14 травня 2015 року м. Київ К/800/6729/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
головуючого: Мороз Л.Л.,
суддів: Горбатюка С.А.,
Леонтович К.Г.,
розглянула у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Приватного підприємства "Євротакс" на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 року у справі за позовом Приватного підприємства "Євротакс" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеської області, третя особа: Перший заступник начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеської області Дробін А.Г., про визнання протиправною та скасування постанови,
Приватне підприємство "Євротакс" звернулось до суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови № 75 від 09.04.2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2013 року , залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 року, адміністративний позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Приватне підприємство "Євротакс" подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та направити справу для розгляду до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Підставою залишення без розгляду позовних вимог суди першої та апеляційної інстанції вказали пропуск строку звернення до адміністративного суду.
Колегія суддів вважає правильними висновки судів першої та апеляційної інстанції у зв'язку з таким.
Відповідно до частини 1 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною 3 статті 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статі 5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» постанову центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.
Проте, у касаційній скарзі позивач не погоджується, що до спірних правовідносин належить застосовувати зазначену норму та вважає, що строк звернення до суду у даному випадку встановлює частина 5 статті 99 КАС України, відповідно до якої для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.
Колегія суддів не погоджується з доводами позивача з огляду на таке.
Частина 5 статті 99 КАС України містить загальну норму щодо строку звернення до суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів.
Натомість, стаття 5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» більш конкретно врегульовує строки звернення до суду стосовно окремої категорії рішень суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, а саме стосовно постанов центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
Отже, стаття 5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» містить спеціальну норму по відношенню до частини 5 статті 99 КАС України, яку і належить застосовувати у даному випадку.
Таким чином, законом, що підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, встановлено 15 денний строк для звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що копію оскарженої постанови направлено на адресу ПП "Євротакс" поштовим відправленням №6505902528438, яке вручено адресату особисто 18.04.2013 року.
До суду підприємство звернулося майже через місяць, після отримання оскарженного рішення, лише 15.05.2013 року, тобто з пропуском законодавчо встановленого 15-ти денного строку.
При цьому, позивач не обґрунтував поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до частини 1 статті 100 КАС передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про залишення позовних вимог без розгляду.
Касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Євротакс" відхилити, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: