"02" квітня 2015 р. м. Київ К/800/308/14
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Олендера І.Я. (доповідача), Карася О.В., Рибченка А.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, третя особа - начальник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області Демченко Олег Михайлович про поновлення на посаді, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року, -
ОСОБА_4 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУМВС України в Харківській області № 228 від 25.03.2013 року, яким позивача звільнений згідно Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України в запас Збройних сил за п. «є» ст. 64 (за порушення дисципліни);
- поновити його на службі в органах внутрішніх справ на посаді оперуповноваженого сектору ДСБЕЗ Комінтернівського РВ ХМУ ГУ МВС України у Харківській області з виплатою середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу;
- стягнути з ГУМВС України в Харківській області 10000 грн. завданої незаконним звільненням моральної шкоди.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що ГУМВС України в Харківській області при проведенні службового розслідування відносно ОСОБА_4 та його звільненні діяло правомірно, а тому відсутні підстави для поновлення позивача на посаді та виплаті йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки оспорюваний наказ № 228 від 25.03.2013 р. є обґрунтованим та законним, прийнятим на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року:
- апеляційну скаргу позивача задоволено частково;
- постанову суду першої інстанції скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу ГУМВС України в Харківській області № 228 від 25.03.2013 року, яким ОСОБА_4 звільнений згідно Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України в запас Збройних сил за п. «є» ст. 64 (за порушення дисципліни) та поновлено ОСОБА_4 на службі в органах внутрішніх справ на посаді оперуповноваженого сектору ДСБЕЗ Комінтернівського РВ ХМУ ГУ МВС України у Харківській області з 25.03.2013 року;
- в цій частині прийнято нову постанову, якою позов задоволено;
- визнано протиправним та скасовано наказ ГУМВС України в Харківській області № 228 від 25.03.2013 року, яким ОСОБА_4 звільнений згідно Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України в запас Збройних сил за п. «є» ст. 64 (за порушення дисципліни);
- поновлено ОСОБА_4 на службі в органах внутрішніх справ на посаді оперуповноваженого сектору ДСБЕЗ Комінтернівського РВ ХМУ ГУ МВС України у Харківській області з 25.03.2013 року;
- в іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2013 року залишено без змін.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що підставою для проведення службового розслідування та прийняття оскаржуваного наказу слугувало повідомлення прокуратурою Харківської області про відкриття кримінального провадження за фактом причетності позивача до скоєння злочину передбаченого ч. 3 ст. 364 КК України. Проводячи службове розслідування, відповідач, визначаючи про порушення ОСОБА_4 службової дисципліни фактом свого перебування 19.03.2013 року у позаслужбовий час у приватній квартирі, доказів в обґрунтування своїх висновків не навів та не вказав, якими нормативними актами чи Законом України «Про міліцію», в тій їх частинах, які регламентують питання службової дисципліни, не відповідає така поведінка чи дії ОСОБА_4
У поданій касаційній скарзі ГУМВС України в Харківській області заявив вимоги про скасування рішення суду апеляційної інстанції, як такого, що ухвалене із порушенням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції залишити в силі, як скасованого помилково.
У доводах касаційної скарги, відповідач зазначає, що при проведенні службового розслідування та звільненні ОСОБА_4 він діяв у відповідності до діючого законодавства України, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного наказу та поновлення позивача на роботі.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до пункту першого частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.
Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 2007 р. З 11.12.2012 р. перебував на посаді оперуповноваженого сектору ДСБЕЗ Комінтернівського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області (а.с. 48 - 50).
До ГУМВС України в Харківській області 20.03.2013 року надійшла інформація про те, що прокуратурою Харківської області 06.03.2013 року внесено відомості до ЄРДР за № 42013220000000088 про відкриття кримінального провадження за ч. 3 ст. 364 КК України відносно оперуповноваженого СДСБЕЗ Комінтернівського РВ ГУМВС України в Харківській області лейтенанта міліції ОСОБА_4 (а.с. 60, 74).
20.03.2013 року ОСОБА_4 затримано працівниками УСБУ та прокуратури Харківської області в порядку ст. 208 КПК України (а.с. 55 - 56).
У зв'язку з вказаним фактом в ГУМВС у Харківській області було проведено службове розслідування, в ході якого встановлено наступне.
19.03.2013 року ОСОБА_4, вступивши в позаслужбові стосунки з громадянином ОСОБА_6, збув йому наркотичну речовину каннабіс та надав вказівку використати його для втягнення до вживання своїм знайомим, про що повідомити та вказати місце та час незаконного вживання цієї наркотичної речовини. В цей же день близько 20 години після одержання повідомлення від гр. ОСОБА_6 про адресу вживання наркотичного засобу ОСОБА_4 разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 прибули за адресою - АДРЕСА_1 та, порушуючи право на недоторканість житла, за відсутності відповідного дозволу суду, незаконно проникли у житло, де знаходились громадянка ОСОБА_9, орендар цього житла, і громадянин ОСОБА_10, та вимагали у них гроші у сумі 24 тис. грн. за не притягнення їх до кримінальної відповідальності за незаконне зберігання наркотичного засобу. Під час отримання частини грошових коштів у сумі 1000 доларів США та 4300 грн. ОСОБА_4, ОСОБА_8 і ОСОБА_7 були затримані.
Слідчим з ОВС прокуратури Харківської області 20.03.2013 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 364, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 162, ч. 3 ст. 368 КК України.
20.03.2013 року за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками ХМУ ГУМВС України в Харківській області начальником призначено проведення службового розслідування.
З метою отримання пояснень від ОСОБА_4 про вчинені кримінальні правопорушення працівником, що проводив службове розслідування, до Прокуратури Харківської області 22.03.2013 року було направлено відповідний запит за № 7/1262, проте позитивної відповіді на нього не отримано (а.с. 105). Також, згідно наданої на запит суду відповіді Прокуратури Харківської області від 27.08.2013 року № 21/3-88-13, під час досудового слідства ОСОБА_4 від надання свідчень та пояснення відмовився, посилаючись на вимоги ст. 63 Конституції України та п. 5 ст. 42 КПК України.
25.03.2013 року складено висновок за матеріалами службового розслідування (а.с. 61 - 65).
На виконання висновку службового розслідування 25.03.2013 року начальником ГУМВС України в Харківській області видано наказ № 228 «Про порушення службової дисципліни окремими працівниками ХМУ ГУМВС України в Харківській області» (а.с. 66 - 69).
У зв'язку з цим наказом ГУМВС України в Харківській області видано наказ від 02.04.2013 року № 92 о/с про звільнення позивача з ОВС (а.с. 54).
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29.03.2013 р. по справі № 646/2672/13-к ОСОБА_4 відсторонений від посади, яку обіймав, строком на 2 місяці з дня оголошення про підозру (а.с. 75).
18.04.2013 року до ГУМВС України в Харківській області надійшла постанова Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29.03.2013 р. про відсторонення від посади оперуповноваженого СДБЕЗ Комінтернівськог РВ ОСОБА_4
На час отримання зазначеної постанови ОСОБА_4 було звільнено з ОВС згідно наказу № 92 о/с від 02.04.2013 р.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Регулювання правового становища осіб, які проходять службу в органах внутрішніх справ здійснюється відповідно до спеціального законодавства, зокрема Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 року № 565-XII (далі - Закон № 565-XII), Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ», затвердженого Законом України від 22.02.2006 №3460-IV (далі - Дисциплінарний Статут), Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 року № 114 (далі - Положення № 114) відомчих наказів, постанов, інструкцій та інших.
Частиною 1 статті 1 Закону № 3460-IV встановлено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Статтею 7 Дисциплінарного Статуту передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку.
Стаття 14 Дисциплінарного Статуту встановлює процедуру, строки, підстави та форму накладення адміністративного стягнення.
Згідно з ч. 4 ст. 14 Дисциплінарного Статуту, порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
На виконання вказаної норми наказом МВС України від 12.03.2013 року № 230 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за № 541/23073 (далі - Інструкція №541/23073).
Частиною 7 статті 13 Дисциплінарного Статуту передбачено, що таке дисциплінарне стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, накладається начальником, якому надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ.
Згідно з п. «є» ст. 64 Положення №114, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
Відповідно до п. 2.2 розд. 3 Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012 р. № 155 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.04.2012 р. за № 628/20941 (далі - Правила № 155), професійний обов'язок працівника полягає в безумовному виконанні закріплених Присягою, законами та професійно-етичними нормами завдань щодо забезпечення надійного захисту правопорядку, законності, громадської безпеки.
Згідно п. 3.2 зазначених Правил № 155, службова діяльність працівника органів внутрішніх справ здійснюється відповідно до таких моральних принципів: гуманізму, який проголошує людину, її життя і здоров'я вищими цінностями, захист яких становить сенс і моральний зміст правоохоронної діяльності; законності, визнання працівником верховенства права, а також його обов'язкового виконання у службовій діяльності; об'єктивності, що виражається в неупередженості при прийнятті службових рішень; справедливості, що означає відповідність міри покарання характеру і тяжкості проступку чи правопорушення; колективізму і товариства, що виявляються у відносинах, заснованих на дружніх стосунках, взаємній допомозі та підтримці; лояльності, що передбачає вірність державі, МВС, повазі і коректному ставленні до державних та громадських інститутів, державних службовців; нейтральності, що означає рівне, неупереджене ставлення до всіх політичних партій і рухів, що передбачає відмову працівника від участі в їх діяльності в будь-яких формах; толерантності, що полягає в поважному, неконфліктному ставленні до людей з урахуванням соціально-історичних, релігійних, етнічних традицій і звичаїв.
Працівник не повинен за будь-яких умов зраджувати моральним принципам служби, що відповідають вимогам держави і очікуванням суспільства, їх неухильне дотримання - справа честі і обов'язку кожного працівника органів внутрішніх справ (п. 3.3 Правил № 155).
Статтею 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
Службовим розслідуванням та судом першої інстанції правильно встановлено, що за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками ХМУ ГУМВС України в Харківській області, 25.03.2013 року, був складений висновок, затверджений начальником ГУМВС України в Харківській області, пунктом 2 якого зазначалось, що позивач вчинив порушення службової дисципліни, що виразилось в ігноруванні вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, п.п. 2.2, 3.2 розділу 3 Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012 року № 155. Тобто висновки суду апеляційної інстанції про те, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за факт відкриття кримінального провадження, є помилковими.
Висновки службового розслідування позивачем не спростовано, а тому, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини та наявні в матеріалах справи докази, суд касаційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивача правомірно притягнуто до дисциплінарної відповідальності за п. «є» ст. 64 Положення № 114, а тому наказ ГУМВС України в Харківській області № 228 від 25.03.2013 року скасуванню не підлягає.
За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що з рішення суду першої інстанції вбачається, що при його ухвалені, суд не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення, та воно ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 226, 230, 231 КАС України, суд -
Касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області задовольнити.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року у справі № 820/3696/13-а скасувати, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року в даній справі залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235-244-2 КАС України.
Судді І.Я. Олендер
О.В. Карась
А.О. Рибченко