13 травня 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
Мазур Л.М., Маляренка А.В., Юровської Г.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Державної казначейської служби України, третя особа - прокуратура Вінницької області, про відшкодування моральної шкоди,
за касаційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Вінницької міського суду Вінницької області від 30 січня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 02 березня 2015 року,
У березні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив стягнути 20 000 грн в якості моральної шкоди, завданої у зв'язку із протиправною бездіяльністю прокуратури Вінницької області.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що ухвалами Вінницького міського суду Вінницької області від 05 вересня 2014 року та від 17 жовтня 2014 року задоволено його скаргу, якими визнано протиправною бездіяльність прокуратури Вінницької області, що полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР про вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 365, 366 КК України.
Вважав, що судом встановлено порушення його прав і свобод, у зв'язку з чим відповідно до ст. 23 ЦК України та п. 1-1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» він має право на відшкодування моральної шкоди.
Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 30 січня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 02 березня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30 січня 2015 року залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, мотивуючи свої доводи порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на касаційну скаргу прокуратури Вінницької області, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку, правильно застосували норми матеріального права, врахували роз'яснення, викладені у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 2. Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», оскільки ОСОБА_4 звертався до прокуратури Вінницької області як представник юридичної особи, а тому процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи ОСОБА_4, зі сторони прокуратури вчинено не було.
Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваних рішень, та зводяться до незгоди заявника з їх оцінкою.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Заочне рішення Вінницької міського суду Вінницької області від 30 січня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 02 березня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: Л.М. Мазур
А.В. Маляренко
Г.В. Юровська