10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк М.М.
Суддя-доповідач:Майор Г.І.
іменем України
"12" травня 2015 р. Справа № 806/402/15
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Майора Г.І.
суддів: Бучик А.Ю.
Іваненко Т.В.,
при секретарі Витрикузі В.П. ,
за участю позивача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "24" лютого 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м.Новограді-Волинському та Новоград-Волинському районі Житомирської області визнання протиправною відмови з подальшим поверненням помилково сплачених коштів та зобов'язання вчинити дії,
У січні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в м. Новограді-Волинському та Новоград-Волинському районі Житомирської області звільнити її від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з подальшим поверненням помилково сплачених коштів, стягнутих за договором купівлі-продажу квартири по АДРЕСА_1 від 14.11.2014 року в сумі 2415,60 грн.; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Новограді-Волинському та Новоград-Волинському районі Житомирської області звернутись з поданням до Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області або до його відповідного підрозділу щодо їй помилково зарахованого до п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 року; звільнити її від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 2415,60 грн. та стягнути з відповідача понесенні нею судові витрати.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 24.02.2015 р. у задоволенні позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Державного бюджету України судові витрати, що складаються із судового збору, у розмірі 1644,30 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_3 звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити. В апеляційній скарзі позивач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
В судовому засіданні позивач доводи апеляційної скарги підтримала у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що що позивач ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 14.11.2014 року (а.с.8-9) придбала квартиру НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1, загальною вартістю 241560,00 грн.
При купівлі квартири обов'язковою вимогою, необхідною для нотаріального оформлення договору купівлі-продажу квартири, була сплата 1% збору на державне пенсійне страхування від вартості придбаного нерухомого майна. На виконання даної вимоги позивачкою сплачено 2415,60 грн., отримувач - ГУ ДКСУ у Житомирській області, що підтверджується квитанціями № 5410211 від 14.11.2014 року та № 5410126 від 18.11.2014 року (а.с.18-19).
У грудні 2014 р. позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м.Новограді-Волинському та Новоград-Волинському районі Житомирської області із заявою про повернення суми сплаченого збору в розмірі 2415,60 грн. з підстав придбання житла вперше (а.с.11).
Листом від 25 грудня 2014 року № 5613/06 управління Пенсійного фонду України в м.Новограді-Волинському та Новоград-Волинському районі Житомирської області відмовило позивачці в повернені сплачених коштів (а.с. 12).
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем вже була придбана у власність квартира за договором дарування від 12.11.2011 року, тому твердження позивача про те, що нею придбавалась квартира за договором купівлі-продажу від 14.11.2014 року вперше, є безпідставним.
Колегія суддів погоджується з наведеним висновком, виходячи з такого.
Відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Згідно пункту 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
З вищенаведеного випливає, що громадяни, які придбавають нерухоме майно, зокрема, квартиру, вперше не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тобто, звільнені від його сплати в розмірі 1 % від вартості нерухомого майна (квартири), зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна.
Отже, важливою обставиною для правильного вирішення питання про необхідність сплати фізичною особою збору на обов'язкове державне пенсійне страхування від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, є встановлення факту придбання особою житла вперше.
За нормами ЦК України ( далі - ЦК України) підставами виникнення (набуття) права власності є різні правопороджуючі юридичні факти, або правовідносини.
Право власності може набуватися різними способами, які в науці традиційно поділяються на дві групи: первинні, тобто такі, що не залежать від прав попереднього власника на майно, та похідні, за яких право власності на майно переходить до власника від його попередника в порядку правонаступництва.
Згідно з нормами ЦК України до первинного способу набуття права власності належать: До первісних підстав відносяться ті способи, за якими право власності виникає на річ вперше або незалежно від волі попередніх власників: новостворене майно (ст. 331), переробка речі (ст. 332), привласнення загальнодоступних дарів природи (ст. 333), безхазяйна річ (ст. 335), набуття права власності на рухому річ, від якої власник відмовився (ст. 336), знахідка (ст. 338), бездоглядна домашня тварина (ст. 341), скарб (ст. 343), набувальна давність (ст. 344), викуп пам'ятки історії та культури (ст. 352), реквізиція (ст. 353), конфіскація (ст. 354).
До похідних відносяться ті підстави, за якими право власності на річ виникає за волею попереднього власника (цивільні правочини, спадкування за законом і за заповітом).
Похідними способами набуття права власності зазвичай є різні договори: купівлі-продажу, міни, дарування, ренти, оренди з викупом, а також спадкування майна або правонаступництво щодо майна юридичних осіб чи публічно-правових утворень.
Загальною ознакою похідного способу набуття права власності є правонаступництво, тобто перехід права власності від одних осіб до інших.
З довідки комунального підприємства "Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації" від 22.12.2014 № 373 (а.с. 13) та згідно архівних даних на нерухоме майно станом на 31.12.2012 року по м. Новоград-Волинський вбачається, що за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на 1/5 частину квартири АДРЕСА_2 на підставі "Свідоцтва про право власності" від 25.04.2007 року, загальна площа квартири - 47,3 кв.м., житлова плаща - 26,9 кв.м., на квартиру АДРЕСА_3 на підставі "Договору дарування" від 12.11.2011 року, загальна площа квартири - 66,4 кв.м., житлова площа - 38,2 кв.м.
Факт того, що за позивачкою зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_3 на підставі "Договору дарування" від 12.11.2011 року також підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна (а.с. 14-16).
Суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував Законодавство, яке регулює ці правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.
Постановою суду першої інстанції судовий збір з позивачки стягнуто відповідно до приписів статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України та ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду без змін.
За таких обставин, доводи, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи, а висновок суду першої інстанції є таким, що ґрунтується на належних та допустимих доказах.
Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "24" лютого 2015 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Г.І. Майор
судді: А.Ю.Бучик
Т.В. Іваненко
Повний текст cудового рішення виготовлено "18" травня 2015 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_3
3- відповідачу/відповідачам: Управління Пенсійного фонду України в м.Новограді-Волинському та Новоград-Волинському районі Житомирської області вул.Єрьоменка, 16,м. Новоград-Волинський,Житомирська область,11700
- ,