15 травня 2015 року м. Київ К/800/22022/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Приходько І.В.,
перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08.10.2014 р.
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2015 р.
у справі № 810/4521/14
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області
про визнання протиправними та касування рішень, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.01.2014 р. № 0000231702, рішення від 10.04.2014 р. № 6 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.04.2014 р. № 1ф.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08.10.2014 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2015р., адміністративний позов задоволено.
Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Крім того, скаржник звернувся до суду касаційної інстанції із клопотанням про поновлення порушеного строку на касаційне оскарження.
Суддя-доповідач, розглянувши дане клопотання дійшов висновку, що наведені скаржником обставини свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги вимогам ст.ст. 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.
Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до положень п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що вона є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
З урахуванням викладеного, суддя-доповідач приходить до висновку, що провадження по вказаній касаційній скарзі не підлягає відкриттю.
На підставі викладеного та керуючись п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Визнати поважними підстави пропуску строку на касаційне оскарження постанови Київського окружного адміністративного суду від 08.10.2014 р. та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2015 р. у справі № 810/4521/14.
2. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області відмовити.
3. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом із доданими до касаційної скарги матеріалами, направити скаржнику, а касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області залишити у суді касаційної інстанції.
4. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Приходько