27 квітня 2015 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Кадєтова О.В., розглянувши касаційну скаргу Катан Ірини Михайлівни, яка діє в інтересах виконавчого комітету Маріупольської міської ради, на рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10 грудня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 19 лютого 2015 року у справі за позовом виконавчого комітету Маріупольської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, діючої у своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_5, треті особи: комунальне комерційне підприємство «Керуюча компанія «Приморська», служба у справах дітей Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,
Виконавчий комітет Маріупольської міської ради звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що на підставі рішення Маріупольської міської ради від 16 квітня 2013 року №6/27-3035 «Про прийняття в міську комунальну власність частини гуртожитку по АДРЕСА_1 з майном, яке перебуває на балансі державного підприємства «Маріупольський морський торгівельний порт», до комунальної власності була передана частина гуртожитку, розташованого в будинку АДРЕСА_1, у тому числі кімната № 59. ОСОБА_3 будучи зареєстрованим у спірній кімнаті з 29 січня 2003 року, а його дружина ОСОБА_4 та дочка ОСОБА_5 - з 30 жовтня 2007 року, в гуртожитку не проживають більше 6-ти місяців, мають заборгованість по сплаті комунальних послуг в розмірі 390,30 грн.
Позивач просив визнати відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням - кімнатою № 59 у будинку АДРЕСА_1
Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 19 лютого 2015 року, у задоволенні позову виконавчого комітету Маріупольської міської ради відмовлено.
У касаційній скарзі Катан І.М., яка діє в інтересах виконавчого комітету Маріупольської міської ради, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій, мотивуючи свої вимоги порушенням судами попередніх інстанцій норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Разом з тим, Катан І.М. подала касаційну скаргу з пропуском строку на касаційне оскарження, встановленого чинним законодавством, проте у касаційній скарзі нею заявлено клопотання про поновлення цього строку з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин.
Відповідно до ч. 2 ст. 325 ЦПК України, у разі пропущення строку на касаційне оскарження, з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала касаційну скаргу, може поновити цей строк.
Наведені у клопотанні доводи свідчать про поважність причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження.
За таких обставин клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення апеляційного суду слід задовольнити.
Проте, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Згідно ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, що підтверджують відсутність відповідачів без поважних причин за зареєстрованим їх місцем постійного проживання понад встановлені законом строки.
Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
Поновити Катан Ірині Михайлівні, яка діє в інтересах виконавчого комітету Маріупольської міської ради, строк на касаційне оскарження ухвали Апеляційного суду Донецької області від 19 лютого 2015 року.
Відмовити Катан Ірині Михайлівні, яка діє в інтересах виконавчого комітету Маріупольської міської ради, у відкритті касаційного провадження у справі за позовом виконавчого комітету Маріупольської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, діючої у своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_5, треті особи: комунальне комерційне підприємство «Керуюча компанія «Приморська», служба у справах дітей Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ О.В. Кадєтова