14 травня 2015 року м. Київ К/800/21520/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Н.В. Васильченко,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 05 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про перерахунок пенсії, -
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 05 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення судів мотивовані тим, що Розділ 15 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 розділи X і XI, а також положення цього Закону, що стосуються накопичувального фонду, набирають чинності з дня набрання чинності законом про запровадження перерахування страхових внесків до накопичувального фонду. Частина четверта статті 20 та частина п'ята статті 78 цього Закону, які стосуються спрямування страхових внесків застрахованими особами до недержавних пенсійних фондів, набирають чинності через два роки після запровадження перерахування страхових внесків до накопичувального фонду. Зазначені в частині першій статті 12 цього Закону особи, які на день перерахування страхових внесків до накопичувального фонду не досягли 35-річного віку, можуть за власним бажанням сплачувати такі внески за договором про добровільну участь у накопичувальній системі пенсійного страхування.
Перерахування страхових внесків до накопичувального фонду здійснюється в разі одночасного підвищення заробітної плати застрахованій особі та лише після виконання таких умов, зокрема забезпечення виплати пенсій у солідарній системі в розмірі, передбаченому частиною третьою статті 46 Конституції України, з урахуванням коштів Державного бюджету України, спрямованих на забезпечення потреб, визначених частиною третьою статті 113 цього Закону; збалансованості бюджету Пенсійного фонду відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку; створення інституційних компонентів функціонування накопичувальної системи пенсійного страхування, у тому числі повного впровадження системи персоніфікованого обліку та створення системи автоматизованого звітування щодо стану накопичувальних пенсійних рахунків застрахованих осіб з урахуванням стану пенсійних активів; створення програмно-технічного комплексу для системи збирання страхових внесків до накопичувального фонду, сумісного з системою електронних переказів банків; прийняття законодавчих актів, необхідних для функціонування накопичувальної системи пенсійного страхування та інші.
У касаційній скарзі заявник ставить питання про скасування ухвалених у справі судових рішень, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, зазначена касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.
Виходячи з наведеного та керуючись п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Васильченко