Ухвала
іменем україни
12 травня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_10.,
суддів: ОСОБА_11., ОСОБА_12.,
при секретарі
судового засідання ОСОБА_13.,
розглянувши кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014140000000365, за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, проживаючого по АДРЕСА_1, такого, що не має судимості,
за ч. 2 ст. 286 КК,
за участю прокурора ОСОБА_1.,
У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій засудженого, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор посилається на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м'якості.
Вироком Яворівського районного суду Львівської області від 04 вересня 2014 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК.
Вирішено питання про стягнення судових витрат і про долю речових доказів.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 12 грудня
2014 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 залишено без змін.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він 17 червня 2014 року о 22.20 год. в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки Mitsubishi Pajero Wagon 3.2 (реєстр. № НОМЕР_1) та рухаючись по автошляху Львів-Краковець у напрямку с. Краковець Яворівського району Львівської області у межах с. Рясне-Руське того ж району й області, на перехресті з вулицею Парковою порушив вимоги
п. 1.5 Розділу 1; п.п. 2.3 (б, д); 2.9.(а) Розділу 2; та п. 14 (в) Розділу 14 Правил дорожнього руху, виїхав на смугу зустрічного руху і допустив зіткнення з автомобілем марки ВАЗ -2107 (реєстр. № НОМЕР_2) під керуванням ОСОБА_3, та автомобілем марки Renault Laguna (реєстр. № НОМЕР_3) під керуванням ОСОБА_4
У результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження від яких настала його смерть, пасажир автомобіля
ВАЗ -2107 (реєстр. № НОМЕР_2) - ОСОБА_5 та пасажир автомобіля
Renault Laguna (реєстр. № НОМЕР_3) - ОСОБА_9 отримали середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, який повністю підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Події злочину, доведеності винуватості засудженого в його вчиненні, кримінально-правової оцінки діяння за ч. 2 ст. 286 КК, відповідно до вимог
ч. 2 ст. 433 КПК колегією суддів не перевірялись, оскільки законність і обґрунтованість вироку в цій частині не оскаржувалися.
На думку колегії суддів, доводи прокурора про необґрунтоване звільнення місцевим судом ОСОБА_2 від відбуванням призначеного покарання на підставі ст. 75 КК є такими, що заслуговують на увагу.
Відповідно до ст. 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції, призначаючи покарання ОСОБА_2 зі звільненням від його відбування на підставі ст. 75 КК врахував: характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину; особу засудженого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання і роботи характеризується позитивно, стан його здоров'я; обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Крім того, врахував суд думку потерпілих щодо виду та розміру покарання.
Не погоджуючись з таким рішення суду, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, прокурор звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Однак суд апеляційної інстанції в ході розгляду кримінального провадження в достатній мірі не звернув уваги на те, що місцевий суд, звільняючи ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК, не повною мірою врахував ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, наслідки, що настали в результаті дорожньо-транспортної пригоди, під час якої ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп'яніння.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвалу апеляційного суду слід скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
З огляду на викладене, керуючись статтями 433, 436-438 КПК, колегія суддів
Касаційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 12 грудня
2014 року щодо ОСОБА_2 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Ухвала касаційного суду набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12