08 травня 2015 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Кадєтова О.В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 січня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 07 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_7 про припинення права власності на частину квартири, стягнення грошової компенсації за частину квартири, визнання права власності на частину квартири, за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, орган опіки та піклування Черкаської міської ради, про вселення,
У березні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що він являється власником 1/2 частки квартири АДРЕСА_1, та спадкоємцем 1/4 частки вказаної квартири, що належала його матері ОСОБА_8 Ринкова вартість спірної квартири на день подачі позову складає 203 700,00 грн, що підтверджується звітом про проведення незалежної оцінки ринкової вартості нерухомого майна. Зазначав, що на день звернення до суду постійно користується вказаною квартирою, самостійно сплачує комунальні платежі, проводить поточні ремонти. Відповідач забезпечений житлом та проживає за іншою адресою, за зазначеною адресою не проживає і жодних витрат по утриманню належної йому частини квартири не несе.
Просив суд припинити право власності ОСОБА_7 на 1/4 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, стягнути з нього на користь ОСОБА_7 компенсацію в сумі 50 925,00 грн та визнати за ним право власності на 1/4 частку зазначеної квартири.
Крім того, в березні 2014 року ОСОБА_7 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про вселення, посилаючись на те, що він є власником 1/4 частини зазначеної вище квартири, в свою чергу, відповідач, який є його братом, та власником 3/4 частин вказаної квартири.
Позивач за зустрічним позовом вказує, що він не має власного житла, вимушений винаймати житло, є інвалідом ІІI групи, а ОСОБА_3 чинить перешкоди, а саме не надав вільний доступ до квартири працівникам КП «ЧООБТІ» для проведення огляду та подальшого проведення державної реєстрації його свідоцтва про право на спадщину за законом та вважає, що має право на вселення до даного помешкання так як є власником вищевказаної квартири.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Останнім рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 січня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 07 квітня 2015 року, в задоволенні первісного позову ОСОБА_3 відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_7 задоволено.
Вселено ОСОБА_7 до квартири АДРЕСА_1. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій, мотивуючи свої вимоги порушенням судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Згідно ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про припинення права власності на частину квартири, стягнення грошової компенсації за частину квартири, визнання права власності на частину квартири та задовольняючи позовні вимоги зустрічного позову про вселення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач не має іншого нерухомого майна, ніж 1/4 частина спірної квартири та припинення права власності ОСОБА_7 на частку спірної квартири завдасть істотної шкоди його інтересам і за грошову компенсацію у сумі 74 052,00 грн він не зможе захистити своє право на житло шляхом придбання іншого рівноцінного житла. Крім того, позивач за зустрічним позовом є інвалідом III групи і не має іншого доходу.
Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,-
Відмовити ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_7 про припинення права власності на частину квартири, стягнення грошової компенсації за частину квартири, визнання права власності на частину квартири, за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, орган опіки та піклування Черкаської міської ради, про вселення.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ О.В. Кадєтова