13 травня 2015 року м. Київ К/800/7212/14
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (далі - Управління)
на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.10.2013
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2014
у справі № 807/2203/13-а
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (далі - СПД ОСОБА_1)
до Управління
про скасування рішення про застосування штрафних санкцій.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.10.2013, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2014, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення про застосування фінансових санкцій від 31.05.2013 № 070207-0015/21, згідно з яким СПД ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 8500 грн. за зберігання тютюнових виробів з підробленими марками акцизного збору.
У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що контролюючим органом не доведено зберігання позивачем зазначених тютюнових виробів з метою подальшої реалізації, що виключає наявність у розглядуваних діях СПД ОСОБА_1 ознак складу правопорушення, за яке застосовується штраф відповідно до абзацу п'ятнадцятого частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Посилаючись на невідповідність судів, покладених в основу прийняття оскаржуваних рішень зі спору, положенням чинного законодавства та дійсним обставинам справи, Управління звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані рішення судів та повністю відмовити у позові. Доводи скаржника зводяться до того, що судами не було враховано наявність у позивача первинних бухгалтерських документів (накладної та видаткової накладної) на спірні тютюнові вироби, які засвідчують факт їх придбання саме у рамках провадження СПД ОСОБА_1 господарської діяльності.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог виходячи з такого.
Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Управлінням було проведено фактичну перевірку належного позивачеві магазину з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.
За результатами цієї перевірки відповідачем складено акт від 20.03.2013 № 40/21-3/НОМЕР_1, в якому відображено факт виявлення у перевіреному магазині на зберіганні двох пачок сигарет «Мальборо біле» по ціні 11 грн. за пачку з підробленими марками акцизного збору (що засвідчено актом експертизи від 02.04.2013 № 96-03-13, складеним Департаментом державної політики у сфері пробірного нагляду, документів суворої звітності та лотерейної діяльності Міністерства фінансів України).
Наведена обставина слугувала підставою для прийняття Управлінням оспорюваного рішення.
Згідно з частиною другою статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 8500 гривень.
Аналізуючи цю норму Закону, суди попередніх інстанцій цілком правомірно сформували правову позицію відносно того, що оскільки суб'єктом відповідальності відповідно до цього законодавчого припису є лише суб'єкт господарювання, то об'єктивна сторона розглядуваного правопорушення передбачає вчинення особою дій з виробництва, зберігання, транспортування, реалізації тютюнових виробів з підробленими марками акцизного збору саме у процесі провадження господарської діяльності.
У справі, що переглядається, суди, оцінивши наявні у справі докази, допитавши як свідків посадових осіб Управління, які проводили фактичну перевірку, встановили, що спірні пачки сигарет з неавтентичними марками акцизного збору перебували у підсобному приміщенні перевіреного магазину, належали чоловіку позивача та не призначались для продажу.
Вказані факти за своїм процесуальним статусом є установленими судами попередніх інстанцій обставинами справи, перевстановлення яких не належить до повноважень суду касаційної інстанції.
Управлінням, у свою чергу, не подано доказів на спростування вказаних обставин. Так, посилаючись на придбання СПД ОСОБА_1 спірних пачок сигарет за накладною від 14.03.2013 № 61847 та видатковою накладною від 12.03.2013 № МУ13-с00022580 Управління відповідних накладних не представило; у матеріалах справи ці первинні документи відсутні.
Згідно ж з частиною другою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням викладеного, суди дійшли цілком об'єктивного висновку про недоведеність Управлінням законності оспорюваного рішення та правомірно задовольнили позов, у зв'язку з чим підстав для скасування оскаржуваних судових актів та задоволення касаційних вимог не вбачається.
За таких обставин, керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
1. Касаційну скаргу Головного управління Міндоходів у Закарпатській області відхилити.
2. Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2014 у справі № 807/2203/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді:І.О. Бухтіярова
І.В. Приходько