10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Хавронюк О.Л.
Суддя-доповідач:Бондарчук І.Ф.
іменем України
"12" травня 2015 р. Справа № 274/1192/15-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Бондарчука І.Ф.
суддів: Моніча Б.С.
Хаюка С.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від "26" березня 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії ,
У березні 2015 року позивачка звернулась з позовом, в якому просила визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Управління Пенсійного фонду в м. Бердичеві та Бердичівському районі щодо неправильного нарахування їй пенсії за період з січня 2015 року по березень 2015 року, зобов'язати відповідачів нарахувати та виплатити недоплачену пенсію в розмірі 22320 грн. та притягнути відповідачів до відповідальності, передбаченої чинним законодавством.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідачі протизаконно їй не доплатили пенсію за січень - березень 2015 року, оскільки самовільно нараховують її пенсію із заробітку за період з 05.1996 по 04.1998 року з коефіцієнтом заробітку - 2,05672, не враховують 1004 гривні . Їй неправомірно зменшено індивідуальний коефіцієнт заробітку. Всі її скарги ігноруються. Вважає, що їй має виплачуватися пенсія в розмірі, який вирахуваний нею та, з врахуванням обмеження максимального розміру пенсії, має становити 9490 гривень на місяць.
Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26 березня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою ОСОБА_3 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити в повному обсязі. В апеляційній скарзі позивач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні позову,суд першої інстанції зазначив, що пенсія позивачу нарахована відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Встановлено, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області з 10.10.1994 року. Їй було призначено пенсію відповідно Закону України "Про пенсійне забезпечення" - пенсію за віком.
Відповідно до ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений, абзацом першим ч. 1 ст. 40 цього Закону.
В січні 2004 року пенсію позивачці перераховано відповідно до ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату та інших документів, що є у пенсійній справі позивачки. Пенсія позивачці розрахована із заробітної плати за період з 1.05.1996 року по 30.04.1998 року.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що представлені позивачкою розрахунки її пенсії не ґрунтуються на законі, оскільки Постанови КМУ № 395 від 22.07.1992 року, № 16 від 13.01.1993 року та № 1357 від 08.12.1997 року та Указ Президента України від 27.12.1991 року не корегують розмір заробітної плати за період з 1.05.1996 по 30.04.1998 року, який врахований при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_3, в січні 2004 року.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання позивачки в заяві на невірне проведення перерахунку її пенсії в січні 2004 року та невірне визначення коефіцієнту її заробітку, невірне нарахування доплат до пенсії є безпідставним, а тому дії Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі при нарахуванні та виплаті пенсії позивачці за період з січня 2015 року по березень 2015 року вчинені відповідно до вимог чинного законодавства.
Стосовно позовних вимог ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, судова колегія зазначає наступне.
Позивачка перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі.
Згідно підпункту 7 пункту 2.2 частини 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002, N 8-2, саме Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, призначає і виплачує пенсії відповідно до чинного законодавства, а не головне управління Пенсійного фонду України. А отже позовні вимоги до головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, який не здійснює нарахування та виплату пенсії позивачці безперечно є безпідставними.
Щодо позовної вимоги ОСОБА_3 притягнути до відповідальності відповідачів згідно чинного законодавства за систематичне свідоме порушення у сфері нарахування та виплати пенсії, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а згідно з частиною другою статті 17 цього ж Кодексу передбачено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства, та вимоги про накладення адміністративних стягнень.
Таким чином, вимога притягнути до відповідальності відповідачів згідно чинного законодавства за систематичне свідоме порушення у сфері нарахування та виплати пенсії не може бути предметом розгляду суду в порядку адміністративного судочинства.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку з яким погоджується колегія суддів, що вимоги позивача є безпідставними, а тому позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів вважає, що позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
Відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від "26" березня 2015 р. - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.Ф.Бондарчук
судді: Б.С. Моніч
С.М.Хаюк
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,13302
3- відповідачу: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вул. Ольжича,7,м.Житомир,10003
4 - Управління Пенсійного фонду України в м.Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області вул.Л.Карастоянової,29,м.Бердичів,Житомирська область,13312
- ,