13 травня 2015 року м. Київ К/800/19889/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
Приходько І.В.
Бухтіярової І.О. Костенка М.І.
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертранс 2000»
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.01.2013 р.
та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 р.
у справі № 1570/6800/2012
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертранс 2000»
до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби
та Державної податкової служби в Одеській області
про зобов'язання вчинити певні дії, визнання нечинним, незаконним та скасування рішення, -
У листопаді 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтертранс 2000» (далі - позивач, ТОВ «Інтертранс 2000») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі - відповідач-1, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси) та Державної податкової служби в Одеській області (далі - відповідач-2, ДПС в Одеській області), в якому просило суд зобов'язати ДПІ у Малиновському районі м. Одеси визнати податкову звітність, а саме декларацію позивача з ПДВ за травень 2012 року з додатками до декларації; визнати нечинним, незаконним та скасувати рішення ДПС в Одеській області про результати розгляду первинної скарги від 18.07.2012 р. № 18897/10/18-0404.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10.01.2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 року скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.01.2013 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ДПС в Одеській області про скасування рішення відповідача-2 за наслідками адміністративного оскарження відмови у визнанні податкової звітності; в скасованій частині провадження у справі закрито. В решті постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.01.2013 року залишено без змін.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.01.2013 р. та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 р. і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Представники сторін в судове засідання 13.05.2015 р. не з'явились, про час та місце слухання справи були належним чином повідомлені, справу розглянуто в порядку письмового провадження на підставі положень статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.09.2010 року ТОВ «Інтертранс 2000» зареєстроване виконавчим комітетом Одеської міської ради, як юридична особа, ідентифікаційний код: 37281246, місцезнаходження: 65007, м. Одеса, вул. Ген. Цветаєва, 18.
14.09.2010 року позивач взятий на облік в органах державної податкової служби за № 15596 та перебуває на обліку у ДПІ у Малиновському районі м. Одеси.
20.06.2012 року позивачем до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси подано податкову декларацію з податку на додану вартість від 19.06.2012 року за травень 2012 року із додатками за реєстраційним № 21105.
Зазначена декларація підписана керівником ТОВ «Інтертранс 2000» Басюк О.Г., підпис головного бухгалтера підприємства - позивача, Пінчук О.В., відсутній.
Листом від 21.06.2012 року № 13280/10/18-406 «Про невизнання як податкової звітності» ДПІ у Малиновському районі м. Одеси повідомлено позивача, що на порушення абзацу 12 пункту 48.3 Податкового кодексу України декларація не підписана відповідними посадовими особами (відсутність підпису головного бухгалтера), таким чином, декларація з ПДВ, реєстраційний номер - 21105, податковий період - 01.05.2012 року, дата подання - 20.06.2012 року, не визнана податковим органом, як податкова звітність.
Вищезазначене повідомлення надіслано 21.06.2012 року та отримано позивачем 25.06.2012 року.
27.06.2012 року позивачем до ДПС в Одеській області подано скаргу за вих. № 62, у прохальній частині якої позивач просив: скасувати та визнати нечинним рішення, зазначене в листі ДПІ у Малиновському районі м. Одеси № 13280/10/18-406 від 21.06.2012 року «Про невизнання як податкової звітності»; визнати та вчинити необхідні дії щодо визнання Декларації ТОВ «Інтертранс 2000» з ПДВ (податковий номер - 21105, податковий період - 01.05.2012 року, дата подання - 20.06.2012 року), з тих підстав, що під час надання та складання вказаної податкової звітності директор ТОВ «Інтертранс 2000» Басюк О.Г. виконувала обов'язки на підприємстві, як і головний бухгалтер, підтвердженням цього є наказ по підприємству, який додано до скарги.
Рішенням ДПС в Одеській області від 18.07.2012 року № 18897/10/18-0404 про результати розгляду первинної скарги від 27.06.2012 року № 62, отриманої 05.07.2012 року за вх. № 1503/10, керуючись ст. 12 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», підпунктом «а» пункту 14 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби (затверджено наказом ДПА України від 23.12.2010 року № 1001 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.01.2011 року за № 10/18748), ДПС в Одеській області залишено без змін повідомлення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 21.06.2012 року № 13280/10/18-406 «Про невизнання як податкової звітності» декларації з ПДВ за травень 2012 року з додатками ТОВ «Інтертранс 2000» (реєстраційний № 21105 від 19.06.2012 року) та пропозицією надання ТОВ «Інтретранс 2000» (код за ЄДРПОУ 37281246) нової податкової декларації, оформленої належним чином, а скаргу директора ТОВ «Інтертранс 2000» Басюк О.Г. від 27.06.2012 року № 62 - без задоволення.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції в частині закриття провадження в частині позовних вимог про скасування рішення відповідача-2 за наслідками адміністративного оскарження відмови у визнанні податкової звітності, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Згідно з частиною другою цієї ж норми юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Отже, судова юрисдикція з розгляду адміністративної справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності владного суб'єкта охоплює спірні правовідносини, які складаються внаслідок прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності суб'єктом владних повноважень на реалізацію своєї компетенції.
У свою чергу, правовідносини виникають внаслідок юридичних фактів, що створюють, змінюють або припиняють права та обов'язки учасників цих правовідносин.
Відповідно, в адміністративному суді можуть бути оскаржені лише ті рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень (тобто правові акти), що призводять до виникнення певних юридичних наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав та обов'язків у певних осіб (не суб'єктів владних повноважень).
Зі змісту статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України та визначень, наведених у статті 3 цього Кодексу, випливає, що особа має право звернутися до адміністративного суду з позовом про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо такі рішення, дії чи бездіяльність порушують права, свободи та законні інтереси позивача у публічно-правових відносинах за участю позивача.
Статтею 56 Податкового кодексу України врегульовано порядок оскарження рішень контролюючих органів.
Згідно з абзацом третім пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Отже, спірне рішення податкового органу прийнято за результатами вирішення податкового спору у досудовій процедурі.
Відтак, вказане рішення, не є актом реалізації контролюючим органом повноважень у сфері управлінської діяльності та не має самостійного юридичного значення, оскільки не містить обов'язкового для суб'єкта господарювання припису. Таке рішення саме по собі не породжує у платника будь-якого додаткового обов'язку та не перешкоджає реалізації його права.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, вказаним рішенням залишено без задоволення скаргу позивача, а отже у останнього не виникло будь-яких додаткових зобов'язань, що не вплинуло ніяким чином на його суб'єктивні права та обов'язки.
Проте, колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови в задоволенні позову в частині зобов'язання ДПІ у Малиновському районі м. Одеси визнати податкову звітність, а саме декларацію позивача з ПДВ за травень 2012 року з додатками до декларації, виходячи з наступного.
Так, порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється статтею 49 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби.
Як передбачено пунктом 49.9 статті 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.
Згідно з пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких невизначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.
Відповідно до пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Підпунктом 48.5.1 пункту 48.5 статті 48 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на час подання податкової звітності, особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку на час перебування головного бухгалтера у відпустці, був директор підприємства. Таким чином, податкова декларація, подана ТОВ «Іетрертранс 2000» містить всі необхідні реквізити та відповідає вимогам підпункту 48.5.1 пункту 48.5 статті 48, а отже помилково невизнана податковим органом податковою звітністю. Інших невідповідностей форми декларації позивача податковим органом встановлено не було.
Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим лише в частині.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 223, 225, 230, 232, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертранс 2000» задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 р. у справі № 1570/6800/2012 в частині відмови у адміністративному позові щодо зобов'язання ДПІ у Малиновському районі м. Одеси визнати податкову звітність з податку на додану вартість за травень 2012 року - скасувати. Позов в цій частині задовольнити.
В решті постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 р. залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько
Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова
(підпис) М.І. Костенко