12.05.2015р. м. Київ К/800/7566/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого - судді Леонтович К.Г.,
суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В.,
секретаря Коцюрби В.М.,
за участю представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 вересня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року у справі № 2а-2555/10 за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Тернопільської міської ради, ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішень, -
У травні 2010 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися в суд з позовом до Тернопільської міської ради, ОСОБА_1, в якому просили визнати протиправними та скасувати рішення Тернопільської міської ради від 27 листопада 2009 року №5/30/128 "Про розгляд протесту прокурора м.Тернополя від 26.10.2009р. №9609 на рішення міської ради від 18.10.2007р. №5/13/76" та від 5 лютого 2010 року №5/32/58 "Про передачу у приватну власність земельних ділянок громадянам".
Позовні вимоги мотивовані тим, що Тернопільська міська рада не мала жодних правових підстав для задоволення протесту прокурора на рішення Тернопільської міської ради від 18 жовтня 2007 року №5/13/76 "Про передачу в спільну приватну власність та надання в оренду земельних ділянок громадянам", оскільки вказаним рішенням їм правомірно надана у власність земельна ділянка площею 764 кв.м. на АДРЕСА_1. Вказували, що посилання прокурора на те, що ОСОБА_3 вже скористався своїм правом на приватизацію земельної ділянки є помилковим, оскільки земельна ділянка в с.Курівці Зборівського району Тернопільської області була набута ним у власність у порядку спадкування після смерті його батька, яким вказана земельна ділянка була придбана на підставі договору купівлі-продажу від 3 листопада 1997 року. Крім цього, вказували на те, що обставини, якими прокурор обґрунтовував свій протест стосувалися лише ОСОБА_3, а відповідно Тернопільська міська рада не мала жодних правових підстав для скасування свого рішення, яким земельна ділянка надавалася у власність не лише ОСОБА_3, а й ОСОБА_4
Щодо рішення Тернопільської міської ради від 5 лютого 2010 року №5/32/58 "Про передачу у приватну власність земельних ділянок громадянам" вказували, що зазначене рішення є незаконним, оскільки частиною наданої ОСОБА_1 у власність земельної ділянки, площею 560 кв.м. він користувався без жодних на те правових підстав, а відповідно ця ділянка не могла бути надана йому у власність як така, що перебувала в його користуванні. Крім цього, вказували на те, що на переданій ОСОБА_1 у власність земельній ділянці знаходиться трансформаторна підстанція, підземні та наземні кабельні лінії, а відповідно, з урахуванням обмежень, встановлених Правилами охорони електричних мереж, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 1997 року №209, вона не могла бути надана у власність для городництва, насадження дерев та багаторічних культур.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 вересня 2010 року позов задоволений. Визнане протиправним та скасоване рішення Тернопільської міської ради №5/30/128 від 27.11.2009р. "Про розгляд протесту прокурора м.Тернополя №9609 від 26.10.2009р. на рішення сесії Тернопільської міської ради №5/13/76" від 18.10.2007р.. Визнане протиправним та скасоване рішення Тернопільської міської ради №5/32/58 від 05.02.2010р. "Про передачу у приватну власність земельних ділянок громадянам".
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2014 року апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково. Постанова Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 вересня 2010 року по справі № 2-а-2555/10 скасована та прийнята нова постанова, якою адміністративний позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Тернопільської міської ради та ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішень задоволений частково. Визнане протиправним та скасоване рішення Тернопільської міської ради від 27 листопада 2009 року №5/30/128 "Про розгляд протесту прокурора м.Тернополя від 26.10.2009 року №9609 на рішення міської ради від 18.10.2007 року №5/13/76". Закрите провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Тернопільської міської ради від 5 лютого 2010 року №5/32/58 "Про передачу у приватну власність земельних ділянок громадянам".
Ухвалою Вищого адміністративного суду від 13 листопада 2014 року касаційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково, постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2014 року скасована, залишена в силі постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 вересня 2010 року в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Тернопільської міської ради від 27 листопада 2009 року №5/30/128 "Про розгляд протесту прокурора м. Тернополя від 26.10.2009 р. №9609 на рішення міської ради від 18.10.2007 р. №5/13/76". Справа в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Тернопільської міської ради від 05.02.2010 р. №5/32/58 "Про передачу у приватну власність земельних ділянок громадянам" направлена для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року постанова Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 вересня 2010 року в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Тернопільської міської ради №5/32/58 від 05.02.2010р. "Про передачу у приватну власність земельних ділянок громадянам" залишена без змін.
Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Тернопільської міської ради №5/32/58 від 05.02.2010р. "Про передачу у приватну власність земельних ділянок громадянам", посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до реєстраційного посвідчення Тернопільського міського бюро технічної інвентаризації будинковолодіння АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом, посвідченим Першою Тернопільською держнотконторою 08.08.2001 р. за реєстром №3-5079 і записане в реєстрову книгу за №2346.
Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду за адресою: АДРЕСА_1 за таким закріплена земельна ділянка загальною площею 1 160 кв.м. по фактичному користуванні.
ОСОБА_1 13.11.2009р. звернувся до Тернопільської міської ради із заявою про безоплатну приватизацію земельної ділянки, у якій просив передати йому безоплатно у приватну власність земельну ділянку, яка перебуває у його користуванні для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд загальною площею 0,1 га по АДРЕСА_1.
Постійною комісією Тернопільської міської ради з питань регулювання земельних відносин, природокористування, охорони довкілля, приватизації та оренди землі 24.11.2009 р. рекомендовано міській раді надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням Тернопільської міської ради від 27.11.2009 р. №5/30/126 наданий дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку гр. ОСОБА_1
Також рішенням Тернопільської міської ради від 05.02.2010 р. №5/32/58 "Про передачу у приватну власність земельних ділянок громадянам" затверджена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку та передана безоплатно у приватну власність гр. ОСОБА_1 присадибна земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 1 000 кв.м.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями позивачі звернулися в суд про їх скасування.
Задовольняючи позовні вимоги суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що заявником не були отримані погодження у встановленому порядку, а тому не було підстав для винесення рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку Тернопільської міської ради від 05.02.2010 р. №5/32/58, таким чином оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.
Документація із землеустрою, відповідно статтею 1 Закону України "Про землеустрій" це - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.
Згідно частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Також відповідно частини 3 цієї статті безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Статтею 118 ЗК України передбачений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.
Так, відповідно до частини 1 цієї статті громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.
Згідно частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. До заяви додаються матеріали, передбачені частиною п'ятою статті 151 цього Кодексу, а також висновки конкурсної комісії.
Статтею 186 ЗК України встановлено, що розгляд і затвердження землевпорядної документації проводиться в такому порядку: прогнозні матеріали, техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель і схеми землеустрою після погодження їх у встановленому порядку розглядаються і затверджуються відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування; проекти створення нових землеволодінь і землекористувань після погодження їх у встановленому порядку розглядаються і затверджуються відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування; проекти відведення земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності затверджуються органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які надають і вилучають земельні ділянки; проекти землеустрою сільськогосподарських підприємств, установ і організацій, особистих селянських, фермерських господарств після погодження їх із сільськими, селищними, міськими радами або районними державними адміністраціями розглядаються і затверджуються власниками землі або землекористувачами; робочі землевпорядні проекти, пов'язані з упорядкуванням, докорінним поліпшенням та охороною земель, раціональним їх використанням, розглядаються і затверджуються замовниками цих проектів.
Згідно ст.56 Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, крім поділу та об'єднання земельних ділянок, включає: пояснювальну записку; технічне завдання на складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку; копії заяв фізичних або клопотання юридичних осіб; матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки; рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди; акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання; акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності; кадастровий план земельної ділянки; перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути.
Отже, одним із складових технічної документації із землеустрою є план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки.
Кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: геодезичне встановлення меж земельної ділянки; погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; відновлення меж земельної ділянки на місцевості; встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; виготовлення кадастрового плану.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_1, відповідно до кадастрового плану земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: ІНФОРМАЦІЯ_1) суміжними землекористувачами вказаної ділянки є: Тернопільська міська рада, КП ЖЕК 7, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3.
Разом з тим, з акту визначення та погодження на місцевості зовнішніх меж земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 від 12 липня 2007 року, складеним інженером-геодезистом КП "Земельно-кадастрове бюро" ОСОБА_6 у присутності землекористувача ОСОБА_7, а також суміжних землекористувачів видно, що такий акт не погоджений з суміжними землекористувачами: ОСОБА_4 та ОСОБА_3, про що свідчить відсутність їх підписів у цьому акті.
Таким чином, суди вірно зазначили, що оскільки заявником не отримані погодження у встановленому порядку, а тому відсутні підстави для винесення рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку Тернопільської міської ради від 05.02.2010 р. №5/32/58 не було.
Крім того, колегія суддів зазначає, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду віл 25 червня 2009 року позов ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про скасування рішення міської ради, зобов'язання розглянути на сесії ради заяву, щодо передачі позивачу у приватну власність земельної ділянки задоволений, скасоване рішення Тернопільської міської ради № 5/13/76 від 18.10.2007 року в частині передачі у спільну приватну власність ОСОБА_3, ОСОБА_4 земельної ділянки розміром 764 кв.м. по АДРЕСА_2, зобов'язано раду розглянути заяву ОСОБА_1, від 13.07.2007 р. про передачу в приватну власність земельної ділянки. Однак, рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 17.09.2009 р. рішення суду першої інстанції від 25.06.2009 р. скасоване, в позові ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про визнання недійсним та скасування рішення Тернопільської міської ради в частині передачі у спільну приватну власність ОСОБА_3, ОСОБА_4 земельної ділянки по вул.М.Гвардїї Бічна 14 в м.Тернопоплі відмовлено, в іншій частині позовних вимог провадження закрите з тих підстав. що не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо скасування спірних рішень.
Згідно ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 вересня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: