10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Бондарчук В.В.
Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.
іменем України
"13" травня 2015 р. Справа № 296/47/15-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Одемчука Є.В.
суддів: Бучик А.Ю.
Майора Г.І.,
при секретарі Витрикузі В.П. ,
за участю представника відповідача - Молот Є.О,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від "23" березня 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ,
У січні 2015 року ОСОБА_4, звернулась до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом, у якому просила визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області щодо відмови виплатити їй грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій на день її призначення, що передбачено пунктом 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Просила зобов'язати УПФУ нарахувати та виплатити їй грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій на день її призначення, що передбачено пунктом 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Постановою Корольовського районний суд м. Житомира від 23.03.2015 року відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що позивач ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт - Том 1 а.с.56), перебуває на пенсійному обліку у відповідача Управління пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області (далі по тексту УПФУ) , 17.09.2014 року їй призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується пенсійним посвідченням від 07.11.2014р., серія НОМЕР_1 ( Том 1, а.с.80 ).
ОСОБА_4 звернулася до УПФУ з заявою про нарахування та виплату їй грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, передбаченої п. 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак отримала відмову про що свідчить лист від 06.10.2014 р. №16215/02 УПФУ в м. Житомирі Житомирської області, лист від 27.10.2014 р. №9453/02 Головного УПФУ в Житомирській області, лист від18.12.2014 №34628/02-02 Пенсійного фонду України (Т.1, а.с.5-8).
Позивач не погоджуючись з відмовою відповідача у нарахуванні та виплаті грошової допомоги звернулася до суду.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив з того, що ОСОБА_4 досягла пенсійного віку, однак розмір її спеціального (педагогічного) страхового стажу є недостатнім для отримання грошової допомоги. Період роботи з 29.08.1997 р. по 29.06.2005р. на посаді заступника директора ліцею по методичній роботі в Житомирському обласному педагогічному ліцеї зарахуванню не підлягає.
Однак, колегія суддів з такими висновками суду погодитись не може з огляду на наступне.
Суд апеляційної інстанції враховує, що відповідно до п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Постановою КМ України № 909 від 04.11.1993 року затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Розділом 1 «Освіта» вказаного Переліку передбачено, що до закладів і установ освіти, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, зокрема належать: учителі, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання тощо.
ОСОБА_4, згідно записів у трудовій книжці, працювала: з 15.08.1980 р. по 28.08.1997 р. - вчителем математики у Житомирській загально-освітній школі №2; з 29.08.1997 р. по 29.06.2005 р. - заступником директора Житомирського обласного педагогічного ліцею по методичній роботі; з 30.06.2005 р. по 17.09.2014 р. (до і після дати виходу на пенсію) директор Житомирського обласного педагогічного ліцею Житомирської обласної ради, який відноситься до загальноосвітнього навчального закладу ІІ-ІІІ ступенів акредитації. (Т.1, а.с.53-55).
Посада заступника директора по методичній роботі є штатною одиницею штатного розпису Житомирського обласного педагогічного ліцею який затверджено Управлінням освіти Житомирської обласної державної адміністрації України (Т.1, а.с. 17-27; т-2 , а.с. 70-106).
Відповідно до «Посадової інструкції заступника директора ліцею з методичної роботи», основними напрямками діяльності заступника директора ліцею з методичної роботи є : організація, разом із заступниками директора ліцею по навчальній та виховній роботі, навчально-виховного процесу в ліцеї, керівництво і контроль за розвитком цього процесу. Методичне керівництво педагогічним колективом. Організація дослідно-експериментальної роботи ( Т.1, а.с.31-34).
Відповідно до довідок №143 від 24.12.2014 року, №38 від 16.02.2015 р. ОСОБА_4 працюючи в Житомирському обласному педагогічному ліцеї з 29.08.1997 р. на посаді заступника директора ліцею наказ №43-к від 29.08.1997 та з 30.06.2005 р. на посаді директора ліцею наказ №197-к від 30.06.2005р. за весь зазначений період педагогічне навантаження становило 9 тижневих годин учителя математики, згідно наказів директора ліцею про розподіл педагогічного навантаження, а саме №46-к від 05.09.1997 р. , №35-к від 05.09.1998 р., №30-к від 06.09.1999 р., №29-к від 01.09.2000 р., №21-к від 31.08.2001 р., №37-к від 05.09.2002 р., №31-к від 02.09.2003 р., №34-к від 31.08.2004 р., №102 -к від 05.09.2005 ( т.1 а.с. 61-79, а.с. 95- 177 ) .
Крім того, відносно педагогічних і науково-педагогічних працівників, як встановлено статтею 54 Закону України "Про освіту", проводяться атестації, визначається відповідність займаній посаді, присвоюються категорії, педагогічні звання.
Частиною 4 ст.54 Закону України "Про освіту" зазначено, що педагогічні працівники підлягають атестації, відповідно до «Типового положення про атестацію педагогічних працівників» затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930 чергова атестація здійснюється один раз на п'ять років.
Перебуваючи на посаді заступника директора Житомирського обласного педагогічного ліцею по методичній роботі ОСОБА_4 було атестовано як працюючого вчителя математики і присвоєно відповідну категорію, педагогічне звання у порядку, визначеному законодавством, що підтверджують атестаційні листи від 17.05.1999р., 16.05.2001 р., 16.05.2006 р. (т.1 а.с.39-47).
Згідно ст.57 Закону України «Про освіту» держава забезпечує педагогічним та науково-педагогічним працівникам виплати надбавок за вислугу років щомісячно у відсотках до посадового окладу (ставки заробітної плати) залежно від стажу педагогічної роботи у таких розмірах: понад 3 роки - 10 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, зазначені положення кореспондуються з пунктом 1 «Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти» затвердженого Постановою КМУ від 31.01.2001 р., № 78.
За змістом «Тарифікаційних списків педагогічних працівників облпедліцею» затверджених Управлінням освіти і науки Житомирської облдержадміністрації ОСОБА_4 з 01.01.1997 р. по 31.08.2000р. відповідно до ст.57 Закону України «Про освіту» та постанови КМУ від 31.01.2001 р. №78 нарахована надбавка за вислугу років, з 01.01.1997р. по 31.08.2000 р. у розмірі 20% згідно навантаження та з 01.09.2000 р нараховується 30% згідно навантаження (т.2 а.с.13-69).
Про виплату ОСОБА_4 у спірний період надбавки за вислугу років свідчать також «Штатні розписи» затверджені Управлінням освіти і науки Житомирської облдержадміністрації (т-1, а.с. 17-27; т.2 а.с.70 -106) .
Згідно ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - це період протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі, не менший, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до довідки від 05.05.2015 р. №96 пенсійний податок в період з 01.09.1997 р. по 31.12.2010р. утримувався з нарахування заробітної плати в розмірі 2% та з 01.01.2011 р. утримується єдиний соціальний внесок з нарахованої плати у розмірі - 3.06 % (т.2 а.с.12).
Відповідно до п.2 ст. 54 Закону України «Про освіту» педагогічну діяльність у навчальних закладах здійснюють педагогічні працівники. Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Отже, педагогічний стаж - це трудова діяльність працівників в освітніх закладах на посадах, пов'язаних з навчально-виховним процесом.
На виконання вказаних положень Кабінетом Міністрів України 14 червня 2000 року прийнято постанову № 963 «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» до посад педагогічних працівників зокрема віднесено директори, заступники директора з навчально-виховної, методичної, навчально-методичної, навчально-виробничої роботи, вчителі.
З врахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем неправомірно не включено до спеціального (педагогічного) страхового стажу роботи позивача періодів її роботи з 29.08.1997 р. по 29.06.2005р. для отримання права на призначення пенсії за вислугу років.
Згідно пункту 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також, якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Отже, тільки у разі призначення пенсії за віком можлива виплата грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій.
Відтак, на спірні правовідносини поширюється дія пункту 7-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та позивач має право на отримання грошової допомоги при призначенні пенсії за віком у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Рішення Конституційного Суду України від 18 червня 2007 року N 4-рп/2007, у пункті 3.4 якого вказано, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами.
З аналізу наведених норм та обставин справи, судова колегія приходить до висновку, що позивач на час призначення пенсії мала необхідний педагогічний стаж роботи для призначення пенсії за вислугою років відповідно до п. "е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та мала право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій.
Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що спростовують правомірність вимог позивача.
З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку про недоведеність відповідачем достатніх доказів необґрунтованості позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки не суперечать вимогам діючого законодавства та підтверджені матеріалами справи.
Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, суперечить чинному законодавству.
Судом першої інстанції викладене вище залишено поза увагою та прийнято помилкове рішення, тому постанову ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, без з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи . Вказане є підставою, у відповідності до приписів ст.202 КАС України, для скасування постанови та ухвалення нової про задоволення позову.
У відповідності до приписів ст.94 КАС України підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 75.08 грн. та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 36.54 грн.
Керуючись ст.ст. 94 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити, постанову Корольовського районного суду м. Житомира від "23" березня 2015 р. скасувати та ухвалити нову про задоволення позову.
Визнати протиправною відмову Управління пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області у нарахуванні та виплаті грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_4 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій на день її призначення, що передбачено пунктом 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 сплачений судовий збір у розмірі111 грн. 62 коп.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис) Є.В.Одемчук
судді: (підпис) А.Ю.Бучик
(підпис) Г.І. Майор
Повний текст cудового рішення виготовлено "14" травня 2015 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_4 АДРЕСА_1
3- відповідачу/відповідачам: Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області вул.Перемоги, 55,м.Житомир,10003
- ,