Справа № 674/206/15-а
Головуючий у 1-й інстанції: Артемчук В.М.
Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.
07 травня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Ватаманюка Р.В. Мельник-Томенко Ж. М. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Сокольвак Ю.В.,
позивача: ОСОБА_2;
представника позивача: ОСОБА_3;
представника відповідача: Смолінської Олесі Володимирівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Управління Пенсійного Фонду України в Дунаєвецькому районі Хмельницької області та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 24 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Дунаєвецькому районі Хмельницької області та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнанян протиправними та скасування рішення суб'єкта владних повноважень і зобов'язати вчинити дії,
10 лютого 2015 року позивач звернувся з уточненими під час розгляду справи позовними вимогами до управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі Хмельницької області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування рішення суб'єкта владних повноважень і зобов'язання вчинити дії.
Постановою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 24 березня 215 року даний позов задоволено частково.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги, у якій просили скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянти послались на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на їх думку, призвело до неправильного вирішення спору.
У судовому засіданні представник управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі підтримала доводи апеляційної скарги та просила суд її задовольнити.
Позивач та представник позивача заперечували проти доводів апеляційних скарг та просили суд залишити їх без задоволення, а постанову суду першої інстанції-без змін.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 196 КАС України, колегія суддів визнала за можливе здійснювати апеляційний розгляд за відсутності представника відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції- без змін виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що Судом встановлено, що 22 грудня 2014 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі Хмельницької області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах з доданням всіх передбачених законодавством документів, що підтверджується копією заяви.
Рішенням комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 1 від 15.01. 2014 року та рішенням управління Пенсійного Фонду України в Дунаєвецькому районі № 8/2-05 від 05.02.2015 року відмовлено позивачу в призначені пільгової пенсії за віком як трактористу, оскільки періоди роботи на посаді тракториста з 01.08.1978 по 15.05.1980р., з 03.05.1982 р. по 14.05.2005 р. не підтверджено первинними документами, а з 16.05.1980 року по 02.05.1982 року позивач проходив строкову військову службу.
Відповідно до ст.13 п. «в» Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року із змінами та доповненнями, на пільгових умовах право на пенсію за віком тракториста - машиніста незалежно від місця останньої роботи, які були безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив із його обґрунтованості.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення, п.4 Положення «Про порядок підтвердження трудового стажу» затвердженого постановою Держкомітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 12.09.1990р. № 369/16-52, п.п.1.1 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях», затвердженої постановою Держкомпраці СРСР по праці і соціальних питаннях від 20.06.1974 р. №162 із змінами та доповненнями, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка; трудова книжка є основним документом про трудову діяльність.
Згідно п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пунктів 2, 3, 20 даного Порядку, у разі, якщо документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків; за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містять неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи; у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Як слідує з трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 на ім'я позивача, заповнену 02 лютого 1982 р., професія «тракторист», 01 серпня 1978 року позивач прийнятий в колгосп ім. Горького трактористом (протокол № 7 від 29.07.1978 року), 03.01.2001 року прийняти по переводу з СВК «Малієвецький» в тракторну бригаду трактористом і звільнений з роботи за власним бажанням 14.05.2005 року. На сторінках 18, 20 трудової книжки зазначено трудову участь в господарстві і встановлено, що перший запис зазначено - 1978 рік по 2005 роки, працював трактористом. В 1980 році позивач мав 119 вихододнів, при встановленому річному мінімуму трудової участі - 200, а в 1982 році - 210 при встановленому мінімумі 210 дн.. Починаючи з 1983 року позивач виконував встановлений річний мінімум і вихододнів було більше 300 при встановленому 250.
З копії посвідчення серія НОМЕР_2, виданого ОСОБА_2 слідує, що йому дозволено керувати тракторами колісного класу з 30.06.1978 року..
З копії військового квитка НОМЕР_3, виданого позивачу 16.05.1980 року встановлено, що він призивався на строкову службу і направлений в частину 16 травня 1980 році, а 02 травня 1982 року звільнений (демобілізований) в запас.
З архівної довідки № 04-06/212 від 08.12.2014 року слідує, що рішенням зборів уповноважених членів колгоспу ім..Горького с.Маліївці Дунаєвецького району від 03.09.1992 року утворено на базі колгоспу колективне сільськогосподарське підприємство - Малієвецьку спілку селян с.Маліївці, рішенням зборів спілки селян від 10 грудня 1997 року №4 створено сільськогосподарський виробничий кооператив « Малієвецький» с.Маліївці Дунаєвецького району, відповідно до рішення зборів СВК від 28 грудня 2000 року господарство перейменовано на сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Малієвецьке» с.Маліївці Дунаєвецького району, яке зареєстровано 11 січня 2001 року. Ухвалою Господарського суду №7/228-Б від 06.11.2005 р. сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Малієвецьке » с.Маліївці Дунаєвецького району визнано банкрутом та ліквідовано.
Обставини про припинення юридичної особи СТОВ «Малієвецьке» с.Маліївці Дунаєвецького району за судовим рішенням про визнання банкрутом, підтверджуються витягом з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 25.11.2014р., дані про правонаступників відсутні, що позбавляє позивача можливості отримати довідку про уточнюючий характер роботи.
Згідно акту зустрічної перевірки документів про стаж та заробітну плату для оформлення пенсії від 12.12.2014 року, складеного представником відповідача та КУ Дунаєвецької райради «Трудовий архів» при перевірці книг обліку трудового стажу і заробітку було встановлено, що позивач з 1979 року працював в колгоспі ім. Горького с.Маліївці Дунаєвецького району, з 1982-1983р. тракторна бригада, з 1984 р. по 2004 р. механізатором В записах трудової книжки та книгах обліку трудового стажу існують розбіжності щодо відпрацьованого мінімуму вихододнів.
Згідно архівної довідки, виданої Комунальною установою Дунаєвецької районної ради «Трудовий архів» від 11.11.2014 р. №1437 в книгах обліку трудового стажу і заробітку колгоспника зазначено, що позивач дійсно працював в колгоспі ім.. Горького с. Маліївці Дунаєвецького району з 1979 р. по 2005 р., в відомостях про призначення на роботу зазначено тракторна бригада 1982-1983 роки, а з 1984 року по 2005 рік зазначено механізатор, виконував річний мінімум вихододнів і отримував заробіток.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, дослідженими доказами підтверджується стаж роботи трактористом з 01.08.1978 року по 15.09.1980 року . Щодо стажу роботи з 03.05.1982 року, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачу слід рахувати стаж роботи трактористом з 01.07.1982 року по 14.05.2005 року оскільки згідно довідки про заробіток позивача, виданої КУ Дунаєвецької райради «Трудовий архів» 11.11.2014 року слідує, що в 1982 році позивачу нарахування заробітної плати починається з липня 1982 року.
Загальний стаж позивача після досягнення ним віку 55 років становив більше 27 років, в тому числі трактористом понад 20 років.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що доводи позивача про те, що працюючи трактористом, він був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового сезону та на протязі календарного року в тваринництві, не були спростовані в судовому засіданні представником відповідача.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач має право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки факт роботи позивача трактористом підтверджується трудовою книжкою та архівними довідками.
З врахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження під час їх розгляду, а відтак, відсутні підстави для задоволення апеляційних скарг.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційні скарги Управління Пенсійного Фонду України в Дунаєвецькому районі Хмельницької області та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 24 березня 2015 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 14 травня 2015 року.
Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович
Судді Ватаманюк Руслан Васильович
Мельник-Томенко Жанна Миколаївна