10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Загуменнова Н.М.
Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.
іменем України
"13" травня 2015 р. Справа № 279/9759/14-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Одемчука Є.В.
суддів: Бучик А.Ю.
Майора Г.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від "19" грудня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області, Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату коштів ,
Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19 грудня 2014 року позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради щодо виплати ОСОБА_3 в неповному обсязі коштів, передбачених ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі щодо виплати ОСОБА_3 в неповному обсязі коштів, передбачених ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_3 допомогу в зв'язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у розмірах, визначених ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 40 % мінімальної заробітної плати за період з 12.05.2014 року по 03.08.2014 року, з урахуванням виплачених коштів за вказаний період.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_3 доплату до пенсії у розмірах, визначених ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 2-х мінімальних заробітних плат за період з 12.05.2014 року по 03.08.2014 року, з урахуванням виплачених коштів за вказаний період.
Вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області звернулось до Житомирського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення яким у задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Матеріали справи свідчать, що позивач звернулася до Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі про проведення перерахунку та виплати коштів, відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Колегією суддів встановлено, що позивач є пенсіонером та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі; проживає в АДРЕСА_1 яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991 року віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
В решті рішення не оскаржується.
Відповідач виплачував позивачу кошти у сумах, які на думку позивача, є значно нижчими, ніж передбачено ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата - у зоні гарантованого добровільного відселення - у розмірі двох мінімальних заробітних плат.
Однак, ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що порядок обчислення підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання вказаного положення ст.39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 року № 1210.
Відповідно до вказаної постанови Кабінету Міністрів України, позивачу провадиться нарахування та виплата підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Положення пункту 28 розділу II Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI, яким були внесені зміни до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", які обмежували права громадян, щодо виплати підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, рішенням Конституційного суду України у справі № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, визнано неконституційними.
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їхні окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відтак, вище наведені положення статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", є чинними у редакції до внесення змін до них Законом України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Закони України "Про державний бюджет України на 2011 рік", "Про державний бюджет України на 2012 рік" та "Про державний бюджет України на 2013 рік" втратили чинність.
Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік" від 16 січня 2014 року № 719-VII, що набрав чинності з 01 січня 2014 року, такі обмеження не встановлені.
Враховуючи вищевикладене, починаючи з 01 січня 2014 року, є чинними і підлягають застосуванню:
- стаття 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, відповідно до якої підвищення до пенсії як непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, не може бути нижчим ніж дві мінімальні заробітні плати;
Доводи відповідача, щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів на фінансування виплат в порядку ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від "19" грудня 2014 року винесено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування зазначеної постанови.
Доводи, наведені апелянтом в поданій ним апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від "19" грудня 2014 р. без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис) Є.В.Одемчук
судді: (підпис) А.Ю.Бучик
(підпис) Г.І. Майор
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1
3- відповідачу/відповідачам: Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області вул.Грушевського, 16/1,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11501
4-Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області вул.Кірова, 8,м.Коростень,Житомирська область,11500
- ,