22 квітня 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі суддів:
Амеліна В.І., Остапчука Д.О., Савченко В.О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - Лозівське бюро технічної інвентаризації, про поділ майна подружжя, визнання права спільної сумісної власності, стягнення матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Харківської області від 22 грудня 2014 року,
У травні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що з 1 лютого 1986 року по 23 липня 2012 року вона знаходилася у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. 18 травня 1988 року подружжя придбало будинок АДРЕСА_1 у м. Лозова Харківської області. Рішенням суду від 20 червня 2007 року за відповідачем визнано право власності на будинок АДРЕСА_2 у м. Лозова Харківської області. За час шлюбу зазначений будинок був капітально відремонтований їх спільними зусиллями, що істотно збільшило його вартість. Посилаючись на те, що досягти згоди щодо поділу спільного майна вони не можуть, просила суд провести поділ в натурі житлового будинок АДРЕСА_1 та визначити її частку у будинку АДРЕСА_2 у м. Лозова Харківської області у розмірі 1/3 частини; стягнути з відповідача понесені нею витрати на оформлення документів у сумі 2 125 грн 69 коп. та 3 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25 червня 2014 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Поділено спільне сумісне майно подружжя, а саме: будинок АДРЕСА_1 у м. Лозова Харківської області за варіантом № ІV висновку експертів від 21 травня 2014 року № 2377/5284/5285 (додаток № 4 до висновку), згідно якого визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину даного домоволодіння, та виділено їй в натурі: житлові будівлі А-1: тамбур І, площею 4,3 кв. м; частину коридору 1-1, площею 3,2 кв. м; кухню 1-2, площею 4,9 кв. м; житлову кімнату 1-3, площею 8,8 кв. м; житлову кімнату 1-4, площею 11,9 кв. м, а всього по жилим приміщенням 33,1 кв. м на суму 18 418 грн; надвірні споруди: літню кухню (К); сарай (В); сарай (Ж); душ (Д); вбиральню (У); частину огорожі (№№1,2,3) на загальну суму надвірних будівель 14 318 грн., а разом з жилими приміщеннями на суму 32 736 грн.
Визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 у м. Лозова Харківської області та виділено йому в натурі: житлові будівлі А-1: частину коридору 1-1, площею 7,0 кв. м; житлову кімнату 1-5, площею 11,2 кв.м; службове 1-6, площею 8,9 кв.м., всього по жилим приміщенням 27,1 кв.м на суму 15 080 грн; надвірні споруди: гараж (К-1); погріб (Г); колонку (Л); замощення (І); частину огорожі, ворота (№ №1, 2, 3) на загальну суму надвірних будівель 17 095 грн, а разом з жилими приміщеннями на суму 32 175 грн.
Для здійснення зазначеного варіанту поділу житлового будинку між його співвласниками в натурі:
Зобов'язано ОСОБА_4 виконати наступні переобладнання в житловому будинку:
- демонтувати перегородку між приміщенням коридору "1-1" та кухні "1-2", організувавши приміщення кухонь площею 7,00 кв.м та 8,1 кв.м;
- закласти дверний проріз між приміщенням житлової кімнати "1-3" та службового "1-6";
- у віконному прорізі приміщення коридору "1-1" влаштувавши дверний проріз.
Зобов'язано ОСОБА_5 демонтувати перегородку між приміщенням житлової кімнати "1-5" та службовим приміщенням "1-6", організувавши приміщення житлової кімнати площею 20,1 кв. м, та між приміщенням житлових кімнат "1-3" та 1-4", організувавши приміщення житлової кімнати площею 20,7 кв.м. При демонтажі перегородок провести роботи по переопиранню балок; добудувати тамбур глибиною не менше 1,5 м.
Зобов'язано ОСОБА_4 та ОСОБА_5 устаткувати кожну квартиру самостійними системами опалення, електроосвітлення, водопостачання, каналізацією і газопостачання.
Розділено горищне приміщення відповідно до зазначеного варіанту поділу житлового будинку по лінії розподілу житлового будинку без виконання перегородки.
Зазначені переобладнання в житловому будинку здійснювати співвласниками за власні кошти з дотриманням вимог ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва" і "Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт", на основі проектних рішень, розроблених спеціалізованою організацією.
Виділено ОСОБА_5 1/2 частину земельної ділянки, розташованої за адресою: Харківська області АДРЕСА_1 площею 379,0 кв.м.
Виділено ОСОБА_5 1/2 частину земельної ділянки, розташованої за адресою: Харківська області, АДРЕСА_1 площею 379,0 кв.м.
Зобов'язано ОСОБА_4 влаштувати окремий в'їзд зі сторони АДРЕСА_3
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 22 грудня 2014 року рішення суду першої інстанції в частині реального розподілу між подружжям будинку АДРЕСА_1 у м. Лозова Харківської області скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду в частині скасування рішення суду першої інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції в цій частині, мотивуючи свої вимоги порушенням апеляційним судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
В іншій частині судове рішення не оскаржується, а тому касаційному перегляду не підлягає.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що зазначений позивачкою варіант поділу будинку відповідає ідеальним долям і максимально наближений до частин, що належать кожній із сторін, не тягне за собою ускладнень у переобладнанні будинку у відокремлені житлові приміщення.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині розподілу майна подружжя та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині, апеляційний суд обґрунтовано виходив із недоведеності позовних вимог в оскаржуваній частині.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційним судом правильно встановлено та належно перевірено обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судове рішення ухвалено із додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його зміни чи скасування немає.
Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження суду апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні апеляційним судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
Керуючись ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення апеляційного суду Харківської області від 22 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.І. Амелін
Д.О. Остапчук В.О. Савченко