту про порушення, за результатами розгляду якого комісією прийнято рішення щодо проведення нарахування за період з14.08.2014р. по 21.11.2014р. згідно з пунктом № 2.5 та за формулою № 2.4 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ.
Рішенням комісії по розгляду акта про порушення споживачем Правил користування електричною енергією оформлене протоколом № 1 від 16.01.2015р. споживачу було проведене нарахування та сформовано рахунок на сплату недоврахованої електричної енергії на суму 30 539, 48 грн.
Позивач вважає, що застосування до нього оперативно-господарських санкцій, згідно рішення, оформленого протоколом засідання комісії по розгляду акта про порушення споживачем правил користування електричною енергією є неправомірним та незаконним, оскільки прийнято з підстав порушення відповідачем пунктів 3.3., 3.31., 6.40., яких він фактично не порушував.
Позивач у судове засідання 12.05.2015р. не з'явився, надав клопотання про відкладення розгляду справи.
Дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки відповідач, як юридична особа був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи та, відповідно до ст. 28 ГПК України надання повноважень на представництво інтересів сторони у процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглянутись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленум Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).
Крім того, суд зазначає, що це вже друге судове засідання, в яке позивач не з'явився, а направив клопотання про відкладення.
Відповідач проти позову заперечує, просить в позові відмовити, подав відповідний відзив.
Суд вважає за можливе розглянути дану справу по суті за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
24.03.2015р. в судовому засіданні оголошувалась перерва до 23.04.2015р.
Ухвалою суду від 23.03.2015р. продовжено строк розгляду справи до 12.05.2015р. та розгляд справи відкладено на 12.05.2014р.
12.05.2015р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
Між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (в пододальшому змінено назву Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго") (далі - відповідача, постачальник) та Селянським фермерським господарством "Медок" (далі - позивач, споживач) укладений договір про постачання електричної енергії № 125/22.07 від 26.12.2008р.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.11.2014р. постачальником було проведено перевірку дотримання вимог споживачем Правил користування електричною енергією. Перевіркою було встановлено, що споживач - Селянське (фермерське) господарство "Медок" за адресою: Магдалинівський район, с. Євдокіївка, приміщення корпусу по вирощуванню молодняка птиці МТФ №2 порушив ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", пункти 3.3., 3.31., 6.40. Правил користування електричною енергією, а саме: відсутня пломба енергопостачальної організації на дверях щита обліку, пошкоджений пломбувальний матеріал (кордова нитка) верхньої пломби - свинець - корпусу електронного лічильника про перевірку засобів обліку. Пломба та пломбувальний матеріал зверху у вхідному контролі - в наявності.
За результатами розгляду перевірки постачальником електричної енергії було складено акт про порушення Д № 007780 від 21.11.2014р.
16.01.2015р. відбулося засідання комісії по розгляду акту про порушення, за результатами розгляду якого комісією прийнято рішення щодо проведення нарахування за період з 14.08.2014р. по 21.11.2014р. згідно з пунктом № 2.5 та за формулою № 2.4 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ.
Рішенням комісії по розгляду акта про порушення споживачем Правил користування електричною енергією оформлене протоколом № 1 від 16.01.2015р. споживачу було проведене нарахування та сформовано рахунок на сплату недоврахованої електричної енергії на суму 30 539,48 грн.
З протоколом №1 від 16.01.2015р. ознайомлений, копію протоколу, і рахунок отримав представник споживача (позивача) Гемай О.П., що підтверджується його підписом.
Позивач вважає, що застосування до нього оперативно-господарських санкцій, згідно рішення, оформленого протоколом засідання комісії по розгляду акта про порушення споживачем правил користування електричною енергією є неправомірним та незаконним, оскільки прийнято з підстав порушення відповідачем пунктів 3.3., 3.31., 6.40., яких він фактично не порушував, оскільки, 17.08.2014р. з приміщення МТФ №2 (корпус по вирощуванню молодняка птиці) Біліченко І.Л. був викрадений провід високого струму чотирьохжильний Ф-16 кв. довжиною 2 метри, та провід чотирьохжильний Ф-16 довжиною 6 метрів. При вчинені крадіжки Біліченко І.Л. вийняв край проводу із лічильника, пошкодивши при цьому пломбу щита обліку та пломбу корпусу лічильника.
За даним фактом Магдалинівським РВ ГУ МВС України було відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України. Згідно вироку Магдалинівського районного суду від 25.11.2014р. Біліченко І.Л. визнаний винним у скоєнні вказаного правопорушення.
На момент здійснення правопорушення корпус по вирощуванню молодняка птиці МТФ №2 був законсервований на осінь-зимовий період. електричне обладнання в даному корпусі не використовувалось, електрична енергія для освітлення корпусу та його вентиляції не споживалася.
21.11.2014р. позивачем були викликані працівники Магдалинівського РЕМ, які відновили електропостачання, встановили пломби та склали акт про порушення.
Право споживача на оскарження в судовому порядку рішення комісії постачальника передбачено пунктом 6.42. Правил користування електричною енергією, які є обов'язковими для сторін відповідно до пункту 2.1. договору про постачання електричної енергії № 125/22.07 від 26.12.2008р.
До того ж, відповідно до статті 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
Частиною 1 статті 236 Господарського кодексу України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.
Згідно з частиною 2 вищезазначеної статті перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним.
Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.
Отже, зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу сплати недоврахованої електричної енергії на суму 30 539,48 грн. є саме оперативно-господарською санкцією.
За частиною 2 статті 237 цього Кодексу порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди із застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.
Суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електргоенергетику" споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією.
Відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику визначена ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", відповідно до якої за порушення законодавства про електроенергетику встановлено законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.
У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформлюється акт порушень.
21.11.2014р. постачальником було проведено планову перевірку дотримання вимог споживачем Правил користування електричною енергією. Перевіркою було встановлено, що споживач - Селянське (фермерське) господарство "Медок" за адресою: Магдалинівський район, с. Євдокіївка, приміщення корпусу по вирощуванню молодняка птиці МТФ №2 порушив ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", пункти 3.3., 3.31., 6.40. Правил користування електричною енергією, а саме: відсутня пломба енергопостачальної організації на дверях щита обліку, пошкоджений пломбувальний матеріал (кордова нитка) верхньої пломби - свинець - корпусу електронного лічильника про перевірку засобів обліку. Пломба та пломбувальний матеріал зверху у вхідному контролі - в наявності.
Відповідно до п. 6.41. Правил користування електричною енергією, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень.
Також, п. 6.41. Правил користування електричною енергією містить певні вимоги щодо порядку складання та змісту акту порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
За результатами проведення перевірки постачальником електричної енергії було складено акт про порушення Д № 007780 від 21.11.2014р., з який складено в присутності представника споживача - Гемай О.П., акт підписано без заперечень.
Лічильник на експертизу не направлявся. Як зазначено у п. 8 акта лічильник був замінений, що підтверджено також копією акту про усунення порушення Правил користування електричною енергією.
Твердження позивача про те, що застосування до нього оперативно-господарських санкцій, згідно рішення, оформленого протоколом від 16.01.2015р. № 1, на підставі яких споживачу було проведене нарахування та сформовано рахунок на сплату недоврахованої електричної енергії на суму 30 539,48 грн. є необґрунтованим, не приймаються судом до уваги, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до пункту 3.3. Правил користування електричною енергією, відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії відповідно до акту про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Тобто, відповідальність за виявлені порушення обліку споживання електричної енергії та дотримання Правил користування електричною енергією несе власник - споживач, тобто Селянське (фермерське) господарство "МЕДОК".
В акті про пломбування засобів обліку від 04.11.2011р. (а.с. 29) зазначено, що споживач приймає на відповідальне зберігання всі пломби та несе повну відповідальність згідно ст. 27 Закону України "Про енергоенергетику", ПКЕЕ та умов договору про постачання електричної енергії, а саме за несанкціонований доступ до приладів обліку та ланцюгів обліку, втручання в роботу засобів обліку електроенергії, порушення цілісності пломб та пломбувального матеріалу, пошкодження приладів обліку.
В позовній заяві позивач стверджує, що зрив пломби та пошкодження пломби виникли внаслідок крадіжки здійсненої Біліченко І.Л. 17.08.2014р. Корпус по вирощуванню молодняка птиці МТФ №2 об'єкт не працював та електроенергія була відсутня в період за який нарахована сума за недораховану електроенергію. Крім того позивач заявляє, що він повідомляв відповідача про зрив пломби та пошкодження кабелю.
Однак в акті технічної перевірки засобів обліку електричної енергії до 1 000В В№016942 від 04.11.2014р. зазначено про проведення планової технічної перевірки у споживача Селянського (фермерського) господарства "МЕДОК" за адресою: с. Євдокіївка (а.с. 30-31).
Заява позивача про повідомлення відповідача про зрив пломби та пошкодження кабелю належними та допустимими доказами не підтверджується.
Факт споживання позивачем електричної енергія по спірном об'єкті підтверджується актами про використану електричну енергію № 221 за вересень 2014р., жовтень 2014р. та за листопад 2014р. (а.с. 33-35), які підписані позивачем та відповідачем, та скріплені печатками підприємств.
Згідно акту про усунення порушення Правил користування електричною енергією № 007780 від 21.11.2014р. енергопостачальник здійснив лише заміну приладу обліку, що також підтверджує наявність електричної енергії (а.с. 32).
Відповідно до статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Отже, враховуючи викладене, суд вважає доводи позивача необґрунтованими та безпідставними у зв'язку з чим, відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог.
Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено
18.05.2015р.
Суддя В.Г. Бєлік