18 травня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Дьоміної О.О.,
суддів: Горелкіної Н.А.,Остапчука Д.О.,
Касьяна О.П.Ситнік О.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_6 про перегляд Верховним Судом України ухвали апеляційного суду Донецької області від 30 липня 2007 року, постановленої як судом касаційної інстанції в цивільних справах, у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_9 про усунення перешкод у користуванні квартирою та виселення; за зустрічним позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа - Дванадцята Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на 61/100 частини квартири, визнання недійсним договору купівлі-продажу, перевід прав та обов'язків покупця,
У червні 1996 року ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом, у якому просив зобов'язати ОСОБА_8, ОСОБА_9 усунути перешкоди у користуванні ним квартирою АДРЕСА_1 та виселити відповідачів із вказаної квартири.
У червні 1996 року ОСОБА_8 звернулася до суду із зустрічним позовом, у якому просила визнати за нею право власності на 61/100 частини квартири АДРЕСА_1, визнати недійсним договір купівлі-продажу вказаної квартири, укладений 19 квітня 1996 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, та перевести на неї права та обов'язки покупця.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2004 року у позові ОСОБА_7 відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_9 задоволено.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 19 квітня 1996 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, посвідчений Дванадцятою Київською державною нотаріальною конторою, зареєстрований за № ІС-411.
Визнано за ОСОБА_9 право власності на 61/100 частини квартири АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_6 право власності на 39/100 частини квартири АДРЕСА_1.
Переведено права та обов'язки покупця на вказану квартиру на ОСОБА_9 Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 67 393 грн 17 коп.
Додатковим рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03 листопада 2004 року вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 15 березня 2005 року рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2004 року та додаткове рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 листопада 2004 року у частині переведення прав та обов'язків покупця на квартиру на ОСОБА_9 скасовано, ухвалено у цій частині нове.
Визнано за ОСОБА_9 право власності на 61/100 частини квартири АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_6 право власності на 39/100 частини квартири АДРЕСА_1.
Визнано недійсним у частині покупця договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 19 квітня 1996 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та переведено право покупця на вказану квартиру на ОСОБА_9
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 960 грн 15 коп.
Визнано за ОСОБА_9 право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 30 липня 2007 року, постановленою як судом касаційної інстанції в цивільних справах, ухвалу апеляційного суду м. Києва від 15 березня 2005 року залишено без змін.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 05 листопада 2014 року заяву ОСОБА_8 про роз'яснення ухвали апеляційного суду м. Києва від 15 березня 2005 року задоволено. Роз'яснено ухвалу апеляційного суду м. Києва від 15 березня 2005 року, зазначивши, що за ОСОБА_8 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1.
У березні 2015 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_6 про перегляд Верховним Судом України ухвали апеляційного суду Донецької області від 30 липня 2007 року, постановленої як судом касаційної інстанції в цивільних справах, з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦПК України заява про перегляд судових рішень подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подано заяву про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання, на підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.
Заява про перегляд зазначених судових рішень подана з пропуском річного строку, передбаченого ст. 356 ЦПК України.
Відповідно до п. 11 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня
2011 року № 11 «Про судову практику застосування ст. ст. 353−360 ЦПК України» недодержання умови щодо річного строку для подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України є підставою для відмови у допуску справи до провадження, оскільки такий строк поновленню не підлягає.
Ухвала суду, про перегляд якої просить заявник, постановлена
30 липня 2007 року, тобто більше року тому.
Оскільки заявником пропущений строк, у межах якого він може звернутися до суду із заявою про перегляд судового рішення Верховним Судом України, який поновленню не підлягає, тому у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_9 про усунення перешкод у користуванні квартирою та виселення; за зустрічним позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа - Дванадцята Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на 61/100 частини квартири, визнання недійсним договору купівлі-продажу, перевід прав та обов'язків покупця, за заявою ОСОБА_6 про перегляд Верховним Судом України ухвали апеляційного суду Донецької області від 30 липня 2007 року, постановленої як судом касаційної інстанції в цивільних справах, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.О. Дьоміна
Судді: Н.А. Горелкіна
О.П. Касьян
Д.О. Остапчук
О.М. Ситнік