12.05.2015р. м. Київ К/800/20511/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Розваляєва Т.С.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 24.12.2013 р. та Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 р. у справі
за позовом ОСОБА_3
до відповідача-1 Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві відповідача-2 Міністерства внутрішніх справ України
про визнання дій протиправними, визнання нечинним наказу та зобов'язання вчинити дії, -
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 24.12.2013р. адміністративний позов ОСОБА_3 повернуто позивачу для подання до належного суду.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014р. відмовлено в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_3 та залишено без змін ухвалу місцевого суду.
Не погодившись з судовими рішеннями, ОСОБА_3 звернулася з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права, просила їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. При цьому, скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про неможливість розгляду заявлених позовних вимог в Дніпровському районному суді м. Києва.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Позивач звернулася до суду першої інстанції 20.12.2013р. з позовом про визнання дій МВС України щодо невнесення в Подання МВС України про призначення позивачу пенсії від 15.02.2013 року №1728 відомостей (розрахунків) щодо середнього розміру фактичних виплат за аналогічною посадою в тому органі, з якого позивач був відряджений, за календарний місяць, який передує даті звільнення із служби позивача; зобов'язання МВС України вчинити певні дії; визнання протиправними дії МВС України щодо зазначення неправильної вислуги років позивачу у Поданні МВС України про призначення позивачу пенсії від 15.02.2013 року №1728; визнання нечинним наказу МВС України про звільнення позивача з органів внутрішніх справ України від 29.12.2012 року №1159 о/с, у частині неправильного зазначення вислуги років, в якому вислуга років для призначення пенсії складає 27 років 10 місяців 26 днів, на якому відсутній підпис позивача про ознайомлення, і зміни до якого були внесені після розірвання трудових відносин з позивачем. Решта позовних вимог стосується визнання протиправних дій ГУПФ України в місті Києві та зобов'язання даного відповідача вчинити певні дії, зокрема провести перерахунок пенсії.
Відповідно до частини другої статті 18 КАС України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам; цього Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Враховуючи зміст позовних вимог місцевий суд дійшов правильного висновку про те, що частина заявлених вимог підсудна окружному адміністративному суду.
З огляду на приписи пункту частини 1 статті 21 КАС України, якими обумовлено, що у випадку, якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд першої інстанції не порушив вимог процесуального законодавства повернувши заяву позивачу і роз'яснивши необхідність подання позову до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 24.12.2013 р. та Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235-244 КАС України.
.
Судді А.О. Логвиненко
О.Є. Донець
Т.С. Розваляєва