Ухвала
іменем україни
13 травня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Дьоміної О.О.,
суддів: Дем'яносова М.В., Коротуна В.М.,
Парінової І.К., Ступак О.В.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» до ОСОБА_3 про відшкодування збитків, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 січня 2015 року,
У квітні 2014 року публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпрообленерго» (далі - ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, обґрунтовуючи вимоги тим, що позивач є постачальником послуг електроенергії у будинок АДРЕСА_1. 22 січня 2014 року при перевірці стану електричних приладів обліку та електроустановок контролерами за вказаною адресою було виявлено порушення п. 48 Правил користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (далі - Правила), а саме самовільне підключення напруги споживача приладом обліку шляхом підключення повторного вводу прихованою електропроводкою, таким чином електроенергія споживається, проте приладом обліку не враховується, внаслідок чого енергопостачальній компанії спричинено майнові збитки. Згідно з розрахунком завданих позивачу збитків, майнова шкода становить 46 332 грн 29 коп., яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 січня 2015 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» суму вартості недорахованої електричної енергії у розмірі 46 332 грн 29 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій у повній мірі не відповідають.
Судами встановлено, що ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» постачає енергію у будинок АДРЕСА_1 на підставі договору про користування електричною енергією, укладеного між позивачем та ОСОБА_4 У вказаному будинку також зареєстрована та проживає дружина останнього - ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.
22 січня 2014 року по АДРЕСА_1 представниками енергопостачальника проведено перевірку, в результаті якої виявлено самовільне підключення напруги споживача приладом обліку шляхом підключення повторного вводу прихованою електропроводкою, внаслідок чого електроенергія споживається, проте приладом обліку не враховується, про що складено акт Н № Д014998 (а. с. 5-6).
На засіданні комісії з розгляду актів про порушення споживачами Правил розглянуто акт від 22 січня 2014 року Н № Д014998 та протоколом від 30 січня 2014 року № 7/03 зафіксовано порушення ОСОБА_3 вимог п. 48 Правил (а. с. 7).
Згідно з розрахунком розміру відшкодування збитків за період з 22 січня 2011 року по 22 січня 2014 року, тобто за 1096 днів, складеного відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562 (далі - Методика), розмір завданої позивачу шкоди складає 46 332 грн 29 коп. (а. с. 8).
Задовольняючи позов та визначаючи розмір збитків, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що ОСОБА_3 було допущено порушення Правил, про що складено відповідний акт, та, керуючись ст. 714 ЦК України, ст. ст. 24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами дійшов висновку про стягнення з відповідача нарахованих збитків за останні три роки.
Із такими висновками судів першої та апеляційної інстанції повністю погодитися не можна з огляду на таке.
Частиною 4 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил.
Відповідно до ст. 27 зазначеного Закону правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання енергії без приладів обліку, пошкодження приладів обліку, порушення правил користування електричною енергією та інше.
Згідно з вимогами п. п. 48, 53 Правил споживач несе відповідальність згідно із законодавством, зокрема, за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку. У разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Акт про порушення Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначається розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та Методики.
Так, за змістом пп. 4, 5 п. 3.1 Методики підставою для застосування положень Методики є, зокрема, самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку або без такого порушення.
Згідно з п. 3.3 Методики розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості необлікованої електричної енергії; та за кількістю днів (розрахунковий період).
Згідно з пп. «а» п. 3.3 Методики розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється, зокрема, за кількістю днів, а саме в разі виявлення у споживача порушень, зазначених у п. п. 1-3 п. 3.1 Методики (у частині щодо пошкодження розрахункових засобів обліку), - з дня останнього контрольного огляду засобу обліку до дня усунення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.
Якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази засобу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду засобу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за користування електричною енергією з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (у разі, якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки.
Відповідно до пп. «б» п. 3.3 Методики у разі самовільного підключення споживачем електроустановок, струмоприймачів або проводів до електричних мереж енергопостачальника розрахунковий період визначається із дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, та до дня усунення порушення.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції на зазначені вимоги законодавства уваги не звернув, у порушення вимог ст. ст. 212-214 ЦПК України фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не встановив, зокрема, не з'ясував і у рішенні не зазначив дати останньої технічної перевірки та чи мали змогу представники енергопостачальника виявити порушення під час звичайного контрольного огляду приладу обліку. Дійшовши висновку про те, що у даному випадку розрахунок обсягу та вартості недонарахованої енергії визначається за пп. «а» п. 3.3 Методики, суд не перевірив, чи відповідає період, за який розраховано загальний обсяг самовільно спожитої ОСОБА_3 електроенергії, характеру допущеного нею порушення Правил.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд у порушення ст. ст. 303, 315 ЦПК України не перевірив доводи і заперечення сторін, не дав відповідь на всі доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 та їх не спростував, внаслідок чого дійшов передчасного висновку про залишення без змін рішення суду першої інстанції в частині стягнення вартості не облікованої електроенергії за три останні роки, що передували дню виявлення порушення.
Ураховуючи, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судами повністю не встановлені, судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 січня 2015 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Дьоміна
Судді: М.В. Дем'яносов
В.М. Коротун
І.К. Парінова
О.В. Ступак