Справа № 686/1333/15-а
Головуючий у 1-й інстанції: Продан Б.Г.
Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.
14 травня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
22.01.2015 року позивач - ОСОБА_2 звернулась до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області постановою від 16.02.2015 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмово провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як досліджено з матеріалів справи, позивач з 10.06.2009 року отримує пенсію за віком на підставі Закону України "Про державну службу".
Згідно з матеріалами справи при розрахунку пенсії позивача не було враховано до суми заробітної плати для призначення пенсії сум матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення та сум індексації заробітної плати.
20.01.2015 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому із заявою про перерахунок пенсії із врахуванням вище вказаних виплат, на що отримав відмову.
На думку позивача такі дії Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому є протиправними та порушують його законні права та охоронювані інтереси, що стало причиною звернення до суду.
За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями ст. ст. 33, 37 Закону України "Про державну службу", прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до змісту ст. 37 Закону України "Про державну службу" пенсія державним службовцям призначаються в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Частиною1 ст.1 Закону України 24 березня 1995 року "Про оплату праці" встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Таким чином, матеріальна допомога, на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування враховується при обчисленні розміру його пенсії.
Вищевказаний висновок також узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, викладеною в Постанові від 20.02.2012 року у справі 21-430а11. Так, за правилами частини 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для усіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Окрім цього, згідно з позицією висловленою в постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного суду України від 14.05.2013 року та 28.05.2013 року, листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.05.2013 року "Про індексацію заробітної плати", визначено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу, сукупного оподатковуваного доходу, з яких справляються страхові внески до соціальних фондів, що діяли на день одержання зазначеного заробітку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року №1170 надано вичерпний перелік видів оплати праці та інших видів, на які не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які не враховується при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсії. При цьому матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація до зазначеного переліку не входить.
Таким чином, колегія суддів робить висновок про те, що підлягають врахуванню до суми заробітної плати для призначення пенсії суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення та суми індексації заробітної плати
З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, та встановлених обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку про правомірність заявлених позивачем вимог, які підтверджуються належними доказами, а тому обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 лютого 2015 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Матохнюк Д.Б.
Біла Л.М.