10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Сало А.Б.
Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.
іменем України
"18" травня 2015 р. Справа № 817/453/15
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Одемчука Є.В.
суддів: Бучик А.Ю.
Майора Г.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "05" березня 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби Радивилівського районного управління юстиції Рівненської області третя особа: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання протиправними дій та скасування постанови ,
У лютому 2015 року позивач до адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Радивилівського районного управління юстиції Рівненської області (далі - ВДВС Радивилівського РУЮ)в якому просив визнати протиправними дії державного реєстратора реєстраційної служби Радивилівського РУЮ щодо зміни зберігача майна та скасування постанови від 12.02.2015 ВП№36718493.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з даною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що 26.02.2013 головним державним виконавцем ВДВС Радивилівського РУЮ Бречком І.К. винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень (ВП№36718262 та ВП№36718493) з примусового виконання наказу Господарського суду Рівненської області від 08.02.2013 №5019/1241/12 (а.а.с.31-32).
В наданий строк для добровільного виконання рішення суду до 05.03.2013 ОСОБА_5 не скористалася, а тому 19.03.2013 головним державним виконавцем ВДВС Радивилівського РУЮ Бречком І.К. винесено постанову (ВП№36718493) про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с.33).
Так, в ході виконання виконавчого провадження (ВП№36718493) встановлено, що за ОСОБА_5 зареєстровані транспортні засоби «Оpel Vivaro» (2006 р.в.) з державним номерним знаком НОМЕР_1 та «ГАЗ 2705» (2000 р.в.) з державним номерним знаком НОМЕР_2, які були розшукувані та 10.01.2014 описані державним виконавцем на підставі акту опису й арешту майна (а.а.с.34-35).
Згідно з вказаним актом, описане майно боржника прийняв на зберігання ОСОБА_3
16.01.2014 ОСОБА_3 звернувся до Радивилівського районного суду Рівненської області з позовом про визнання права власності на частину рухомого майна, яке описане відповідачем та передане йому на зберігання.
Рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 06.05.2014 у справі №568/45/14-ц позов задоволено: визнано за ОСОБА_3 право власності 1/2 частини автомобіля «Оpel Vivaro» (2006 р.в.) з державним номерним знаком НОМЕР_1 та 1/2 частини автомобіля «ГАЗ 2705» (2000 р.в.) з державним номерним знаком НОМЕР_2; виключено з акту опису й арешту майна від 10.01.2014 1/2 частини автомобіля «Оpel Vivaro» (2006 р.в.) з державним номерним знаком НОМЕР_1, 1/2 частини автомобіля «ГАЗ 2705» (2000 р.в.) з державним номерним знаком НОМЕР_2 та звільнено з-під арешту (а.а.с.5-6).
Разом з цим, 20.11.2014 державним виконавцем надіслано на адресу позивача вимогу №3045-155/2 про зобов'язання доставити вказані описані транспортні засоби до ВДВС Радивилівського РУЮ, оскільки такі транспортні засоби є неподільним майном позивача та боржника. Проте, поштове відправлення повернулося з відміткою «за відмовою адресата від одержання», а тому 12.12.2014 дану вимогу було зачитано державним виконавцем та вручено ОСОБА_3 в присутності понятих (а.а.с.42, 49-51).
Однак, вказана вимога позивачем не виконана, на що 16.12.2014 державним виконавцем складено відповідний акт (а.с.43), а 23.12.2014 до Радивилівського РВ УМВС України в Рівненській області направлено подання про притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності по факту приховування зберігачем арештованого майна (а.а.с.44-45).
За таких обставин, державним виконавцем відділу ДВС Радивилівського РУЮ, Бречко І.К. винесено постанову про зміну зберігача майна від 12.02.2015.
Позивач вважає, що постанова про зміну зберігача майна від 12.02.2015, є незаконною та звернувся за поновленням порушеного права до суду.
Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, прийшов до висновку, що боржник та позивач умисно ускладнюють виконання рішення суду (на підставі яких відкрито виконавчі провадження №36718262 та №36718493), оскільки ними було розділено неподільні речі в ході проведення виконавчих дій. Позивач та боржник такими діями ускладнюють здійснення виконавчого провадження та штучно створюють умови, за яких виконання судового рішення (№5019/1241/12), яке набрало законної сили, стає неможливим, а тому зміна зберігача арештованого майна, у даному випадку, є заходом для своєчасного і в повному обсязі примусового виконання наказу Господарського суду Рівненської області від 08.02.2013 №5019/1241/12.
Колегія суддів з вказаним висновком погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.57 Закону №606-XIV, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (ч.2 ст.57 Закону №606-XIV).
З положень Закону №606-XIV та Iнструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 №489/20802 (далі - Інструкція №512/5), вбачається, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення та полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби - в обмеженні права користування майном або його вилученні в боржника та передачі на зберігання іншим особам, а подальша його реалізація здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.
Тобто, законодавство України чітко розмежовує такі поняття, як арешт майна, вилучення та примусова реалізація майна боржника, а тому арешт майна є не що іншим, як способом забезпечення реального виконання рішення у виконавчому провадженні.
Частиною 1 статті 59 Закону №606-XIV передбачено, що майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржнику, стягувачу, а в разі якщо обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачу. Зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення або зменшення цінності внаслідок користування (ч.2 ст.59 Закону №606-XIV).
Згідно ч. 6 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна.
Відповідно ч. 5. зазначеної статті про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Відповідно до п.4.2.6 Інструкції №512/5, у разі необхідності після передачі майна на зберігання за постановою державного виконавця таке майно може бути передано на зберігання іншому зберігачу. У постанові зазначаються причина передачі майна іншому зберігачу, прізвище, ім'я та по батькові зберігача, який здійснював зберігання майна, та прізвище, ім'я та по батькові нового зберігача. Постанова підписується державним виконавцем. У постанові робиться попередження новому зберігачеві майна про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт. Копія постанови вручається новому зберігачу, до якої додається копія акта опису та арешту майна.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто враховуючи зазначене, держаний виконавець ВДВС Радивилівського РУЮ при винесені оспорюваної постанови про зміну зберігача майна діяв на підставі чинного законодавства України та в межах наданих йому повноважень, оскільки ОСОБА_3 порушив умови належного зберігання арештованого майна, в супереч обов'язкам покладених на нього, як на зберігача такого майна.
При цьому, посилання позивача на те, що зміна зберігача майна призведе до порушення його майнових прав та інтересів, як співвласника арештованого майна, на переконання суду є безпідставними та не обґрунтованими з огляду на таке.
Разом з цим суд першої інстанції вірно зазначив, що визначення часток позивача та боржника у спільному майні, яке було описане державним виконавцем згідно з актом від 10.01.2014, відбулося на підставі рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 06.05.2014 у справі №568/45/14-ц, тобто через значний проміжок часу після відкриття виконавчого провадження (ВП№36718493) та накладання арешту на таке майно.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем дотримано вимоги Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02 квітня 2012 року, при винесенні постанови про передачу майна на зберігання 12.02.2015 ВП№36718493, натомість, позивачем не надано доказів щодо порушення відповідачем Закону України «Про виконавче провадження» під час прийняття зазначеної постанови, а також доказів щодо звернення боржника до державного виконавця з клопотанням про передачу майна йому на зберігання та відмови державного виконавця у задоволенні такого клопотання, тому оскаржувана постанова про передачу майна на зберігання від 12.02.2015 ВП№36718493 є правомірною, прийнятою на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавстом, а тому не підлягає скасуванню.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "05" березня 2015 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Є.В.Одемчук
судді: А.Ю.Бучик
Г.І. Майор
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1
3- відповідачу/відповідачам: Відділ державної виконавчої служби Радивилівського районного управління юстиції Рівненської області вул.Кременецька,52,м.Радивилів,Рівненська область,35500
4-третій особі: ОСОБА_4 - АДРЕСА_2,
-ОСОБА_5 - АДРЕСА_1,