Справа №701/1116/13-к
12 лютого 2014 року Маньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого - судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
потерпілої - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Маньківка кримінальне провадження з клопотанням прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру, щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Н-Шмідтовка, Новоодеського району Миколаївської області, зареєстрованого АДРЕСА_1 та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше, в силу ст. 89 КК України, не судимого, який вчинив суспільно-небезпечене діяння, передбачене ч. 1 ст. 164 КК України, суд
ОСОБА_6 , згідно рішення Маньківського районного суду від 17.10.2000р. зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання дитини - доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_4 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 06.10.2000 року і до повноліття дитини, але не менше 1/2 частини неоподатковуваного мінімуму заробітної плати в місяць на дитину.
Однак ОСОБА_6 , при наявності вищевказаного рішення суду, що набрало чинності 17.10.2000, у період з 08.02.2012 по 28.08.2013 тобто тривало, систематично і наполегливо ухиляється від виконання рішення суду від 17.10.2000, щодо сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), а саме не став на облік у Маньківському районному центрі зайнятості та не вживав заходів спрямованих на влаштування на роботу таким чином вчиняв діяння, які спрямовані на невиконання вищевказаного рішення суду.
Вищевказані дії ОСОБА_6 , у період з 08.02.2012 по 28.08.2013 призвели до виникнення заборгованості зі сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів) на користь ОСОБА_4 , в сумі 6400 грн. 37 коп.
02.09.2013 року ОСОБА_6 пред'явлено підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, тобто злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
В зв'язку з наявністю у ОСОБА_6 психічного захворювання, яке позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії, прокурор звернувся до суду з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_6 примусових заходів медичного характеру, яке підтримав в судовому засіданні.
Захисник висловив думку про необхідність застосувати відносно ОСОБА_6 примусові заходи медичного характеру та підтримав клопотання прокурора.
Відповідно до ч.2 ст.19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого Кримінальним Кодексом України, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання.
Факт вчинення суспільно небезпечного діяння ОСОБА_6 , підтверджується такими перевіреними судом, доказами:
- показами потерпілої ОСОБА_4 яка суду показала, що від шлюбу з ОСОБА_6 вони мають спільну доньку ОСОБА_7 08.05.1998 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно виконавчого листа № 2-895 виданого Маньківським районним судом Черкаської області від 17.10.2000 року ОСОБА_6 , зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_7 , у розмірі ? частини від всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 06.10.2000 року і до повноліття дитини, але не менше ? частини неоподаткованого мінімуму заробітної плати в місяць на дитину. Заборгованість ОСОБА_6 по сплаті аліментів станом на 28.08.2013р. становить 6400,37 грн.
- довідкою відділу ДВС № 59 від 28.08.2013р., згідно якої заборгованість по сплаті аліментів станом 28.08.2013р. ОСОБА_6 становить 6400,37 грн.(а.с.14)
- виконавчим листом від 17.10.2000р. № 2-895/2000, згідно якого ОСОБА_6 , зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання дитини - доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_4 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 06.10.2000 року і до повноліття дитини, але не менше 1/2 частини неоподатковуваного мінімуму заробітної плати в місяць на дитину (а.с. 15), та іншими матеріалами справа
Судом встановлено, що згідно акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 588 від 27 грудня 2013 року ОСОБА_6 страждає хронічним психічним захворювання у формі органічного психічного розладу в наслідок хронічної алкогольної інтоксикації, перенесеної черепно-мозкової травми із забоєм головного мозку і субарахноїдальним крововиливом (2008р.), який виник на фоні легкої розумової відсталості з вираженими інтелектуально-мнестичними розладами, проявами алкогольної деградації і некритичності, явищами енцефалопатії і судомними приступами - на період часу, до якого відноситься скоєння підекспертним інкримінованого йому правопорушення, він не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними і на теперішній час також не може усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, не може приймати участь у слідчих діях і судовому процесі. За своїм психічним станом на теперішній час через вказані прояви хронічного психічного захворювання у формі органічного психічного розладу в наслідок хронічної алкогольної інтоксикації, перенесеної черепно-мозкової травми із забоєм головного мозку і субарахноїдальним крововиливом (2008р.), який виник на фоні легкої розумової відсталості з вираженими інтелектуально-мнестичними розладами, проявами алкогольної деградації і некритичності, явищами енцефалопатії із судомними приступами, відмічені в клінічній картині грубо виражені прояви виснажуваності, розлади пам'яті і інтелекту, прояви алкогольної деградації, некритичності до свого стану і ситуації у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності, що становить пасивний тип суспільної небезпеки і може привести до скоєння підекспертним суспільно-небезпечних дій - ОСОБА_6 потребує госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом і лікування у примусовому порядку.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, шляхом повного, і всебічного дослідження в судовому засіданні, суд вважає, що суспільно небезпечне діяння з приводу якого порушена справа, мало місце і вчинено ОСОБА_6 .
Згідно висновків вищевказаного акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи, за своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_6 потребує застосування відносно нього примусових заходів медичного характеру, у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.
Відповідно ч. 1 ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати примусові заходи медичного характеру.
Частиною 3 ст. 94 КК України госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку, таким чином суд приходить до висновку про застосування, щодо ОСОБА_6 примусового заходу медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Арешт на майно не накладався.
Речові докази по справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 19, 93, 94 КК України, ст.ст. 508, 513 КПК України, суд -
Застосувати відносно ОСОБА_6 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області протягом 30 днів з дня її проголошення.
СУДДЯ ОСОБА_8