10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Загуменнової Н.М.
Суддя-доповідач:Малахова Н.М.
іменем України
"19" травня 2015 р. Справа № 279/9765/14-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Малахової Н.М.
суддів: Жизневської А.В.
Котік Т.С.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від "26" грудня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області, Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату коштів ,
Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 26.12.2014 року позов задоволено частково.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_3 допомогу в зв'язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у розмірах, визначених ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 40 % мінімальної заробітної плати за період з 12.05.2014 року по 03.08.2014 року, з урахуванням виплачених коштів за вказаний період.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_3 доплату до пенсії у розмірах, визначених ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 2-х мінімальних заробітних плат за період з 12.05.2014 року по 03.08.2014 року, з урахуванням виплачених коштів за вказаний період.
В частині перерахунку та виплати коштів за період з 03.08.2014 року по 31.10.2014 року - відмовлено за безпідставністю позовних вимог, так як відповідно до ст. 6 -7 Прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет на 2014 рік , встановлено, що у 2014 році норми і положення ст. ст.37, 39 Закону України " Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить вказану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області судове рішення не оскаржується, тому постанова в частині проведення перерахунку і виплати доплат згідно ст.37 Закону №796-ХІІ судом апеляційної інстанції не перевіряється.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Коростені та Коростенському районі Житомирської області, та проживає в м. Коростень, що відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
Позивач отримує виплати згідно зі ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але у меншому розмірі, ніж визначено Законом.
Відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата - у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі дві мінімальні заробітні плати.
Однак, ст. 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що порядок обчислення підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення визначається Кабінетом Міністрів України.
У свою чергу, Кабінетом Міністрів України на виконання вказаного положення ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" 23.11.2011 року прийнято постанову № 1210 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". У відповідності до вказаної постанови КМ України, позивачці провадиться нарахування і виплата підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Положення п.28 розділу II Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI, яким були внесені зміни до ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" і які обмежували права громадян, щодо виплати підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, Рішенням Конституційного суду України у справі №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, визнано неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їхні окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відтак, вище наведені положення ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" є чинними у редакції до внесення змін до них Законом України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
На даний час Закони України "Про державний бюджет України на 2011 рік", "Про державний бюджет України на 2012 рік" та "Про державний бюджет України на 2013 рік" втратили чинність.
Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік" від 16 січня 2014 року №719-VII, що набрав чинності з 1 січня 2014 року (п.1 Прикінцевих положень Закону) такі обмеження не встановлені.
Проте, згідно Закону України від 31 липня 2014 року "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", який набув чинності 03 серпня 2014 року, "Прикінцеві положення " Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" були доповнені п. 6-7, за яким було встановлено, що норми і положення ст. ст. 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. ст. 5, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Таким чином, починаючи з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року є чинною і підлягає застосуванню:ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, відповідно до якої підвищення до пенсії як непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, зокрема, в зоні гарантованого добровільного відселення не може бути нижчим ніж дві мінімальні заробітні плати.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів на фінансування виплат в порядку ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів Управлінню для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядалися.
Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, не містять фактів невірного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів не вбачає підстав, визначених ст. 202 КАС України, для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від "26" грудня 2014 р. без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Н.М. Малахова
судді: А.В. Жизневська
Т.С. Котік
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1
3- відповідачу/відповідачам: Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області вул.Грушевського,16/1,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11501
4-Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області
4-третій особі: - ,