Ухвала
12 травня 2015 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ
Журавель В.І.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
У жовтні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду із указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що на виконанні у ВДВС Мар'їнського управління юстиції ГУЮ у Донецькій області перебуває виконавче провадження із примусового виконання виконавчого листа № 2/475/09, виданого 2 вересня 2009 року Мар'їнським районним судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_4 на її користь аліментів на утримання малолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму на кожну дитину.
Відповідно до довідки ВДВС Мар'їнського управління юстиції ГУЮ у Донецькій області заборгованість відповідача по сплаті аліментів за період із 1 квітня 2011 року по 1 квітня 2014 року становить 14 766 грн 02 коп.
Враховуючи наведені обставини, просила стягнути із ОСОБА_4 неустойку (пеню) за період прострочення сплати аліментів у розмірі 69 207 грн 80 коп.
Заочним рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2014 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_4 на її користь неустойку (пеню) за період прострочення сплати аліментів із 1 квітня 2011 року по 1 квітня 2014 року у розмірі 4 347 грн 98 коп.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2015 року заочне рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення.
Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 неустойку (пеню) у розмірі 14 тис. грн за період прострочення сплати аліментів із 1 квітня 2011 року по 1 квітня 2014 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_3, яка діє через представника ОСОБА_2, просить скасувати рішення апеляційного та ухвалити нове рішення про задоволення її позову, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Крім того, заявник просить про поновлення строку касаційного оскарження, посилаючись на поважність причин його пропуску.
Відповідно до вимог ст. 325 ЦПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.
У разі пропущення зазначеного строку з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк.
Так як зі змісту заявленного клопотання та матеріалів касаційної скарги вбачається, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, тому він підлягає поновленню.
У відкритті касаційного провадження по вищевказаній справі слід відмовити, виходячи з наступного.
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності рішення суду апеляційної інстанції.
Скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, суд апеляційної інстанції, застосувавши положення ст.ст. 196, 197 СК України, враховуючи роз'яснення, викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», а також правові позиції, висловлені у постанові Верховного Суду України від 1 жовтня 2014 року у справі № 6-149цс14, на підставі поданих сторонами доказів, які належним чином оцінені, зокрема, розрахунків ВДВС Мар'їнського управління юстиції ГУЮ у Донецькій області, дійшов правильного висновку про зменшення розміру неустойки (пені) за період прострочення сплати аліментів, оскільки відповідач не працює.
Встановивши факти та зумовлені ними правовідносини, апеляційний суд правильно застосував правові норми та ухвалив правильне по суті рішення, підстав для скасування якого не вбачається.
Доводи заявника зводяться до оцінки доказів, їх належності та допустимості, проте в силу ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Керуючись ст. 325, п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
Поновити ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 строк на касаційне оскарження рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Відмовити ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 у відкритті касаційного провадження у в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ В.І. Журавель