Ухвала
іменем україни
13 травня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Дьоміної О.О.,
суддів: Дем'яносова М.В., Коротуна В.М.,
Парінової І.К., Ступак О.В.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Сведбанк» про зміну умов кредитування, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» на рішення апеляційного суду м. Києва від 15 травня 2014 року,
У лютому 2011 року публічне акціонерне товариство «Сведбанк» (далі - ПАТ «Сведбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, обґрунтовуючи вимоги тим, що 18 липня 2007 року між акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» (змінило назву на ПАТ «Сведбанк») (далі - АКБ «ТАС-Комерцбанк») та ОСОБА_3 укладено договір № 0050/0707/71-153, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 142 000 доларів США строком до 18 липня 2031 року зі сплатою 12,5 % річних за користування кредитом. У зв'язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань станом на 06 січня 2011 року виникла заборгованість у розмірі 88 343 долари 35 центів США та 121 870 грн 74 коп., яку позивач просив стягнути на свою користь з ОСОБА_3
У грудні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом, у якому просила внести зміни до п. 1.1 кредитного договору від 18 липня 2007 року № 0050/0707/71, зазначивши розмір заборгованості за кредитом у розмірі 446 133 грн 92 коп. та строк повернення кредиту до 18 липня 2035 року включно; внести зміни до п. 3.1. кредитного договору, доповнивши пункт після слів «позичальник зобов'язується здійснювати погашення заборгованості за кредитом» словами «рівними щомісячними платежами в сумі 1820 грн 95 коп., починаючи з 18 лютого 2015 року»; та зобов'язати ПАТ «Сведбанк» розрахувати графік погашення заборгованості за кредитним договором з урахуванням викладених змін. В обґрунтування вимог ОСОБА_3 посилалась на зміну істотних економічних умов у країні, різке зростання курсу долара США відносно національної валюти, що призвело до збільшення її боргових зобов'язань, у той час як вона втратила джерело доходів і на даний період часу не може виконувати взяті на себе зобов'язання.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 квітня 2013 року позов ПАТ «Сведбанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Сведбанк» заборгованість за кредитним договором від 18 липня 2007 року № 0050/0707/71-153, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 79 947 доларів США, відсотків за користування кредитом - 15 544 долари 95 центів США та пені - 21 214 долари 71 цент США. В іншій частині позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 15 травня 2014 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 квітня 2013 року в частині задоволення позову ПАТ «Сведбанк» скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Сведбанк» заборгованість за кредитним договором від 18 липня 2007 року № 0050/0707/71-153 у вигляді прострочених відсотків станом на 06 січня 2011 року в розмірі 13 396 доларів 35 центів США та пеню - 13 565 грн 24 коп. У решті позову відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ТОВ «ФК «Вектор Плюс» просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
Зазначеним вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції у повній мірі не відповідає.
Встановлено, що 18 липня 2007 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» (змінило назву на ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_3 укладено договір № 0050/0707/71-153, відповідно до умов якого остання отримала кредит на придбання квартири у розмірі 142 000 доларів США строком до 18 липня 2031 року включно. Згідно з умовами договору ОСОБА_3 зобов'язалась щомісячно до 10-числа місяця сплачувати 493 долари США в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту та проценти за користування кредитом в розмірі 12,5 % річних у період з 1 по 10 число включно, за попередній календарний місяць (а. с. 5-9, т. 1).
Згідно з розрахунком ПАТ «Сведбанк» заборгованість за кредитним договором станом на 06 січня 2011 року становить 88 343 долари 35 центів США та 121 870 грн 74 коп., з якої: 74 947 доларів США - заборгованість за кредитом; 13 396 доларів 35 центів США - заборгованість за процентами; 121 870 грн 74 коп. - пеня (а. с. 17, т. 1).
Задовольняючи позов ПАТ «Сведбанк», суд першої інстанції виходив із того, що внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором у неї утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню на користь банку. Відмовляючи в позові ОСОБА_3, суд першої інстанції, з висновками якого в цій частині погодився й апеляційний суд, дійшов висновку, що позивачем за зустрічним позовом не доведено наявності умов, необхідних для зміни умов кредитного договору у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладанні кредитного договору. А зростання/коливання курсу іноземної валюти не є достатньою підставою для розірвання кредитного договору на підставі ст. 652 ЦК України.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення первісного позову та задовольняючи позов ПАТ «Сведбанк» частково, апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції, стягуючи заборгованість у більшому розмірі, вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивач за первісним позовом не змінював вимог у частині розміру заборгованості. Крім того, в матеріалах справи відсутній розрахунок суми заборгованості, що була стягнута за рішенням суду. Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у банку відсутні підстави для дострокового стягнення кредиту, так як ОСОБА_3 сплатила заборгованість за тілом кредиту до 11 листопада 2018 року (а. с. 58).
Повністю погодитися з такими висновком судів першої та апеляційної інстанцій не можна, оскільки суди дійшли їх з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ст. 37 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.
Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Із касаційної скарги та матеріалів справи вбачається, що 28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «ФК «Вектор плюс» укладено договір факторингу № 15, згідно з умовами якого останнє набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором від 18 липня 2007 року № 0050/0707/71-153, укладеним між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_3
Вирішуючи спір, суд першої інстанції на зазначені вище положення закону уваги не звернув, у порушення ст. ст. 10, 60, 212-214 ЦПК України не сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, зокрема, не звернув уваги на те, що на підставі договору про відступлення права вимоги від 28 листопада 2012 року ПАТ «Сведбанк» передало права вимоги за спірним договором кредиту ТОВ «ФК «Вектор плюс».
Крім того, як вбачається із матеріалів цивільної справи, ФК «Вектор плюс» подавало до суду першої інстанції клопотання про залучення до участі у справі як правонаступника позивача ПАТ «Сведбанк», яке у порушення вимог ст. 168 ЦПК України судом не розглянуто.
Переглядаючи справу, суд апеляційної інстанції в порушення ст. ст. 37, 303, 304 ЦПК України зазначені порушення не усунув, також не вирішив питання про застосування процесуального правонаступництва на стадії апеляційного провадження у зв'язку із заміною кредитора після початку розгляду справи судом та передчасно залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення судом процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ураховуючи, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, повністю не встановлені, судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 квітня 2013 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 15 травня 2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Дьоміна
Судді: М.В. Дем'яносов
В.М. Коротун
І.К. Парінова
О.В. Ступак