13 травня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Кафідової О.В.,
суддів: Висоцької В.С., Гримич М.К., Умнової О.В., Фаловської І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Житомирського обласного військового комісаріату про відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою Житомирського обласного військового комісаріату на ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 10 жовтня 2014 року,
У жовтні 2013 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача 8000 грн моральної шкоди.
Позов мотивовано тим, що 12 квітня 2012 року позивач подав заяву до Житомирського обласного військового комісаріату про виплату одноразової грошової допомоги на підставі ч.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», п. 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов"язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою КМУ від 28 травня 2008 року №499. 27 квітня 2012 року аналогічна заява була направлена до Житомирського міського військового комісаріату. У зв"язку з відмовою відповідача від надання висновку Міністерству оборони України щодо можливості виплатити одноразову грошову допомогу, позивач був змушений звернутися до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про визнання дій неправомірними. Вказаний позов був задоволений постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 31 липня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2012 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 червня 2013 року. Внаслідок протиправної поведінки відповідача, позивач був змушений звернутися до суду за захистом порушеного права та витрачати час на юридичні консультації, підготовку скарг та судових позовів. Протиправні дії відповідача спричинили порушення звичного життєвого укладу позивача, що негативно позначилося на психічному стані останнього. Розмір моральної шкоди позивач оцінив у розмірі 8000 грн.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 13 червня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Не погоджуючись з даним рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, яка ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 1 вересня 2014 року була залишена без руху з наданням заявнику строку - протягом тридцяти днів з дня отримання копії ухвали, для виправлення недоліків.
Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 10 жовтня 2014 року Житомирському обласному військовому комісаріату відмовлено у відкритті апеляційного провадження за поданою ним апеляційною скаргою.
Відповідач, не погоджуючись з даною ухвалою суду апеляційної інстанції подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати з направленням справи для продовження розгляду до апеляційного суду.
Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 1 вересня 2014 року апеляційна скарга відповідача була залишена без руху з наданням заявнику строку - протягом тридцяти днів з дня отримання копії ухвали для виправлення недоліків, а саме: подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження з обґрунтуванням поважності причин його пропуску, оскільки суд вважав недостатньо вагомими доводи апелянта щодо визнання причин пропуску ним строку поважними.
Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 10 жовтня 2014 року Житомирському обласному військовому комісаріату відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення місцевого суду з підстав, передбачених ч.ч. 3,5 ст. 297 ЦПК України.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, викладені в заяві відповідача є неповажними та не підтверджуються доказами. Крім того, підстави пропуску строку, зазначені у заяві є аналогічними тим, що вже визнані судом неповажними.
Згідно матеріалів справи, вперше відповідач своєчасно подав апеляційну скаргу, яка ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 4 липня 2014 року була залишена без руху для оплати судового збору та в подальшому ухвалою цього ж суду від 23 липня 2014 року повернута заявнику в силу не виправлення недоліків.
Повторно звертаючись до суду з апеляційною скаргою відповідач просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції посилаючись на отримання ухвали апеляційного суду про залишення скарги без руху 7 липня 2014 року, неможливість сплатити судовий збір у встановлений в ухвалі строк, перебування представника військового комісаріату у відпустці та у відрядженні. В обґрунтування вказаних обставин додав до скарги копію супровідного листа про направлення копії ухвали судом, відповідні копії витягів з наказів про відпустку і відрядження.
При цьому, жодних відомостей про отримання відповідачем копії рішення суду першої інстанції матеріали справи не містять.
З урахуванням того, що відповідно до вимог ЦПК України відмова у відкритті апеляційного провадження є перешкодою для повторного звернення особи з апеляційною скаргою та оскарження судового рішення колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про застосування саме цих процесуальних наслідків, не надав належної оцінки обставинам, на які заявник посилався як на підставу поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
За таких обставин, постановлену ним ухвалу слід скасувати з підстав, передбачених ч. 1 ст. 342 ЦПК України, з направленням справи до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
При цьому, колегія суддів вказує Житомирському військовому комісаріату на те, що відповідно до ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу Житомирського обласного військового комісаріату задовольнити.
Ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 10 жовтня 2014 року скасувати.
Справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.В. Кафідова
судді В.С. Висоцька
М.К. Гримич
О.В. Умнова
І.М. Фаловська